Mamosteya Zanîngehê Seher Baqirî ku li Frensayê dimîne li gel Dengê Amerîka behsa mirina Jîna Emînî û taybetmendîya wê bo dengê Jinên Kurd li cîhanê, dike.
مجلس نمایندگان آمریکا روز چهارشنبه ۲۵ شهریور طرح گسترده تحریمی با هدف افزایش فشار اقتصادی بر روسیه به دلیل جنگ در اوکراین و تشدید تحریمها علیه جمهوری اسلامی ایران را تصویب کرد و آن را برای امضای دونالد ترامپ به کاخ سفید فرستاد. مجلس نمایندگان آمریکا این طرح را با ۲۶۲ رأی موافق در برابر ۱۵۹ رأی مخالف تصویب کرد. به گزارش سیبیاس ۵۸ نماینده دموکرات به این لایحه رأی مثبت دادند و هفت جمهوریخواه با آن مخالفت کردند. این طرح که «قانون تحریم روسیه و [جمهوری اسلامی] ایران لیندزی گراهام ۲۰۲۶» نام دارد، ماه گذشته با ۸۶ رأی موافق در برابر ۱۱ رأی مخالف در سنا به تصویب رسیده بود. آقای ترامپ پیشتر از این طرح حمایت کرده است. این قانون صنایع انرژی و دفاعی روسیه و همچنین «ناوگان سایه» نفتکشهای مورد استفاده برای دور زدن تحریمها را هدف قرار میدهد. همچنین به رئیسجمهوری آمریکا اختیار میدهد تعرفههای سنگینی بر چین، هند و دیگر کشورها اعمال کند تا وابستگی آنها به نفت و گاز روسیه کاهش یابد و تحریمهای تازهای نیز علیه جمهوری اسلامی وضع کند. لیندزی گراهام، سناتور جمهوریخواه کارولینای جنوبی، این طرح را فروردین ۱۴۰۴ همراه دهها سناتور دیگر ارائه کرد. او از فعالترین متحدان اوکراین در کنگره بود و تیرماه امسال بهطور ناگهانی بر اثر عارضه قلبی درگذشت. لیندزی گراهام دیماه گذشته پس از دیدار با آقای ترامپ گفته بود رئیسجمهوری «چراغ سبز» داده است چراکه «این طرح به رئیسجمهوری [آمریکا، دونالد] ترامپ اهرم عظیمی در برابر کشورهایی مانند چین، هند و برزیل میدهد تا تشویقشان کند خرید نفت ارزان روسیه را که تأمینکننده مالی حمام خون پوتین علیه اوکراین است متوقف کنند.»
Bermahîyên şer û wêranîya avahîyan bûne kelem li pêş vegera malbatên derbider ên herêma Girê Sipî, û komîteya vegerandina koçberên Girê spî jî dibêje divê hikûmeta Sûrîyê sozên xwe di vê derbarê de pêk bîne. Raporta Ridwan Bêzar bêhtir agahî hene.
16 Sep 2026, 22:35 GMTРусская служба «Голоса Америки»
В среду 16 сентября Палата представителей США утвердила законопроект Линдси Грэма о санкциях против России и Ирана 262 голосами против 159. Теперь он направится на подпись президенту Дональду Трампу. Законопроект, названный в честь покойного сенатора Линдси Грэма, одного из его главных идейных вдохновителей, предусматривает расширение санкций против российских политических лидеров, государственных и финансовых институтов, крупных банков, государственных энергетических компаний и «теневого флота». Также «Акт о санкциях против России и Ирана имени Линдси Грэма 2026 года» (Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026) предусматривает возможность введения дополнительных пошлин в отношении стран, продолжающих покупать российскую нефть и природный газ. Наследие сенатора Грэма: в Вашингтоне готовят новые санкции в отношении России Кто подпадет под санкции? В течение 30 дней после вступления законопроекта в силу президент США должен принять меры по замораживанию активов и ввести визовые запреты для российского руководства: президента России, премьер-министра, высшего военного руководства, глав спецслужб и ключевых министров. Законопроект также направлен против: иностранных поставщиков российской оборонной промышленности олигархов, которые не выступили против войны или по-прежнему извлекают выгоду из связей с правительством России руководителей российских энергетических проектов, включая «Ямал СПГ» лиц, причастных к серьезным злоупотреблениям в отношении украинцев, включая принудительную депортацию детей. Санкциям подвергнутся контролируемые государством российские компании и банки. То же самое может коснуться и иностранных банков, ведущих дела с российскими банками. Законопроект также нацелен на так называемый «теневой флот» судов, используемых для помощи России в обходе санкций, а также на владельцев, операторов, страховщиков и капитанов этих судов. Он запретит новые американские