21-летний обвиняемый на протяжении полугода преследовал 16-летнюю школьницу. Новгородский районный суд приговорил 21-летнего Михаила Шалимова к 12 годам колонии строгого режима по делу о доведении школьницы из Уфы до попытки самоубийства (часть 2 статьи 110 УК), говорится в пресс-релизе суда. На информацию обратила внимание Meduza. Суд также признал его виновным в организации заведомо ложных сообщений о терактах (часть 2 статьи 207 УК). Согласно материалам дела, Шалимов познакомился с 16-летней Дианой из Уфы в сообществе во "ВКонтакте", посвященном игре Minecraft. Между ними возник конфликт, после которого мужчина несколько месяцев преследовал несовершеннолетнюю. В интернете обвиняемый нашел домашний адрес, номер телефона, школу и данные родственников Дианы, говорится в материалах дела. Затем, как отмечается в пресс-релизе, он на протяжении полугода угрожал девушке, рассылал предупреждения о минировании от ее имени, а также создал канал от ее имени, где размещал видео насилия над животными. Шалимов также звонил по месту работы родителей Дианы и заявил в полицию об убийстве от имени ее отца. Все это время он требовал от Дианы покончить с собой, обещая только после этого прекратить преследование. Школьница в итоге совершила попытку самоубийства, но мать пресекла ее действия, сообщается на сайте суда. Признал ли Шалимов вину, не сообщается. Подписывайтесь на наш канал в Telegram .
Росія вітає ідею президента США Дональда Трампа, щоб Україна припинила удари по російських нафтопереробних заводах, заявив 14 вересня речник лідера РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков. «Безумовно, можна тільки вітати будь-який заклик до київського режиму припинити удари по мирній економічній інфраструктурі», – заявив речник Кремля. На запитання, чи сама Росія готова у відповідь припинити удари по українській економічній інфраструктурі, Пєсков відповідати відмовився. «Спричиняє дефіцит дизелю»: Трамп закликав Зеленського припинити удари по російських НПЗ Американський лідер Дональд Трамп 13 вересня закликав президента України Володимира Зеленського припинити удари по російських підприємствах, які виробляють дизельне паливо. За словами президента США, удари по російських НПЗ призводять до дефіциту дизельного палива та зростання цін на нього у всьому світі. «Це відбувається не через Близький Схід. Це відбувається через те, що відбувається між Росією та Україною», – твердить Трамп. Водночас Трамп не навів доказів на підтвердження твердження про те, що саме українські удари є причиною глобального дефіциту дизельного пального. Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів . Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував , заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Ukraine's parliament is expected to vote on the resignation of the country's prosecutor-general on September 14 after President Volodymyr Zelenskyy urged his quick removal amid rising tensions over a series of high-profile anti-corruption investigations. Ruslan Kravchenko submitted his resignation last week saying he did not want his position to be used "as a tool for political confrontation" after anti-corruption investigators homed in on an embezzlement scheme connected to a top official in his office. On September 14, he said he had signed a "suspicion notice" against the head of the National Anti-Corruption Bureau (NABU), one of the bodies investigating his office. NABU said in a statement on its Telegram channel that the move was "a continuation of a systemic attack on independent anti-corruption bodies." Fevered Political Moves In Ukraine Amid Anti-Corruption Raids, Fedorov Challenge "There is only one path for this Prosecutor-General: removal from office. That is what I told him," Zelenskyy said in a post on social media. "Ukraine has seen all the reasons why. If he considers this political pressure, he is free to call it that. I ask parliamentarians to support his removal without delay." The controversy around Kravcenko, who said on September 14 that he is currently outside the country on a business-related trip, is the latest in a swirl of corruption allegations and investigations that have cast a pall over Zelenskyy's government. A top Zelenskyy aide, Andriy Yermak, was forced to resign last year as investigators probed a scheme involving hundreds of millions of dollars in kickbacks from contractors to the state nuclear company, Energoatom. Kyiv Court Orders Former Zelenskyy Adviser Yermak Jailed On $3 Million Bail Mykhaylo Fedorov, who served as defense minister until he was forced out in July, has publicly and loudly complained about corruption in the defense sector, in what many observers saw as an open challenge to Zelenskyy. The top general overseeing Ukraine's military, General Oleksandr Syrskiy, with whom Fedorov had clashed, was later pushed out. Zelenskyy has not been implicated in the scandals, which earlier resulted in the resignations or firing of justice and energy ministers. Ousted Defense Minister Calls For Elections, But Can Ukraine Hold Them During the War? In July, Zelenskyy also shook up his entire government, pushing out Prime Minister Yulia Svyrydenko and replacing her with the head of state energy company Naftogaz. He also replaced the country's ambassador to Washington, who faces her own graft allegations. But the scandals have tarnished Zelenskyy's popularity, and several opinion polls show him trailing several prominent public figures. Foremost among them is Valeriy Zaluzhniy, the former top general and commander-in-chief of Ukraine’s military. He is now serving as as Kyiv's ambassador to London.
Фінляндія ухвалила рішення приєднатися до французької ініціативи ядерного стримування, яка, як зазначає фінська влада, не замінює і не дублює ядерне стримування НАТО. «Франція – європейська ядерна держава, яка відіграє ключову роль у зміцненні оборони Європи. Приєднання Фінляндії до французької ініціативи значно поглибить наше двостороннє співробітництво в галузі оборони з Францією і зміцнить безпеку Фінляндії. Це природний крок, оскільки наші близькі союзники Норвегія, Швеція і Данія уже приєдналися до ініціативи», – йдеться в заяві міністра оборони Фінляндії Антті Хяккянена. За його словами, кожна країна сама визначає параметри своєї участі і, на відміну від програми ядерного стримування НАТО, вона не передбачає зобов’язань, включно із внеском у витрати на неї. Фінська сторона, як зазначається, невдовзі розпочне підготовку до переговорів щодо конкретних деталей співпраці з Францією. Президент країни Александр Стубб у мережі X зазначив, що Фінляндія не має наміру розміщувати ядерну зброю на своїй території в мирний час. Ця ініціатива, як зазначив він, спрямована на зміцнення європейської безпеки, посилення відповідальності Європи за власну оборону та запобігання ескалації. У червні 2026 року фінський парламент скасував заборону на транзит по країні ядерної зброї та її зберігання з метою оборони. Прем’єр Петтері Орпо пояснював, що закон ухвалили не для того, щоб розмістити ядерну зброю на фінській території, а для «усунення законодавчих бар’єрів, яких немає в інших північних країнах». ЗМІ: Норвегія готова перейти під «ядерну парасольку» Франції Ядерна зброя в Європі є лише у Великої Британії та Франції. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), на початок 2023 року в арсеналі Франції було 290 ядерних боєголовок, їхня точна кількість засекречена. Основні носії ядерної зброї – підводні човни. Крім того, тактичну ядерну зброю здатні нести винищувачі.
