Україна має припинити атаки на об’єкти російської паливної інфраструктури, заявив президент США Дональд Трамп під час спілкування з журналістами. На його думку, такі удари України нібито призводять до дефіциту дизельного пального на світовому ринку. Американський президент закликав президента України Володимира Зеленського «змінити підхід до атак по російських об’єктах нафтової галузі». «Зеленський має зробити одну річ. Він повинен припинити вибивати дизельне пальне в Росії. Він спричиняє дефіцит дизелю», – заявив Трамп. Водночас Трамп не навів доказів на підтвердження твердження про те, що саме українські удари є причиною глобального дефіциту дизельного пального. Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів . Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував , заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України». Дрони атакували НПЗ в Татарстані і на Кубані

Сили РФ у ніч проти 12 вересня атакували завод Cersanit у Звягелі Житомирської області, йдеться у повідомленні пресслужби компанії. За даними пресслужби, підприємство зазнало «серйозних пошкоджень», а виробництво зупинили. За інформацією компанії, атака була здійснена реактивними дронами. На момент удару на території підприємства перебували працівники. Усі вони були безпечно евакуйовані. У Cersanit зазначили, що внаслідок атаки ніхто з працівників не загинув. Водночас підприємство отримало «серйозні пошкодження» – постраждали ключові елементи виробничого циклу, необхідні для виготовлення керамічної плитки. Зеленський: РФ за тиждень запустила по Україні близько 2100 дронів, майже 1700 КАБів і десятки ракет «Через це за нинішнього стану заводу відновлення виробництва та його подальша робота неможливі», – повідомили у пресслужбі. У суботу 12 вересня російські військові вдарили по місту Звягель на Житомирщині, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Віталій Бунечко. «Уночі було уражено підприємство з іноземними інвестиціями. Зранку – автозаправна станція в Звягелі. Окрім того, дві заправні станції в Коростені. У цих випадках обійшлося без жертв», – зазначив голова ОВА. За його словами, у Звягелі сили РФ атакували продуктовий магазин, загинуло двоє людей. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Через нові удари РФ по Одесі постраждали 9 людей – влада

Кількість постраждалих через російські атаки по Одещині зросла до 24 людей, серед них двоє дітей, повідомило Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) в Одеській області. Рятувальники кажуть, що через російські удари по Одещині пошкоджені багатоповерхові житлові будинки, складські і господарські споруди, а також атомобільний сервісний центр. В одному з житлових будинків пошкоджені фасад і скління, зазнали руйнувань квартири. За іншою адресою пошкоджені ще чотири житлові будинки, де виникло незначне загоряння, яке рятувальники ліквідували. Крім того, виникли масштабні пожежі у складських приміщеннях. Для ліквідації наслідків атаки були залучені понад 120 рятувальників. Також зранку 13 вересня ДСНС повідомила про завершення пошуково-рятувальних робіт на місці завданого напередодні російського удару по багатоповерхівці, там виявлено два тіла загиблих, ще 25 людей були поранені. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Через нові удари РФ по Одесі постраждали 9 людей – влада

«Укрзалізниця» повідомила про затримки поїздів і напрямки, найбільш потерпілі через це 13 вересня. «Після влучання по локомотиву в Ягодині ми вже відправили поїзди на Варшаву і у зворотному напрямку, але затримки суттєві», – йдеться в повідомленні. Станом на 15:45 затримки поїздів Хелм – Київ становлять 10 годин 40 хвилин і 9 годин 50 хвилин (поїзди №23/24 і 19/20). Решта поїздів цього напрямку мають менші затримки, але також суттєві. «Дніпровський напрямок продовжує курсувати об’їзним маршрутом, а тому затримки зберігаються для всіх запорізьких, криворізьких і дніпровських рейсів», – додають в «Укрзалізниці». Рекордною на цьому напрямку є затримка поїзда №3/4 Дніпро – Ужгород – 9 годин 40 хвилин. Також значними є затримки на сумському напрямку. На Волині російський дрон атакував локомотив пасажирського поїзда за два кілометри від кордону – «Укрзалізниця» Російські військові на Волині, за два кілометри від кордону з Польщею, завдали удару по локомотиву пасажирського поїзда, повідомила зранку 13 вересня «Укрзалізниця». У Державній прикордонній службі України заявили зранку 13 вересня, що влучань безпосередньо у пункт пропуску «Ягодин» не було. На Волині внаслідок атаки російського дрона пошкоджена АЗС біля міжнародного пункту пропуску «Ягодин» на кордоні з Польщею. Через падіння уламків зайнялися приміщення автозаправної станції і декілька вантажівок, які були припарковані поруч. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Щонайменше шестеро людей зазнали поранень унаслідок ранкового удару РФ по багатоповерхівці в Краматорську, повідомила 13 вересня Донецька обласна прокуратура. «О 10:55 армія РФ скинула на місто чотири авіабомби ФАБ-250 з УМПК (універсальним модулем планерування та корекції). Остаточні наслідки встановлюються», – ідеться в повідомленні. Також у прокуратурі підтвердили російський удар по автомобілю, внаслідок якого загинули двоє і поранені четверо людей . У Краматорську після удару РФ по автомобілю загинули двоє, поранені четверо людей – ОВА За процесуального керівництва Краматорської окружної прокуратури розпочаті досудові розслідування в кримінальних провадженнях за фактами воєнних злочинів (ч. ч. 1, 2 ст. 438 КК України). Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