инвестиции в Россию и покупку США российского государственного долга. Как будут действовать пошлины? Законопроект предусматривает введение таможенных пошлин в размере до 500% на российские товары. Он также предусматривает введение пошлин в размере до 100% на товары стран, входящих в две группы: Пять крупнейших покупателей российской сырой нефти или природного газа Пять стран, которые больше всего помогают России уклоняться от нефтяных санкций В законопроекте конкретные страны не указаны. Оба списка составляются на основе данных за 12 месяцев до вступления законопроекта в силу. Торговый представитель США должен обновлять список крупнейших покупателей каждые 180 дней. Сенатор-республиканец Роджер Уикер (Roger Wicker) из Миссисипи, один из инициаторов законопроекта, заявил 17 августа, что в пятерку крупнейших покупателей российской нефти и газа входят Китай, Индия, Словакия, Венгрия и Азербайджан. Киевская школа экономики, которая отслеживает «теневой флот», сообщила в июне, что компании из Китая, России и Объединенных Арабских Эмиратов доминируют в управлении и владении «теневым флотом», в то время как Китай и Индия остаются ключевыми пунктами назначения для нефти, добываемой «теневым флотом». Аналитики, отслеживающие «теневой флот», чаще всего называют ОАЭ, Турцию, Китай, Индию и Сингапур в качестве основных стран, составляющих основу этого флота. Некоторые страны, согласно законопроекту, будут освобождены от тарифов на газ. Чтобы получить такое право, их закупки российского газа должны составлять менее 15% от общего объема экспорта газа из России, и они должны были предпринять значительные шаги по сокращению этих закупок. А что насчет Ирана? Единственное положение законопроекта, касающееся Ирана, продлевает действие Закона о санкциях против Ирана 1996 года на пять лет, до 2031 года. Закон 1996 года, срок действия которого истекает 31 декабря, предусматривает санкции в отношении компаний, включая иностранные фирмы, инвестирующих в энергетический сектор Ирана. Меры в отношении России утратят силу через пять лет после вступления в силу, но продление в отношении Ирана – нет. В заявлении от 7 августа аппарат сенатора-республиканца Кевина Крамера (Kevin Cramer) сообщил, что данный законопроект позволит Трампу привлечь Иран к ответственности за поддержку терроризма. Ход рассмотрения законопроекта В понедельник Комитет по правилам Палаты представителей продвинул законопроект, отклонив поправки демократов, в том числе поправку об исключении формулировок о тарифах. Во вторник Палата представителей 214 голосами против 211 одобрила правило, разрешающее обсуждение законопроекта; при этом два демократа присоединились к республиканцам. Сегодня в Конгрессе пройдет голосование за новый санкционный пакет в отношении России «Сегодня у нас есть возможность помочь положить конец войне в Европе и обеспечить мир посредством силы по всему миру», – заявил на слушаниях в понедельник один из главных авторов законопроекта, республиканец Майкл Маккол (Michael McCaul), конгрессмен от Техаса. Президент Украины Владимир Зеленский призвал к принятию законопроекта в своем вечернем обращении в понедельник. «Важно, чтобы он стал законом», – сказал он. Кто выступал против? Многие демократы в Палате представителей заявляли, что законопроект предоставляет Трампу слишком широкие полномочия в области тарифов и делает отмену санкций слишком простой. «Этот законопроект резко расширит полномочия президента в области тарифов, не предусматривая при этом обязательных санкций против России, и то, и другое неприемлемо», — сказал на прошлой неделе представитель Грегори Микс (Gregory Meeks) из Нью-Йорка, ведущий демократ в Комитете по иностранным делам Палаты представителей. Он выступил с этим заявлением совместно с представителями Доном Бейером (Don Beyer) и Ричардом Нилом (Richard Neal).