В Ставропольском крае с января 2025 года выплатили 720 единовременных пособий беременным студенткам – это наибольший показатель в стране, на регион пришлось около 10% всех выплат в России. Новую меру поддержки ввели в январе 2025 года как один из стимулов повышения рождаемости. Статистику по выплатам в регионах, где ее уже ввели, приводит издание "Верстка" на основе открытых данных. В тройку лидеров, помимо Ставрополья также вошли Кемеровская (704) и Нижегородская (646) области. Единовременные выплаты в 100 тысяч рублей для беременных студенток ввели 30 регионов, еще в семи эта сумма составляет от 150 до 200 тысяч рублей. Треть регионов о результатах программы до сих пор не отчиталась, в том числе и Волгоградская область, где выплаты одобрили в январе 2025 года. На деньги могут претендовать постоянно проживающие в регионе студентки, срок беременности которых достиг 12 недель. В Госдуме также предложили повысить ежемесячные пособия учащимся в вузе беременным женщинам – о выплате за беременность и роды уже отчитались регионы Северного Кавказа. Больше всего за год их получили студентки в Дагестане – 356. В Волгограде заплатили пособие 310 студенткам, в Кабардино-Балкарии – 90, в Карачаево-Черкесии – 66, в Чечне и Адыгее – около 40-ка. С помощью новых выплат депутаты планируют опустить средний возраст рождения первого ребенка до 21-22 лет. Одновременно с этим власти усиливают преследование за "пропаганду идеологии" несуществующего "движения чайлдфри" – то есть сознательного отказа от деторождения. Примерно в трети регионов приняты законы, запрещающие "склонять" женщин к прерыванию беременности. За нарушение предусмотрены штрафы. В то же время, по данным на июль 2026 года, Северная Осетия, Ингушетия, Кабардино-Балкария и Дагестан вошли в десятку российских регионов, где выросло число абортов . Республики Северного Кавказа традиционно считаются "демографическим исключением" в России: здесь рождается значительно больше детей, чем в среднем по стране. Однако последние данные показывают, что даже в этих регионах постепенно начинают проявляться негативные тенденции .
Economia moldoveană a înregistrat o creștere modestă, de 0,6%, în prima jumătate a acestui an, potrivit datelor publicate luni, 14 septembrie, de Biroul Național de Statistică (BNS). Experți de la Chișinău consideră că, de fapt, e vorba de o stagnare – întrucât avansul vine în principal din TVA și accize. Datele publicate de BNS arată că avansul Produsului Intern Brut (PIB) al R. Moldova se situează sub nivelul înregistrat în majoritatea țărilor europene, depășind – în trimestrul doi – doar Ucraina (0,4%), Irlanda (-0,4%) și România (-1,9%). În primul semestru al acestui an, potrivit datelor preliminare, PIB-ul R. Moldova a fost de 165,8 miliarde lei și a crescut (în termeni reali, adică ajustat la inflație) cu 0,6% față de perioada similară din 2025. Raportul menționează că impozitele nete au asigurat o pondere de peste 15% la formarea PIB. Creșteri ușoare au avut industria prelucrătoare (+0,5%), asigurând peste 8% la formarea PIB; producția și furnizarea de energie electrică și termică, gaze, apă caldă și aer condiționat (+0,3%). Tendințe pozitive (+0,3%) s-au înregistrat în agricultură, silvicultură și pescuit; comerțul cu ridicata și cu amănuntul, întreținerea și repararea autovehiculelor și a motocicletelor (+0,2%). Potrivit documentului statistic, au contribuit mai puțin la PIB decât în semestrul trecut informațiile și comunicațiile (-0,6%); construcțiile (-0,5%); tranzacțiile imobiliare (-0,4%) și sectorul învățământului (-0,2%). Expert: ne aflăm unde eram acum cinci ani Într-un comentariu pentru Europa Liberă, economistul Marin Gospodarenco, director al Centrului Analitic „Economica” de la Chișinău, spune că, de fapt, în termeni reali, economia moldoveană se află „cam acolo unde era acum cinci ani”. Creșterea prezentată de BNS sună ca o creștere, dar în realitate economia stă pe loc, stagnează, crede Gospodarenco. Expertul subliniază că avansul economic modest este asigurat mai mult din impozite decât din producție. „Creșterea raportată de BNS vine aproape în întregime din TVA și accize, statul încasând mai mult la buget din TVA și accizele pe care le achită cetățenii și companiile”, susține Gospodarenco. Potrivit lui, „nu avem nevoie de o cifră mai mare pentru televizor, ci de mai multe fabrici care exportă și mai multe investiții valorificate.” Despre scăderea de 10% din domeniul construcțiilor, expertul spune că asta înseamnă mai puține locuri de muncă sau „echipe pe șantiere fără lucru și comenzi.” Economistul observă că sectorul IT, care anterior înregistrase creșteri spectaculoase, în acest an a intrat pe minus. Gospodarenco vede și partea plină a paharului – creșterea cu peste 6% a industriei prelucrătoare și cu peste o cincime la exporturile de bunuri. * * * Pentru anul 2026, autoritățile moldovene prognozaseră anterior o creștere a economiei de 2%-2,4%. Europa Liberă Moldova este și pe Google News. Abonează-te .
Підрозділи Сил оборони України уразили в Сочі Краснодарського краю Росії багатофункціональну радіолокаційну станцію 92Н6 зі складу зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф», заявив 14 вересня Генеральний штаб ЗСУ. «РЛС 92Н6 – багатофункціональна радіолокаційна станція. Вона забезпечує супровід повітряних цілей та наведення на них зенітних ракет. У складі С-400 ця станція є одним із ключових елементів безпосереднього виконання вогневих завдань системи ППО», – йдеться в повідомленні українського командування. Дрони атакували південь Росії Ступінь завданих збитків уточнюється, додають у Генштабі ЗСУ та інформують про інші російські об’єкти, які опинилися під вогнем українських військових. «У районах Курська Курської області РФ та міста Донецьк уражено місця зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА. У Новогродівці Донецької області - пункт управління БпЛА підрозділу. У Літижі, Тростенчику та Липовці Брянської області РФ уражено радіолокаційні станції противника. У районі аеродрому «Саки» на ТОТ Криму уражено радіосистему ближньої навігації окупантів. А у Рохмановому, Красному Стязі та Камені Брянської області РФ – три ретранслятори противника», – вказують у Генштабі. Генштаб ЗСУ підтвердив ураження двох НПЗ в Росії Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів . Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував , заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
At least two people were killed and 13 others wounded on Sunday, 13 September, when an Israeli airstrike hit a car in Gaza City's Tel al-Hawa neighbourhood, according to local medical sources cited by news agencies. Israel said the strike targeted two Hamas engineers involved in weapons production.
В России в отношении рэпера Noize МС (Ивана Алексеева) возбудили уголовное дело об оправдании терроризма. Об этом сообщила прокуратура города Москвы. По версии следствия, музыкант, находясь за пределами России, во время концертов делал публичные заявления, в которых "оправдал террористическую идеологию, а также выразил свое положительное отношение к запрещенной и признанной на территории Российской Федерации террористической организации". По вменяемой музыканту статье грозит до семи лет колонии. Noize МС выступает против российского полномасштабного вторжения в Украину и уехал из России. В ноябре 2022 года Минюст РФ внес его в список "иностранных агентов". По мнению ведомства, артист "осуществлял политическую деятельность" и якобы получал финансирование от Украины. В мае 2025 года суд в Петербурге запретил трек Noize МС "Кооператив "Лебединое озеро". Как заявили в прокуратуре, в нём нашли "формирование негативного отношения к представителям власти, в частности, к президенту России и его сторонникам", дискредитацию российской армии и призывы к изменению конституционного строя России.
More than 2,000 people have reached Djibouti, according to the International Organization for Migration, after the Houthis' capture of a key port city and an island on the Bab el-Mandeb Strait in recent days alarmed Yemeni civilians, who fear a return to devastating civil war.