«Хочу мати можливість тут жити, тут виступати»

«Хочу мати можливість тут жити, тут виступати»

«Ти їдеш додому, ти їдеш додому». Вже хочу побачити літню Одесу. Я знаю, що вона виглядає зовсім іншою, але я чекаю на цю зустріч, чекаю побачити своє Чорне море», – відео із цими словами співачка Валерія Вовк опублікувала в соцмережах у червні. Після декількох років життя у США Валерія повернулася додому. З початком великої війни вона брала участь у мітингах на підтримку України в США, використовувала музику, щоб розповідати американцям про Україну й збирати допомогу для українських захисників. На її концертах американці не лише донатили, а й виходили разом із нею на сцену та співали українською «Чорнобривці» й «Тиху ніч». Тепер її сцена – не лише концертні майданчики. Співачка виступає перед українськими захисниками в лікарні, їздить до військових ближче до лінії фронту. І каже, що попри війну, хоче будувати своє майбутнє вдома. Своєю історією вона поділилася з проєктом Радіо Свобода « Ти як? ». Валерія Вовк біля Капітолію у Вашингтоні Вперше Валерія Вовк переїхала до США у 2019 році, щоб навчалася в Berklee College of Music у Бостоні . Вона пройшла прослуховування й отримала стипендію для композиторів. Але через пандемію COVID-19 і дистаційне навчання повернулася в Україну. Грузини знали, як це, коли твій дім атакує Росія. І організували перший протест на підтримку України На початку 2022-го Валерія знову поїхала до США. 24 лютого вона зустріла в студії, де записувала партію фортепіано для своєї пісні. Під час перерви, пригадує співачка, побачила на телефоні новини про початок великої війни. «Одразу в перший день саме студенти з Грузії в нашому коледжі організувалися дуже швидко. У них уже був досвід війни, й вони уже знали, що це таке, коли твій дім атакує Росія. І так, вони організували перший протест на підтримку України. Я тоді відпросилася з роботи й разом із іншими студентами, я продовжила щодня ходити на протести». День Незалежності України в Бостоні, 2022 рік Валерія каже, що американці активно підтримували акції солідарності з Україною. «Я зараз згадую, наприклад, коли був найбільший перший протест, коли тисячі людей йшли разом із прапорами, постерами. Дуже багато американців зупинялися просто в машинах й сигналили, щось кричали, тобто на підтримку. І переважно від американців була завжди лише позитивна реакція, принаймні з того, що мені довелося бачити». «Уся зала була просто в захваті» Дівчина розповідає, що в перший рік повномасштабного вторгнення брала в участь у різних благодійних концертах на підтримку України. А також писала власні композиції про війну. Наприклад, пісню «Троянди» присвятила українцям, які загинули під час окупації в Бучі, а «Додому» написала, бо сумувала за Україною та рідними. Валерія під час виступу у США Згодом Валерія переїхала до Нью-Йорка й долучилася до туру «Культурного десанту» в США. «Культурний десант» – це творче об'єднання у складі ЗСУ, яке навесні 2022 року заснував музикант і військовий Микола Сєрга . Головна мета проєкту – психологічна та моральна підтримка українських військових на фронті за допомогою музики, поезії та мистецтва «Це був доволі особливий тур, тому що це був тур українських військових, які до війни були музикантами. Й декілька із цих музикантів приїхали до Штатів. Ми були в турі десь 40 днів. Він був спрямований переважно на американську аудиторію. А метою туру було подякувати місцевому народу за їхню підтримку». Цей тур, каже співачка, дав їй багато досвіду. Після його завершення Валерія почала організовувати власні концерти. Під час яких вона збирала кошти на автомобілі для українських військових. Зокрема, за три благодійні тури їй вдалося зібрати близько 80 тисяч доларів. Валерія Вовк із композитором Михайлом Олійником після виступу з «Культурним