Палата представників у середу ввечері схвалила законопроєкт Ліндсі Ґрема про санкції проти Росії та Ірану. За проголосували 262 конгресмени, проти – 159. Серед тих, хто підтримав законопроєкт – 203 республіканці, 58 демократів і один незалежний. Раніше документ пройшов схвалення Сенату. Тепер законопроєкт має підписати президент США Дональд Трамп . Ухваленню законопроєкту передували запальні дебати з трибуни Конгресу в середу зранку. “Ми маємо моральний обов'язок покласти край стражданням” – з таким закликом до колег звернувся конгресмен-республіканець Майкл Маккол , який став співавтором документу у Палаті Представників. За його словами, покійний сенатор Ліндсі Ґрем вважав, що цей законопроєкт може бути його “найбільшим досягненням”. Маккол наголосив, що законодавчий акт може допомогти завершити війну, “змусивши Путіна сісти за стіл переговорів”. Описуючи головні переваги законопроєкту, Майкл Маккол пояснив, що документ вражає грошові потоки, які живлять російську воєнну машину, російських олігархів і “тіньовий флот”. Митні тарифи, які він назвав “зубами” законопроєкту, “карають країни, які надають фінансову підтримку найкривавішій війні в Європі з часів Другої світової війни”. Лідери Демократичної партії, які виступили саме проти цього положення, кажуть, що документ дає додаткові митні повноваження президенту, якими він, на їхню думку, зловживатиме. Опозицію до документа очолив конгресмен-демократ Ґреґорі Мікс , який заявив, що законопроєкт Ліндсі Ґрема писав не сам сенатор, а юристи президента Дональда Трампа, і що санкції проти Росії президент Трамп міг запровадити і без додаткового законопроєкту. Мікс також наголосив, що важливішими для України нині є перехоплювачі для Patriot і допомога у відновленні і захисті енергетичної інфраструктури напередодні зими. “Їм потрібні боєприпаси, аби захистити себе і продовжувати боротьбу за збереження своєї країни та демократії”, – заявив з трибуни Мікс. У понеділок Ґреґорі Мікс запропонував поправки до законодавства. Однак комітет з питань регламенту, де головують республіканці, відхилив ці зміни. Як показало голосування, а перед тим і самі дебати, – думки всередині демократичної партії розділилися. “Законопроєкт, за який ми проголосуємо сьогодні, не ідеальний, – заявив із трибуни когресмен-демократ Євген Віндман , – але це ключовий крок на шляху завершення війни. Президент мусить довести справу до кінця, а якщо він цього не зробить, ми притягнемо його до відповідальності в наступному скликанні Конгресу”. Не дозволити прагненню до досконалості “стати ворогом хорошого результату” закликали одразу двоє республіканців – Браян Фітцпатрик і Дон Бейкон . “Ми повинні підтримувати кожен законопроєкт, що завдає шкоди Росії та допомагає Україні”, – наголосив Фітцпатрик. З одним із найбільш запальних закликів до колег, а особливо однопартійців-демократів, звернувся конгресмен Стені Гоєр . “Якщо ми не ухвалимо цей законопроєкт, – заявив він, – у Кремлі буде радість, а в Києві – сльози… Це – антиросійський і проукраїнський законопроєкт. Ухвалімо його!” – наголосив Гоєр. “Ухвалення цього законопроєкту за підтримки обох партій є справді визначною подією, – каже Деніел Балсон , директор з адвокації організації Razom for Ukraine. – Це перший за два роки окремий проукраїнський законодавчий акт, ухвалений Конгресом”. У заяві організації, Балсон наголошує, що цей закон дає президенту “потужний набір інструментів для порятунку життів в Україні”. Razom for Ukraine закликає президента США якнайшвидше підписати схвалений законопроєкт і “невідкладно розпочати повноцінне використання нових інструментів, які опиняться в його розпорядженні”.
آنتونیو گوترش، دبیرکل سازمان ملل متحد، کاهش تنش در خاورمیانه را اولویت اصلی خواند و خواستار برقراری کامل آزادی کشتیرانی در تنگه هرمز و تنگه بابالمندب شد.
دولت سوئد در پی آنچه «فعالیت ناسازگار با کنوانسیون وین» خواند، یک کارمند سفارت جمهوری اسلامی را اخراج و سفیر آن را نیز احضار کرد. مقامهای سوئدی، جمهوری اسلامی را به فعالیت علیه مخالفان، و منافع یهودی و اسرائیلی در این کشور اروپایی متهم کردهاند.
مشاور ارشد رئیسجمهوری آمریکا در امور عربی و آفریقا، مسعد بولوس، با شیخ عبدالله بن زاید آل نهیان، معاون نخستوزیر و وزیر امور خارجه امارات متحده عربی، در ابوظبی دیدار و گفتوگو کرد. بولوس روز چهارشنبه در پیامی در شبکه اجتماعی ایکس، این دیدار را «سازنده» توصیف کرد. او گفت دو طرف درباره مسائل منطقهای مورد نگرانی مشترک، ابتکارهای صلح و راههای تقویت روابط دوجانبه میان آمریکا و امارات گفتوگو کردند. وزارت امورخارجه امارات نیز گفت در این دیدار طرفین همچنین تحولات جاری منطقه و اوضاع خاورمیانه را بررسی کردند و بر اهمیت تلاشهای هماهنگ منطقهای و بینالمللی برای «حفظ صلح و امنیت جهانی» تاکید کردند.
شورای امنیت سازمان ملل متحد امروز وضعیت افغانستان را بررسی کرد. حقوق زنان و دختران، بحران بشری و اقتصادی و تهدید گروههای تروریستی از محورهای اصلی نشست بود. مایک والتز، نماینده امریکا، نیز خواستار پاسخگویی طالبان و اقدام جدیتر جامعه جهانی شد.