سخنگوی وزارت خارجه جمهوری اسلامی موضوع اطلاع قبلی یا نقش ایران در حمله به خط لوله راهبردی نفت عربستان سعودی را «دروغ» خواند. او همچنین تأیید کرد که تعویق افتادن نشست منطقهای عمان درباره امنیت تنگه هرمز به خواست ریاض بوده است. اسماعیل بقائی روز دوشنبه ۲۳ شهریور در نشست هفتگی خود با خبرنگاران، در واکنش به اظهارات مقامهای آمریکایی درباره حمله به خط لوله شرق به غرب عربستان گفت: «آمریکاییها بدون هیچ هزینهای در حال تولید خبرهای دروغ هستند.» او افزود که به باور وزارت خارجه جمهوری اسلامی، بازیگران خارج از منطقه از طریق انتشار این نوع خبرها «در پی افزایش تنش» میان کشورهای منطقهاند و گفت تهران این ادعاها را «قاطعانه» تکذیب میکند. دونالد ترامپ، رئیسجمهوری آمریکا، روز شنبه ایران را مسئول احتمالی حملهای دانست که به تعطیلی موقت خط لوله شرق به غرب عربستان انجامید و گفت: «فکر میکنم مسئول بودهاند؛ احتمالاً خودشان بودهاند.» عربستان سعودی اعلام کرده است این حمله با پهپادی انجام شده که از خاک عراق به پرواز درآمده بود. هنوز هیچ گروهی مسئولیت آن را بر عهده نگرفته است. دولت عراق نیز در پی این حمله گذرگاه مرزی شلمچه با ایران را موقتاً بست، فرمانده نظامی مسئول عملیات در استان میسان را برکنار کرد و از آغاز عملیات برای شناسایی عاملان خبر داد. خط لوله شرق به غرب یکی از مهمترین مسیرهای عربستان برای انتقال نفت به دریای سرخ، بدون عبور از تنگه هرمز، است. ترامپ درباره حمله به خط لوله عربستان: فکر میکنم کار ایران بوده است «عربستان خواستار تعویق نشست عمان شد» اسماعیل بقائی در بخش دیگری از سخنان خود گفت که عربستان سعودی خواستار برگزار نشدن نشست برنامهریزیشده در عمان شده است. او گفت: «عربستان درخواست کرد این نشست فعلاً برگزار نشود.» سخنگوی وزارت خارجه ایران دلیل دقیق درخواست ریاض را بیان نکرد، اما نسبت دادن تحولات میان عربستان و یمن به ایران را «آدرس اشتباهی دادن» خواند و گفت مشکلات یمن ریشهای طولانی دارد. اشاره بقائی ظاهراً به تشدید اخیر درگیریها میان حوثیهای مورد حمایت ایران و نیروهای دولت یمن با پشتیبانی عربستان سعودی، بهویژه در مناطق ساحلی دریای سرخ و نزدیک تنگه بابالمندب، مربوط است. برگزاری نشست مشترک ایران و کشورهای خلیج فارس دربارۀ تنگۀ هرمز به تعویق افتاد نشست عمان قرار بود روز دوشنبه با حضور وزیران خارجه ایران، شش کشور عضو شورای همکاری خلیج فارس و عراق برگزار شود و طرح ایران و عمان برای تعیین مسیرهای امن دریانوردی در تنگه هرمز در آن مطرح شود. بدر البوسعیدی، وزیر خارجه عمان، اعلام کرد نشست ایران و کشورهای ساحلی خلیج فارس که قرار بود روز دوشنبه در صلاله و با محوریت تنگه هرمز برگزار شود، برای «دستیابی به اجماع» به تعویق افتاده است؛ وزارت خارجه ایران نیز این خبر را تأیید کرد. این تصمیم پس از اعلام بحرین مبنی بر شرکت نکردن در نشست گرفته شد. در صورت برگزاری، این نخستین دیدار دیپلماتهای ارشد این کشورها با یک مقام ارشد جمهوری اسلامی از زمان آغاز جنگ آمریکا و اسرائیل با ایران میبود. تهران در پاسخ به حملات آمریکا به خاک این کشورها حمله کرده، اما هر بار ادعا کرده است که هدفش نه خود این کشورها، بلکه پایگاههای آمریکا بوده است. بقائی گفت توافق ایران و عمان درباره تعیین مسیرهای امن دریانوردی پس از چند هفته مذاکره نهایی شده و دو کشور درباره چگونگی اعلام یا ثبت آن تصمیم خواهند گرفت. به گفته او، طرح مزبور به حقوق حاکمیتی ایران و عمان بهعنوان دو کشور ساحلی مربوط است و نشست «قرار بود فرصتی برای ارائه آن به دیگر کشورهای منطقه باشد.» فایننشال تایمز پیشتر گزارش داده بود که عباس عراقچی، وزیر خارجه ایران، قرار است در صلاله با همتایان خود از کشورهای شورای همکاری خلیج فارس دیدار کند. انتشار خبر این مذاکرات به کاهش قیمت نفت در روز جمعه کمک کرده بود؛ با این حال، عربستان سعودی هنوز درباره درخواست تعویق نشست توضیحی منتشر نکرده است. واکنش به عدم صدور روادید اتریش برای هیئت سازمان انرژی اتمی ایران بقائی در بخش دیگر سخنان خود، خودداری اتریش از صدور روادید برای محمد اسلامی، رئیس سازمان انرژی اتمی، و هیئت همراه او بهمنظور شرکت در کنفرانس عمومی آژانس بینالمللی انرژی اتمی در وین را «مطلقاً ناموجه» خواند و گفت کاردار اتریش در تهران برای ابلاغ اعتراض ایران به وزارت خارجه احضار شده است. محمد اسلامی و هیئت همراهش روز شنبه در میانه سفر به وین ناچار به بازگشت به تهران شدند. بلومبرگ به نقل از یک مقام آمریکایی گزارش داده است که اتریش تحت فشار دولت دونالد ترامپ مانع ورود او شده است. سخنگوی وزارت خارجه ایران گفت اشاره اتریش به فشار یا درخواست آمریکا، مسئولیت این کشور را بهعنوان میزبان یک سازمان بینالمللی رفع نمیکند. او کشورهای غربی را متهم کرد که پس از صدور قطعنامه علیه ایران، مانع حضور نمایندگان این کشور برای دفاع از مواضع خود میشوند.
Procurorul general al Ucrainei, Ruslan Kravcenko, îl acuză pe directorul Biroului Național Anticorupție (NABU), Semen Krivonos, de falsificarea unor documente oficiale și de o adopție fictivă, și susține că el însuși a fost supus unor presiuni politice din partea președintelui Volodimir Zelenski. În aceeași zi, Kravcenko a părăsit Ucraina, afirmând că se află într-o deplasare de serviciu. Zelenski a cerut însă demiterea urgentă a procurorului general, în timp ce NABU a calificat acuzațiile drept parte a unui „atac sistematic” asupra instituțiilor anticorupție independente. Kravcenko a făcut afirmațiile într-un mesaj video publicat în dimineața zilei de 14 septembrie pe canalul său de Telegram. Potrivit acestuia, acuzațiile se bazează pe probe colectate în cadrul anchetei privind operațiunea „Cartagina”, desfășurată de NABU și Parchetul Specializat Anticorupție (SAP). „Pentru a nu face afirmații fără acoperire și bazându-mă pe probele adunate, am semnat acuzația împotriva directorului NABU, Semen Krivonos. Îl suspectez de falsificarea unor documente oficiale pentru obținerea unor foloase necuvenite și de o adopție fictivă”, a declarat Kravcenko. El a mai spus că o a doua acuzație vizează o persoană apropiată de șeful unei alte agenții anticorupție, SAP, Oleksandr Klimenko. Potrivit procurorului general, acesta ar fi încercat să exercite influență asupra conducerii Înaltei Curți Anticorupție din Ucraina, să ofere foloase necuvenite și să faciliteze evitarea mobilizării militare. Kravcenko susține că anterior nu a luat măsuri în acest caz deoarece ar fi fost „ținut în loc” din punct de vedere politic de președintele Volodimir Zelenski, precum și de NABU și SAP. Potrivit afirmațiilor sale, cele două instituții i-ar fi oferit „imunitate” în schimbul renunțării la acuzații. NABU și SAP au respins însă învinuirile. Cele două instituții au declarat că acțiunile procurorului general reprezintă „continuarea unui atac sistematic asupra organelor anticorupție independente”. NABU a mai afirmat că lui Semen Krivonos nu i-a fost comunicată oficial nicio suspiciune. De asemenea, biroul a respins acuzațiile lui Kravcenko potrivit cărora ofițerii anticorupție au confiscat dosarele penale menționate în timpul unor recente percheziții la Procuratura Generală. Operațiunea „Cartagina” Conflictul dintre conducerea Procuraturii Generale și instituțiile anticorupție a escaladat după operațiunea „Cartagina”, anunțată de NABU pe 4 septembrie. Potrivit anchetatorilor NABU și SAP, operațiunea a vizat destructurarea unei organizații criminale implicate în obținerea de foloase necuvenite de la centre de apel frauduloase și în spălarea unor sume de ordinul milioanelor. NABU a susținut că unul dintre responsabilii de la Procuratura Generală era organizatorul schemei. În dosar au fost reținuți și ulterior plasați în arest preventiv adjunctul șefului Departamentului de cooperare internațională al Procuraturii Generale, Serhi Kropiva, și prietena sa Elizaveta Ivahnenko. Procurorul general a respins însă în repetate rânduri orice implicare în protejarea centrelor de apel ilegale. Oficiul Procurorului General a declarat că materialele prezentate în instanță nu conțin dovezi împotriva lui Kravcenko. Toate persoanele vizate în dosar resping acuzațiile formulate de