десантом» Співачка розповідає, що під час концертів намагалася вигадувати різні способи, щоб заохотити глядачів донатити більше. Наприклад, виставляла на аукціони силянки, які створювала її бабуся. Під час останнього туру глядачі також могли придбати спеціальний квиток, який давав можливість заспівати разом із Валерією будь-яку пісню. Переважно квитки купували американці «Я цього зовсім не очікувала, але переважно ці квитки купували саме американці. Й уже на першому концерті у Вашингтоні зі мною чоловік співав «Чорнобривці» дуже хорошою українською мовою. Це було дуже класно, уся зала була просто в захваті. У Сан-Франциско я заспівала із хлопцем, який має свій гурт, де співає українською мовою. Також у Нью-Йорку зі мною чоловік співав «Тиху ніч», обома мовами її співали: англійською, українською». Валерія співає з іноземцем пісню «Чорнобривці» Валерія розповідає, що такі ситуації давали їй надію на подальшу підтримку України. Водночас вона пишалася своєю мовою та культурою й тим, що іноземці ними цікавляться, вкладають у це свій час й зусилля. «Постійно думала про дім» З початком великої війни, розповідає Валерія, вона почала замислюватися про повернення в Україну. Остаточне рішення ухвалила наприкінці 2025-го. Не могла себе відчути так, як я відчуваю себе вдома «Я розуміла, що це занадто багато часу для мене без виїзду, без того, щоб бути вдома, без того, щоб бачити своїх рідних. Я вже просто постійно думала про дім, постійно згадувала. Мені дуже такі яскраві сни почали снитися. І тоді я зрозуміла, що час настав і мене кличе дім. У Штатах у мене залишилися дуже хороші друзі, хлопець, різні можливості для виступів. Штати стали моїм тимчасовим домом, але, звісно, я все одно ніколи там не могла себе відчути так, як я відчуваю себе вдома. І я думаю, що війна лише підсилила це усвідомлення». Валерія Вовк під час виступу у США До Одеси співачка приїхала у червні цього року. Їхала автобусом із Молдови. «Хоча я дуже сильно чекала цього моменту, просто бачити Одесу з вікна – це було для мене дуже хвилююче. У мене, звісно, не було досвіду війни, й мені було складно до кінця уявити, як це буде, коли я приїду». Побувши в рідному місті, Валерія переїхала до Києва. Вона брала участь у концертах для військових у столичній лікарні, їздила з виступами до захисників ближче до лінії фронту. На концертах співачка виконує пісні про Одесу та відомі композиції, яким військові можуть підспівувати. Співачка виступає для українських захисників «Я зрозуміла, що просто присутність разом із ними й просто це бажання приділити їм увагу, з ними поспілкуватися, їм поспівати, має в собі велику цінність. Вони вже починали сміятися, щось говорити. Було таке відчуття, що щось змінюється, й вони себе почувають трошки вільніше». Зараз Валерія готує свій перший тур Україною. Каже, що попри постійні російські обстріли не шкодує про рішення повернутися додому. Це був вибір, який я зробила «Це все одно мій дім, й я все одно хочу мати можливість тут жити, тут виступати, тут щось будувати. І просто через те, що йде війна, мені не хочеться відмовлятися від усього. Це все одно моє життя, й це був вибір, який я зробила. Якось не віриться, що нарешті вдома». МЗС України на запит видання LIGA.net повідомило, що станом на травень цього року в США та Канаді проживає близько 600 000 українських громадян. Станом на кінець 2024 року, згідно з урядовими даними , у США перебувало близько 240 тисяч українських воєнних мігрантів, що прибули в рамках програми Єднання заради України (U4U) за підтримки американських спонсорів «Біля труни батька я зрозуміла: піду на війну». Після років в еміграції українка долучається до ЗСУ «Мені дуже важливо, щоб діти були українцями». Історія повернення Наталії Терамае Повернулася з Німеччини, щоб навчати дітей у сільській школі