cele două agenții anticorupție. Kravcenko acuză presiuni politice Pe 7 septembrie, Ruslan Kravcenko și-a depus demisia din funcția de procuror general, pe fondul scandalului declanșat de ancheta NABU și SAP și după discuții cu președintele Volodimir Zelenski. Anterior, el declarase că nu intenționează să demisioneze din proprie inițiativă. „Cineva are interesul să mă îndepărteze. Pentru mulți, sunt o piedică”, a spus Kravcenko. Presa ucraineană a relatat pe 14 septembrie, citând surse din cadrul structurilor de forță că Procurorul general a părăsit Ucraina în noaptea precedentă, folosind un automobil de serviciu. Ulterior, Kravcenko a confirmat că a părăsit țara. El a spus că se află într-o „deplasare de serviciu”, în cadrul căreia are programate mai multe întâlniri. Kravcenko a precizat că intenționează să-și informeze partenerii internaționali despre ceea ce consideră a fi situația reală din sistemul anticorupție ucrainean, despre „semnele concentrării unei influențe necontrolate” de către acestea și riscurile pe care le creează pentru suveranitatea statului, statul de drept și instituțiile democratice ale Ucrainei. Zelenski cere demiterea „urgentă” a procurorului general Președintele Ucrainei, Volodimir Zelenski, a reacționat la scurt timp după declarațiile lui Kravcenko, afirmând că acesta trebuie demis „de urgență”. „Pentru acest procuror general există o singură cale: demiterea din funcție”, a declarat Zelenski, cerând deputaților din Rada Supremă să susțină cât mai urgent demiterea. Kravcenko afirmase în mesajul său video că, înainte de a lua decizia privind acuzațiile împotriva directorului NABU, fusese „ținut sub presiune politică” de președintele Zelenski. Votul din Rada Supremă privind demiterea lui Ruslan Kravcenko din funcția de procuror general este programat pentru 15 septembrie, potrivit lui David Arahamia, liderul fracțiunii parlamentare „Slujitorul Poporului”. Europa Liberă Moldova este și pe Google News. Abonează-te .
По данным украинской разведки, президент России Владимир Путин дважды ставил своей армии временные рамки захвата всей территории Донецкой области: сначала до осени 2022 года ; затем к 1 марта 2023 года . Но российским войскам не удалось реализовать ни первый, ни второй план. Битва за ключевые города Донецкой области и соседние регионы продолжается. Вот что произошло на восточном фронте (мы относим сюда пространство от северной границы Харьковской области до Приазовья) за это время: В июле 2022 года агрессор взял Лисичанск, последний тогда свободный город Луганской области, и до осени 2022 года прогресс РФ на Донбассе был минимальным – считанные километры. В сентябре 2022-го Силы обороны Украины провели стремительную контратаку: войска РФ потеряли значительную часть захваченной территории Донецкой и Харьковской областей и небольшую – в Луганской. В январе 2023-го РФ захватила Соледар, до мая 2023 года – большую часть Бахмута. В мае 2023 года Украина перешла в контрнаступление под Бахмутом, с июня 2023-го – прорвала южный фронт на стыке Донецкой и Запорожской областей и освободила там ряд сел. С октября 2023-го армия РФ снова перешла в наступление и далее очень медленно продавливала фронт на разных участках (это продолжается до сегодняшнего дня). В феврале 2024 года была захвачена Авдеевка. В начале октября – Угледар. На протяжении 2024 и 2025 годов Россия штурмовала Торецк и Часов Яр. В 2025-м – Купянск, Северск, Лиман, Покровск и Мирноград. В конце 2025 года агрессор захватил Северск, что приблизило линию фронта к Славянско-Краматорской агломерации. Каждый из городов агрессор штурмует приблизительно по году. В эфирах Радио Донбасс Реалии мы постоянно анализируем, каковы запасы оружия и тактика агрессора, каким оружием Украине помогают западные партнеры, и что еще может повлиять на наступательный потенциал Кремля. Війна у 2026 році: де слабкі місця Росії? Фронт по состоянию на 14 сентября: Купянск Атаки России за сутки: Кившаровка (с юга от Купянска-Узлового). В конце августа, согласно DeepState, Силы обороны восстановили контроль в районе Западного (участок Дворичной, к северу от Купянска) – сначала на 6,14 кв км, а потом еще на 2,27 кв км. Сейчас освобожденная территория обозначена на карте DeepState голубым цветом . Лиман Атаки России: Новосергеевка (направление на Боровую); Лиман и с севера от него – Новоселовка; Ямполь и Озерное возле Северского Донца. Изменения на карте: DeepState фиксирует продвижение захватчиков возле Дибровы (к руслу реки). Российский фейк о захвате Святогорска: 1 сентября правитель России Владимир Путин заявил о захвате Святогорска, который, по карте DeepState, находится на расстоянии около 10-ти км от линии фронта. Донбасс Реалии тут же сняли репортаж из Святогорска , доказав, что российских военных там нет. После этого российские зет-каналы изготовили две фальсификации о якобы присутствии в Святогорске российских военных: одно видео было сгененироровано АI, а второе оказалось переозвученным видео годичной давности. 7 сентября Третий армейский корпус подтвердил украинский контроль над Святогорском присутствием там командира Андрея Билецкого . Білецький керівництву Росії: «Не виглядайте дурнями». Чий Святогірськ? Славянск и Краматорск Атаки России: Кривая Лука, Рай-Александровка, Николаевка (в сторону Славянска); местные паблики Николаевки пишут о новых попытках россиян проникать именно в городскую черту; Юрковка (в сторону Краматорска). Изменения на карте: есть продвижение агрессора под городом Николаевка и селом Новомарково. Обстановка в Николаевке: глава военной администрации Владимир Проскунин подтвердил в нашем эфире , что инфильтрация россиян в город имела место, но территория была зачищена, и на сегодня захватчиков нет ни в самой Николаевке, ни на территории громады. Константиновка Атаки России: в городской черте; Довга Балка, Русин Яр, Мыколайполье (с запада); ССО опубликовали кадры зачистки штурмовиков РФ на восточной окраине Дружковки. Изменения на карте: есть продвижение россиян под Довгой Балкой. Предпосылки: Северский, Константиновский, Часовоярский, Торецкий и затем Славянский фронты появились после того, как войска РФ после более чем года боев захватили Бахмут. Агрессор атаковал его с лета 2022 года; 8-10 мая 2023 года начались контрнаступательные действия ВСУ, и Силы обороны существенно отодвинули фронт на флангах Бахмута: в районе Берховки (север) и Клищиевки (юг). 15-17 сентября 2023-го, после долгой контрнаступательной кампании, Силы обороны Украины восстановила свои позиции в двух важнейших точках на юг от Бахмута: Клищиевке и Андреевке. С осени 2023-го войска РФ снова перешли в наступление и захватили территории, освобожденные ВСУ. После оккупации Бахмута в 2024-м Россия атаковала Торецк и Часов Яр, а затем пошта в сторну Константиновки. При этом, агрессору к 2025-му году не удалось захватить северное направление от Бахмута – Северск. Покровск Атаки России: Шевченко и Мирное (с севера от Покровска); Кучеров Яр, Торецкое, Дорожное, город Доброполье (Добропольский выступ); Сергеевка, Удачное, Новониколаевка(на запад в Днепропетровскую область). Александровское направление на стыке Донецкой, Днепропетровской и Запорожской областей : Атаки России: Терновое (на запад). Гуляйпольское направление: Атаки России: Гиркое, Риздвянка, Чаривное. Предпосылки: Атаки на территорию Днепропетровской и Запорожской областей в этом районе стали возможны после того, как агрессор добился продвижений вокруг Великой Новоселки. Здесь в 2023 году также прошла успешная контрнаступательная операция Сил обороны: 10-12 июня освободили Нескучное, Благодатное, Сторожевое и Макаровку, а также Новодаровку и Левадное в Запорожской области, 27 июля – Старомайорское, 16 августа – Урожайное. В 2024 году России регулярными атаками удалось снова захватить часть Старомайорского и Урожайного, и агрессор начал развивать наступление, сдвинув фронт до границ соседних областей. Контрнаступление армии Украины в 2022 году: главные точки В Донецкой области: В течение сентября 2022 года украинские войска совершили большое Харьковское контрнаступление, в рамках которого существенно подвинули фронт и в Донецкой области. Первым, 12 сентября, был освобожден Святогорск. 1 октября – Лиман, где предположительно часть российских войск попала в окружение. Всего в ходе контратаки армии Украины с 6 до 12 сентября освободили как минимум 300 населенных пунктов (большая часть – в Харьковской области, среди них – Изюм, крупный логистический узел, который использовали войска России для атак на Донбасс). 24 октября ВСУ, продвигаясь уже в Луганскую область, освободили также село Новосадово в Донецкой области. Таким образом, линия фронта на севере региона (стык Харьковской, Луганской и Донецкой областей) существенно отступила. В Луганской области: В октябре у ноябре 2022 года Силы обороны освободили в целом 21 село в области. Среди них – Белогоровка, Макеевка, Кармазиновка, Мясожаровка, Невское, Новолюбовка, Грековка, Новоегоровка, Андреевка, Стельмаховка, Надия. Хроника оккупации Луганской области до начала контратаки Украины (февраль-июль 2022 года) Генштаб сообщил о выводе сил обороны из последнего города Луганщины, Лисичанска , 3 июля. В районе Белогоровки в эти дни агрессору удалось форсировать Северский Донец. Навести переправу он пытался с апреля (понтонная переправа несколько раз разбивалась армией Украины, потери РФ составляли, по подсчетам ISW, значительную часть бронетехники по меньшей мере одной батальонной тактической группы). В конце июня армия Украины после тяжелых боев отошла из Северодонецка , а также из укрепрайона Золотое-Горское , который РФ пыталась взять на протяжении 4 месяцев и в итоге обошла с флангов. 18 мая была захвачена Кременная , 12 мая – Рубежное . 7-8 мая войска Украины отошли от Попасной . Эти города Россия пыталась взять больше месяца. В первые дни полномасштабного вторжения войска РФ захватили север Луганской области – Старобельск, Белокуракино, Новопсков, Белолуцк, Беловодск, Меловое, Марковку. Это сельскохозяйственные районы, которые в последние 8 лет находились в далеком тылу подконтрольной территории Луганской области. Там не было боев в 2014-м. В первые недели масштабного вторжения там проходили людные митинги против российских войск, затем сопротивление было придушено. Хроника обороны Мариуполя (февраль-май 2022 года) Сергей Волынский, Денис Прокопенко, Святослав Паламар, Екатерина Полищук вернулись домой. Из российского плена вечером 21 сентября освободили 215 украинских военных. Среди них – 108 бойцов полка «Азов». Остальные – бойцы Нацгвардии, ТРО, Пограничной службы, Полиции, морской пехоты. Украинских защитников вернули по обмену пленными: 200 человек Россия отдала за арестованного в Украине политика, кума Владимира Путина Виктора Медведчука. А еще 15 – за 55 российских военнопленных. Пятеро украинских командиров находятся в Турции под личными гарантиями защиты и безопасности Эрдогана – это так называемая процедура экстракции. 17 октября в рамках обмена домой вернулись также 37 женщин с «Азовстали» (всего освобожденных, военных и гражданских женщин, – 108). 29 июля Россия заявила о гибели пленных защитников Азовстали в колонии в Оленовке. По версии агрессора, Украина нанесла удар по бараку с пленными из РСЗО HIMARS; Украина отрицает это и называет казнью; а эксперты ISW, проанализировав опубликованные россиянами многочисленные видео из Оленовки, отмечают, что повреждения там не похожи на удар HIMARS, так как внутри помещения был большой пожар. Радио Донбасс Реалии изучило все тг- и вк-группы близлежащих к Оленовке населенных пунктов и нигде не нашло свидетельств того, что обстрел в ночь на 29 июля вообще был. Здесь – больше о трагедии и ее возможных целях: 20 июня произошел обмен пленными между Украиной и Россией: из неволи освободили 144 военных, из которых 95 – защитники «Азовстали». Всего с «Азовстали» 16-20 мая вышли около 2,5 тысяч защитников Мариуполя, державших там оборону (36-я бригада морской пехоты, «Азов», Нацгвардия, полиция, пограничники, тероборона). Они находятся в плену в России или на оккупированных ею территориях. «Спасибо всему миру и спасибо Украине за поддержку. Увидимся», – сказал замкомандира полка «Азов» Святослав Паламар («Калина») вечером 19 мая, когда еще находился на территории завода. «Мужність, яка межувала з божевіллям»: інструктор полку «Азов», який вирвався із «Азовсталі» Больше месяца продолжался штурм и обстрелы завода с воздуха, почти беспрерывно. Командир 36-й отдельной бригады морской пехоты ВМС Украины Сергей Волынский и замкомандира Азова Денис Прокопенко все это время призывали мир помочь с эвакуацией раненых военных, оказавшихся в осаде. Бойцы акцентировали, что в окружении раненые умирают, в том числе, от гангрен: нет антибиотиков, анестезии, не хватает хирургических инструментов. Посредничество в процедуре экстракции (выход через третью страну) предлагала Турция. Раньше, чем военных, российские войска выпустили с завода гражданских. Они проходили фильтрацию, и большинство из них (нет уверенности, что все) выехали на подконтрольную Украине территорию. Так, во время эвакуации 4-летнюю девочку разлучили с ее матерью, которую отправили в российский фильтрационный лагерь. В Службе по делам детей Запорожской области говорят, что это 36-й случай, когда дети до 14 лет сами, без родителей, прибывали во время эвакуации в Запорожье. По данным Генштаба ВСУ, удерживая позиции на «Азовстали», военные не позволили противнику перекинуть группировку численностью в 17 батальонных тактических групп (около 20 тысяч личного состава) на другие направления. Разведка Британии сообщала, что украинская оборона Мариуполя истощила российские подразделения и снизила их боеспособность. По оценкам мэрии Мариуполя, в городе остается около 100 тысяч гражданского населения, и еще 50 – в селах вокруг. Мэрия предупреждает об угрозе смертоносных эпидемий в городе из-за отсутствия питьевой воды, лекарств и антисанитарии, и говорит уже о первых случаях холеры. Проект Схемы ранее обнаружил на спутниковых снимках Maxar Technologies уже 4 браткие могилы погибших жителей Мариуполя: в Виноградном , Старом Крыму , Мангуше и возле кладбища Мариуполя . Росія будує житловий комплекс у Маріуполі. Але хто там житиме? Почему это «битва за Донбасс». Агрессия России на востоке Украины началась в 2014 году, и с 2016-17 перешла в замороженную фазу; часть областей находилась под оккупацией, включая областные центры Донецк и Луганск. После полномасштабного вторжения России в Украину 24 февраля 2022 года войскам агрессора удалось захватить, в добавок к этим территориям, почти всю Луганскую область, другие горда Донецкой – Волноваху, Мариуполь, Лиман. После поражения войск России под Киевом и, фактически, провала масштабной операции в пределах всей Украины, Кремль стянул основные силы на восток и начнал там мощное наступление с целью выйти на админграницы Донецкой и Луганской областей, которое продолжается и сейчас.