Організатори XIII Конгресу медичної Полонії, що відбувся у польському Вроцлаві з 10 до 12 вересня, прибрали офіційний білоруський червоно-зелений прапор після протестів місцевої білоруської громади. Про наявність цього прапора на будівлі конгрес-центру повідомила голова фонду «Спадщина» Анастасія Сасикбаєва. Вона зазначила, що для неї ця символіка уособлює «режим, репресії, в’язниці та страх». «Але моя Білорусь – біло-червоно-біла (ідеться про національний прапор, заборонений режимом Лукашенка – ред.). Це про гідність. Про свободу. Про людей, які не здалися», – додала вона. Активістка запропонувала розпочати флешмоб, закликаючи людей робити фото, писати дописи та ділитися історіями про те, чому червоно-зелений прапор не представляє білорусів, а також не дозволяти символам диктатури ставати «новою нормою». Сасикбаєва звернулася до Федерації медичних організацій Полонії (всесвітньої польської діаспори) із закликом змінити прапор і запропонувала передати національний біло-червоно-білий прапор. Місцеві білоруси подали заявку на проведення пікету біля конгрес-центру. У коментарях до допису Сасикбаєвої представники федерації оперативно перепросили за ситуацію: «Ми мали на меті лише символічно підкреслити міжнародний характер заходу та показати країни, які представляють учасники. Однак ми розуміємо, що використання цього прапора може мати для вас зовсім інше, глибоке значення і могло бути сприйняте як жест, з яким ви не ототожнюєте себе». За словами представників федерації, вони поважають позицію білоруської спільноти, «тому прапор буде прибрано». Це й було зроблено, як підтвердила Сасикбаєва. «Помста» прапора Лукашенку: Складна доля біло-червоно-білого стяга Білорусі Національний прапор Білорусі – біло-червоно-білий – був державним упродовж кількох років після відновлення незалежності цієї країни. Менш як за рік після здобуття влади, у травні 1995 року Олександр Луашенко оголосив державним модернізований прапор Білоруської РСР – червоно-зелений. Нині національний прапор проголошений у Білорусі «естремістською символікою».

У Литві через імовірну фіксацію дрона було оголошено повітряну небезпеку, повідомляє громадський мовник LRT із посиланням на армію країни. Імовірну загрозу оголошували у Вільнюському, Тракайському, Електренайському районах, а також у столиці країни, Вільнюсі. У повітря були підняті винищувачі, які виконують місію протиповітряної оборони НАТО в Литві. Через повітряну загрозу тимчасово зупинені польоти до аеропорту Вільнюса та з нього. О 13:45 влада повідомила про відбій небезпеки. До Латвії знову залетів безпілотник, він упав в озеро Дрідзіс і вибухнув У Литві повітряну тривогу оголошують не вперше. Навесні 2026 року українська сторона наголошувала, що безпілотники залітають на територію країн Балтії через дії російських систем радіоелектронної боротьби. Міністри закордонних справ Литви та Естонії також звинуватили Росію у навмисному перенаправленні українських дронів.

Російські військові зранку 13 вересня завдали удару по Краматорську, внаслідок чого загинули двоє, зазнали поранень четверо людей, інформує обласна військова адміністрація. «Ворог цілеспрямовано атакував цивільну автівку, яка рухалася в центрі міста. На місці працюють усі відповідальні служби. Встановлюємо остаточні наслідки удару», – вказано в повідомленні . «Вхід до парку «Ювілейний» – це вже «кілзона»: що очікує на Краматорськ? Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