Более тридцати лет после начала первой войны в Чечне вынужденные переселенцы, бежавшие в Ингушетию, по-прежнему судятся с государством за новое жилье взамен потерянного. Компенсации были предусмотрены с первых дней вторжения федеральных войск в республику, однако, по словам пострадавших, власти препятствовали получению жилищных сертификатов и делают это до сих пор. Кавказ.Реалии разбирались, почему жилищный вопрос для бежавших от войны до сих пор не закрыт. Компенсация вместо жилья Первая война, начавшаяся в Чечне в декабре 1994 года, вынудила тысячи местных жителей бежать в соседнюю Ингушетию. Те, кто не мог вернуться домой, получали статус вынужденного переселенца и вставали на учет для получения государственной поддержки, в том числе и жилищных сертификатов. Жилищная программа для переселенцев из Чечни действует в Ингушетии уже несколько десятилетий. Согласно докладу уполномоченного по правам человека в Ингушетии за 2021 год, за 10 лет (с 2007 по 2017 год) из 14 488 семей, состоявших на учете, жилье получили 1 637 семей – менее 12%. За это время 4445 семьям выплатили компенсации за утраченное жилье и имущество, еще 435 семьям предоставили долгосрочные беспроцентные возвратные ссуды на строительство или приобретение жилья. В связи с изменениями, внесенными в закон о вынужденных переселенцах в 2015 году, значительное число семей утратило статус из-за ранее полученных компенсаций, ссуд и других видов господдержки. Ошибка выживших. Как в России уже 30 лет игнорируют и ненавидят чеченских беженцев Дело было не только в размере выплат, отмечает чеченская правозащитница Фатима Газиева: "Самым большим препятствием была система, которая заставляла пострадавшего человека снова и снова доказывать то, что с ним произошло, хотя он уже потерял свой дом и был вынужден бежать из-за войны". По ее словам, от людей требовали оригиналы документов, которые могли не сохраниться при бегстве от войны. Кроме того, уже полученные компенсации не решали жилищный вопрос: "Разрушенный дом и все имущество семьи невозможно было реально восстановить за те суммы, которые людям предлагали". В 2018 году, по данным министерства по внешним связям, национальной политике, печати и информации Ингушетии, из сводного списка нуждающихся в жилье исключили более двух тысяч семей. Основная причина – утрата статуса вынужденного переселенца после получения компенсации либо безвозмездной субсидии. Изменилось ли что-то с тех пор? Практически нет Переселенцы годами пытались оспорить эту практику – через суды Ингушетии, обращения к президенту и депутатам Госдумы, коллективные иски. В марте 2019 года Конституционный суд Ингушетии рассмотрел жалобы Аллы Базоркиной и Ганад Шанхоева, получивших за утраченное жилье соответственно 132 460 и 138 000 рублей. Суд признал неконституционным положение регионального законодательства, позволявшее отказывать в жилищной поддержке из-за полученной компенсации. Одна из вынужденных переселенцев, которая сама оказалась среди исключенных из списков, рассказала Кавказ.Реалиям, что даже после решения суда ситуация практически не изменилась. Из-за " нежелательного " статуса сайта в России собеседница попросила не раскрывать ее имя. "Мы не сидели сложа руки – было подано заявление в Конституционный суд Ингушетии, который весной 2019 года признал наши требования справедливыми. Изменилось ли что-то с тех пор? Практически нет", – говорит пострадавшая. Она рассказывает, что впоследствии в списки вернули лишь 32 семьи, а на вопрос, почему не восстановили остальных, тогдашний председатель Верховного суда республики, как она вспоминает, ответил: "Значит, там есть нюансы". Попытки решить проблему продолжались. В июне 2022 года более 30 переселенцев подали коллективный иск в Магасский районный суд с жалобой на бездействие властей и требованием вернуть их в списки на жилье, но получили отказ . Чеченские беженцы в Ингушетии, архивное фото Параллельно предпринимались попытки решить вопрос и на уровне федерального законодательства: в 2021 году в Миннаце Ингушетии признавали , что полученные компенсации были небольшими и жилищную проблему не решали, однако по действовавшему законодательству эта категория уже не имела права на жилищные сертификаты. Тогда же в Госдуму направили проект поправок к этому положению закона, получивший положительный отзыв Минстроя России. Рассмотрение планировалось на осень того же года. Принят он не был – как и последующие законопроекты на ту же тему: их неоднократно отклоняли, последний раз – в июле 2025 года. Мы не живем нормальной жизнью, мы измучены этой несправедливостью При этом официальные данные о числе семей в списках постоянно менялись. В декабре 2019 года глава Миннаца Ингушетии Руслан Волков заявлял , что в списке, утвержденном на 2020 год, числились 428 семей вынужденных переселенцев. Однако жилищные сертификаты в 2020 году получили 339 семей вынужденных переселенцев из Чечни и Северной Осетии (и еще 11 семей, вернувшихся с Крайнего Севера). На конец 2021 года в сводном списке оставалось менее 48 семей – 199 человек. В 2025 году, по данным нового доклада омбудсмена, жилищные права реализовали 18 семей – 250 человек. Общего числа тех, кто по-прежнему нуждается в жилье, власти в этих документах не называют. В сентябре 2026 года около 20 переселенцев записали видеообращение к главе следственного комитета Александру Бастрыкину. Они заявили , что из списков были исключены 2 105 семей, и попросили проверить, как в Ингушетии реализуется программа обеспечения жильем. Ни следственный комитет, ни власти Ингушетии на момент публикации не прокомментировали обращение. В актуальных отчетах властей эта цифра не фигурирует как нынешнее число нуждающихся в жилье. "После получения тех мизерных компенсаций от государства у нас изъяли документы на собственность в Чечне, здесь мы также ничего не получили, – рассказывает та же переселенка. – Просто чувствуешь себя человеком второго сорта: невозможно понять: за что с нами так, какое преступление мы совершили? Мы не живем нормальной жизнью, мы измучены этой несправедливостью". По словам собеседницы, переселенцы добиваются не только возвращения в списки, но и проверки того, как в предыдущие годы распределялись средства и жилье. Бюджет есть – жилья нет Бюджет на дома для вынужденных переселенцев продолжили выделять и после сокращения списков. В 2019 году в рамках государственной жилищной программы вынужденным переселенцам из Чечни выдали 292 сертификата на общую сумму 980 млн рублей. На 2020 год на эти цели в Ингушетии была выделена рекордная сумма – 1,18 млрд рублей, на эти деньги должны были приобрести жилье для более чем 320 семей. В 2022 году для республики предусмотрели 586,4 млн рублей на 103 жилищных сертификата, в 2023 году – 1,21 млрд рублей на 119 сертификатов, в 2024 году – 440,4 млн рублей на 30 сертификатов. На 2025 год для Ингушетии распоряжением правительства России было предусмотрено 485,3 млн рублей на 22 сертификата. Фактически же, по данным доклада уполномоченного по правам человека за 2025 год, сертификаты получили лишь 18 семей вынужденных переселенцев – 250 человек. Еще 10 семей вынужденных переселенцев в 2025 году были поставлены на учет как нуждающиеся в улучшении жилищных условий. В апреле 2026 года власти Ингушетии отчитались о результатах этой работы. Новых данных об общем числе нуждающихся в жилье в этом сообщении не было. Чеченские беженцы в Ингушетии, архивное фото Не можем вернуться в Чечню и не можем устроиться здесь В 2026 году федеральное финансирование также продолжилось: на Ингушетию предусмотрено 488,5 млн рублей на 19 государственных жилищных сертификатов для вынужденных переселенцев. "С 2021 года мы не могли понять, кто же получает квартиры в домах, построенных на эти деньги. Мы писали главе республики Махмуд-Али Калиматову, председателю парламента Ингушетии Магомету Тумбоеву, руководителю республиканского отделения "Единой России" Михаилу Илезову, просили их опубликовать списки получателей жилья, но безрезультатно", – рассказала упомянутая выше пострадавшая. За цифрами и судебными делами стоит то, с чем люди живут каждый день. По сводному списку Миннаца, на январь 2025 года в очереди на жилье оставались 35 семей – 334 человека, еще 930 семей были из нее исключены. "Кто-то уже три десятка лет живет у родственников, кто-то взял ипотеку под огромные проценты, многие живут в съемном жилье и не могут даже мечтать о своем", – говорит собеседница редакции. По ее словам, вернуться в Чечню для таких семей тоже не выход: "Мы просто мирные люди, которые убегали от ужаса. А в итоге не можем вернуться туда и не можем устроиться здесь". Официальные данные показывают лишь одну сторону этой истории: число семей в сводных списках за годы программы резко сократилось, а жилищные сертификаты продолжают выдавать. Но общего актуального числа людей, которые считают себя нуждающимися в жилье после исключения из этих списков, в открытых отчетах властей нет. Ахметхан Плиев пытается получить в родной Ингушетии компенсацию для себя и своей семьи как беженцам. В 1994-м он и его родные были вынуждены из-за войны покинуть Грозный. В дальнейшем ООН признала Плиевых беженцами, а ингушские чиновники – нет. Суд в Ингушетии обязал власти включить вынужденную переселенку из Чечни в список на получение жилищного сертификата. Ранее ей отказали, несмотря на то, что она не получала ни жилья, ни компенсации за утраченное имущество.
У Росії проти музиканта Noize МС (Івана Алексєєва) порушили кримінальну справу про «виправдання тероризму», повідомила прокуратура Москви. За версією слідства, музикант, перебуваючи за межами Росії, під час концертів робив публічні заяви, в яких «виправдав терористичну ідеологію, а також висловив своє позитивне ставлення до забороненої та визнаної на території Російської Федерації терористичної організації». Слухають у Києві – поліція РФ знайшла, чому політично нейтральна пісня Noize MC є дискредитацією армії Noize МС виступає проти російського повномасштабного вторгнення в Україну та виїхав із Росії. У листопаді 2022 року міністерство юстиції РФ внесло його до списку так званих «іноземних агентів». На думку відомства, він «здійснював політичну діяльність» та нібито фінансувався з України. Його раніше штрафували за відсутність маркування «іноземного агента», ненадання звіту до міністерства юстиції, а також за «дискредитацію» російської армії через те, що він побажав Україні перемоги у війні з Росією. У травні 2025 року суд у Петербурзі заборонив його трек «Кооператив «Лебедине озеро». Як заявили в прокуратурі, у ньому знайшли «формування негативного ставлення до представників влади, зокрема, до президента Росії та його прихильників», «дискредитацію» армії РФ та заклики до зміни конституційного ладу.
Министр культуры Израиля Мики Зоар заявил, что намерен добиваться лишения гражданства режиссеров Юваля Абраама и Рахель Шор, чей документальный фильм "НАЗА" о войне в секторе Газа получил Специальный приз жюри Венецианского кинофестиваля. Зоар назвал фильм "изменой государству" и обвинил его создателей в готовности "навредить своей родине ради аплодисментов антисемитов по всему миру". Министр заявил, что намерен немедленно начать процедуру лишения Абраама и Шор израильского гражданства. Израильское законодательство допускает лишение гражданства, но эта мера применяется крайне редко. Для этого требуется обращение министра внутренних дел, согласие министра юстиции и решение суда. Это означает, что Минкульт лишить режиссеров гражданства не может. "НАЗА" посвящен действиям израильской армии в секторе Газа после нападения палестинских группировок на юг Израиля седьмого октября 2023 года и процедуре оценки возможных потерь среди гражданского населения при нанесении ударов. Название происходит от принятой в Израиле аббревиатуры "незек агави" – "сопутствующий ущерб". Правительство Израиля одобрило первый этап мирного соглашения с ХАМАС Авторы фильма во время съемок опросили 24 израильских военнослужащих и сотрудников разведки. Из лица скрыты , а голоса изменены. В фильме в том числе рассказывается об использовании систем искусственного интеллекта при выборе целей. 12 сентября картина получила Специальный приз жюри Венецианского кинофестиваля. Всего фильм был удостоен пяти наград. После премьеры зрители устроили создателям овацию почти на 25 минут. Производство финансировало британское издание The Guardian, поэтому в программе фестиваля фильм обозначен как британский. ЦАХАЛ ранее выступил с официальным опровержением ряда утверждений фильма. В армии заявили, что некоторые анонимные собеседники рассуждают о государственной и военной стратегии, доступ к информации о которой военнослужащие указанного в фильме уровня иметь не могли. ЦАХАЛ также указал на описанные в фильме эпизоды, к которым предполагаемые сотрудники военной разведки не могли иметь никакого отношения. Абраам и Шор ранее участвовали в создании документального фильма "Нет другой земли" о палестинцах на Западном берегу реки Иордан. В 2025 году картина получила премию "Оскар" за лучший документальный фильм. СМОТРИТЕ ТАКЖЕ: Израиль заявил, что не выведет войска с юга Ливана Трамп предупредил Нетаньяху, что он "очень скоро" может остаться "один на один против Ирана" "Более 60% малых бизнесов закрылись и скорее всего никогда не откроются". Жители на границе Израиля и Ливана покидают дома из-за боев Лазер против дронов: оружие из фантастических книг стало реальностью в войнах XXI века Израиль нанес удары по Рафаху на юге Газы после атаки ХАМАС Армия обороны Израиля заявила о возобновлении режима прекращения огня в секторе Газа ХАМАС передал Израилю еще одну группу заложников. Всего освобождены 20 человек
Финляндия приняла решение присоединиться к французской инициативе ядерного сдерживания, которая, как отмечают финские власти, не заменяет и не дублирует ядерное сдерживание НАТО. "Франция – европейская ядерная держава, играющая ключевую роль в укреплении обороны Европы. Присоединение Финляндии к французской инициативе значительно углубит наше двустороннее сотрудничество в области обороны с Францией и укрепит безопасность Финляндии. Это естественный шаг, поскольку наши близкие союзники Норвегия, Швеция и Дания уже присоединились к инициативе", – говорится в заявлении главы Минобороны Финляндии Антти Хяккянена. По его словам, каждая страна сама определяет параметры своего участия и, в отличие от программы ядерного сдерживания НАТО, она не предполагает обязательств, включая вклад в расходы на нее. Финская сторона, как отмечается, вскоре начнет подготовку к переговорам о конкретных деталях сотрудничества с Францией. Макрон обратился к нации: заявил, что Россия стала угрозой для Европы, и не исключил, что Франция возьмет страны ЕС под ядерный зонтик Президент страны Александр Стубб в соцсети X отметил , что Финляндия не намерена размещать ядерное оружие на своей территории в мирное время. Эта инициатива, как указал он, направлена на укрепление европейской безопасности, усиление ответственности Европы за собственную оборону и предотвращение эскалации. В июне 2026 года финский парламент отменил запрет на транзит по стране ядерного оружия и его хранение в целях обороны. Премьер Петтери Орпо пояснял, что закон приняли не для того, чтобы разместить ядерное оружие на финской территории, а для "устранения законодательных барьеров, которых нет у других северных стран". Ядерное оружие в Европе есть только у Великобритании и Франции. По данным Стокгольмского международного института исследования проблем мира (SIPRI), к началу 2023 года в арсенале Франции насчитывалось 290 ядерных боеголовок, их точное количество засекречено. Основные носители ядерного оружия – подводные лодки. Кроме того, тактическое ядерное оружие способны нести истребители. СМОТРИТЕ ТАКЖЕ: Польша начала консультации с Францией о переходе под ее "ядерный зонтик" Bloomberg: Европейские страны обсуждают создание собственной ядерной оборонительной системы "У Европы мало вариантов, кроме как думать о своей безопасности". Может ли на континенте появиться новый военный альянс? Путин предлагает изменения в ядерную доктрину России. В чем они заключаются и приближают ли мир к ядерной войне? "Большинство стран мира воспримет применение ядерного оружия как слабость России". Что будет, если Путин решится нажать на кнопку У США нет ракет, у России – денег. Эксперты о разрыве соглашения по ядерному сдерживанию
در ادامه حملات نظامی اخیر نیروهای حوثی یمن به خاک عربستان سعودی، سخنگوی این نیروها روز دوشنبه، ۲۳ شهریور، از حملهای «گسترده» به پایگاه هوایی سلطان خالد در عربستان خبر داد. این پایگاه در نزدیکی شهر خَمیس مُشَیط در جنوب غربی عربستان سعودی قرار دارد. یحیی سریع، سخنگوی ارتش حوثیهای شیعه یمن، این حمله جدید را پاسخی متقابل به حملات هوایی ریاض به مواضع این ارتش در خاک یمن توصیف کرده است. او مدعی است که ارتش عربستان «در پنج روز گذشته بیش از ۳۰۰ حمله هوایی» به خاک یمن داشته که تمامی آنها از پایگاههای خمیس مشیط و طیف انجام شده است. به گفته سریع، روز دوشنبه دهها پهپاد و موشک بالیستیک به سوی «اهدافی نظامی از جمله آشیانه جتهای جنگنده، انبار مهمات و رادارها» در نزدیکی خمیس مشیط شلیک شده است. یحیی سریع در بیانیهای که در همین زمینه در شبکه ایکس منتشر کرد ادعا میکند که این حمله تازه «خسارات سنگین چشمگیر» بر عربستان سعودی وارد کرده است. خبرگزاری فرانسه روز دوشنبه در گزارش خود از این حملات به نقل از یک ساکن شهر خمیس مشیط از «انفجارهای شدید» در نزدیکی این شهر خبر داده و نوشته است که واحد دفاع غیرنظامی سعودی در ساعات ابتدایی روز چند بار آژیر خطر را به صدا درآورده است. حوثیهای مورد حمایت حکومت ایران روز یکشنبه، ۲۲ شهریور، هم اعلام کردند که با موشک و پهپاد یک پایگاه نظامی در جنوب عربستان سعودی را هدف قرار دادهاند. درگیریهای تازه پس از حملات یک هفتهای حوثیها و تصرف بخشهای باقیمانده از ساحل دریای سرخ یمن و چند جزیره راهبردی شدت گرفته است. این گروه اکنون مدعی کنترل کامل بر سواحل یمن در تنگه بابالمندب است و پیشتر نیز محاصره دریایی بنادر عربستان در دریای سرخ را اعلام کرده بود. چهار منبع دولت یمن به رویترز گفته بودند که حوثیهای مورد حمایت ایران روز جمعه هفته گذشته جزیره پریم را در ورودی جنوبی دریای سرخ تصرف کردهاند. این جزیره در تنگه بابالمندب قرار دارد و تسلط بر آن میتواند امکان نظارت و اعمال فشار بیشتر بر یکی از مهمترین مسیرهای کشتیرانی جهان را فراهم کند. تنگهٔ بابالمندب دریای سرخ را به خلیج عدن، دریای عرب و اقیانوس هند متصل میکند و عرض آن در باریکترین نقطه حدود ۲۸ کیلومتر است. این گذرگاه آبی مهم میان یمن در شرق و جیبوتی و اریتره در غرب قرار گرفته و جزیره مَیون یا پریم در میانهٔ بابالمندب، آن را به دو مسیر تردد کشتیها تقسیم میکند. بخش غربی عمیقتر است و برای عبور کشتیهای بزرگ از آن استفاده میشود و بخش شرقی که در نزدیکی یمن قرار دارد بیشتر برای تردد شناورهای کوچک است. بابالمندب نه تنها گذرگاهی مهم برای عبور نفتکشهاست بلکه یکی از مهمترین گلوگاههای تجارت جهانی برای نقل و انتقال کالا از اروپا به آسیا و بالعکس بهشمار میرود. حدود یک چهارم از کالاهایی که از طریق دریا و با کانتینر حمل میشوند از این گذرگاه عبور میکنند. حوثیها از حمله موشکی و پهپادی به یک پایگاه نظامی عربستان خبر دادند
Російські військові вдень 14 вересня атакували складські приміщення сільгосппідприємства в місті Прилуки Чернігівської області, повідомила поліція. «Попередньо відомо про трьох загиблих та сімох поранених. На місці події працюють слідчо-оперативні групи поліції, вибухотехніки та інші профільні служби. Правоохоронці документують наслідки чергової атаки російських військ по цивільній інфраструктурі», – вказано в повідомленні. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Російські військові запустили по Україні 108 дронів – Повітряні сили ЗСУ
Mai mulți copii din stânga Nistrului ar fi mers în vara acestui an în tabere și programe organizate de Federația Rusă, două dintre ele aflate sub sancțiuni internaționale. Constatarea aparține Asociației Promo-LEX, care a publicat luni, 14 septembrie, o analiză a acestor deplasări. În iunie, elevi din regiune ar fi participat la activități organizate în cadrul Centrului internațional pentru copii „Artek” din Crimeea ocupată. Centrul este sancționat pentru implicarea în transferul forțat și îndoctrinarea ideologică a copiilor ucraineni. Promo-LEX notează că deplasarea a avut loc într-un context de securitate extrem de fragil. Între 23 iunie și 13 iulie, un alt grup ar fi mers la centrul „Orlionok” din Rusia, pentru programul „Cercul prietenilor”. Și acest centru se află sub sancțiuni. Acolo funcționează programe de educație militar-patriotică și infrastructură pentru pregătirea „tinerilor militari” și a „tinerilor grăniceri”. Din 2024, centrul găzduiește un muzeu dedicat războiului Rusiei împotriva Ucrainei, iar copiii sunt puși față în față cu militari ruși care au luptat acolo. Elevii ar fi fost implicați și în „Mișcarea celor dintâi” – organizație de stat rusă condusă, din septembrie 2024 și la inițiativa lui Vladimir Putin, de un ofițer care a participat la război. Minorii ar mai fi participat și la „Trenul Memoriei”, un proiect prezentat drept o „vaccinare împotriva neonazismului”. Europa Liberă nu a putut confirma, independent, informațiile publicate de organizația non-guvernamentală. Analiza Promo Lex vine la o săptămână după ce școlile din regiune au început anul cu o ceremonie copiată din Rusia . În fiecare zi de luni, elevii arborează drapelul separatist și intonează imnul. Prima ceremonie a avut loc pe 7 septembrie. Regulamentul preia pasaje dintr-un ordin din 2022 al Ministerului Educației de la Moscova și vizează peste 40.000 de elevi. Fostul vicepremier pentru Reintegrare Gheorghe Bălan a declarat pentru Europa Liberă că regimul de la Tiraspol încearcă, prin aceste noi reguli, „să pună control asupra tinerei generații”. Europa Liberă Moldova este și pe Google News. Abonează-te .