У ніч на 13 вересня підрозділи Сил оборони України уразили нафтопереробні заводи у двох російських містах – Нижньокамську в Татарстані та Слов’янську-на-Кубані, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. «На території підприємства зафіксовано пожежу», – йдеться в повідомленні про ураження Слов’янського нафтопереробного заводу. «Також уражено нафтопереробний завод «Танеко» в Нижньокамську, Республіка Татарстан. Зафіксовано займання одного з резервуарів. Окрім того, у Міллеровому Ростовської області уражено місце зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА противника», – додають українські військові. Також у Генштабі ЗСУ за результатами аналізу додаткових даних написали, що 11 вересня на Саратовському НПЗ було «пошкоджено технологічну установку первинної переробки нафти ЕЛЗУ-АВТ-6 та ділянку магістрального трубопроводу». У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження Саратовського НПЗ Раніше 13 вересня про удари по Нижньокамську та Слов’янську-на-Кубані повідомляли моніторингові канали і представники місцевої влади. Дрони атакували НПЗ в Татарстані і на Кубані Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів . Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував , заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Російські військові впродовж тижня атакували територію України близько 2100 дронами, значна частина з яких була реактивними, майже 1700 керованими авіабомбами і 78 ракетами різних типів, повідомив 13 вересня президент Володимир Зеленський. «Сьогодні вночі та вранці були удари по енергетиці, «Укрзалізниці», бізнесах та звичайних житлових будинках. Атакували Одесу ракетами та дронами. У багатьох західних областях тривають відновлювальні роботи після нічних ударів. Зокрема, всі необхідні служби працюють біля українсько-польського кордону на Волині, де росіяни демонстративно спалили локомотив потяга й пошкодили заправку дроновим ударом», – написав глава держави в телеграмі. Число постраждалих в Одесі зросло до 20, серед них є діти – МВА Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

До 20 людей зросло число постраждалих унаслідок завданих уночі і зранку 13 вересня дронових ударів РФ, повідомив начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак. «Серед них – дві дитини: хлопчик 2010 року народження та дівчинка 2017 року народження. Ліквідація наслідків атаки триває», – вказав чиновник у телеграмі. Через нові удари РФ по Одесі постраждали 9 людей – влада Також зранку 13 вересня ДСНС повідомила про завершення пошуково-рятувальних робіт на місці завданого напередодні російського удару по багатоповерхівці, там виявлено два тіла загиблих, ще 25 людей були поранені. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Російські військові атакували пожежно-рятувальну частину на Донеччині, внаслідок чого поранені четверо рятувальників, повідомляє зранку 13 вересня Державна служба з надзвичайних ситуацій. «Дрон влучив у фасад будівлі. Окупанти знають, хто працює в цих стінах. Знають, що саме ці люди першими виїжджають туди, де пролунали вибухи, гасять пожежі, розбирають завали та рятують тих, хто опинився під ударом», – указано в повідомленні. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . «Терор Путіна стукає в двері ЄС» – Сибіга прокоментував удари РФ поруч із кордоном із Польщею Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

В Одесі після нової хвилі атак РФ до медиків звернулися дев’ятеро людей, але кількість постраждалих може збільшуватися, написав зранку 13 вересня начальник міської військової адміністрації Сергій Лисак. «Пошкоджені багатоповерхівки та приватні будинки, а також інші цивільні об’єкти. На місцях працюють комунальні та оперативні служби. Розгорнуті оперативні штаби, де мешканцям надають необхідну підтримку та консультації. Роботи з ліквідації наслідків тривають», – написав чиновник у телеграмі. Також зранку 13 вересня ДСНС повідомила про завершення пошуково-рятувальних робіт на місці завданого напередодні російського удару по багатоповерхівці, там виявлено два тіла загиблих, ще 25 людей були поранені. Рятувальники завершили роботи на місці влучання в Одесі – двоє загиблих, 25 поранених Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Російські військові на Волині, за два кілометри від кордону з Польщею, завдали удару по локомотиву пасажирського поїзда, повідомила зранку 13 вересня «Укрзалізниця». «Моніторингова група завчасно попередила поїзну бригаду про загрозу, завдяки чому ніхто не постраждав. Продовжуємо моніторити повітряні загрози, забезпечувати рух поїздів та вживати максимальних заходів для безпеки пасажирів і залізничників», – ідеться в повідомленні перевізника. Україна закликає партнерів відреагувати повним торговельним ембарго та іншими санкціями на російські удари, завдані поруч із українсько-польським кордоном, написав зранку 13 вересня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. «Терор Путіна стукає в двері ЄС» – Сибіга прокоментував удари РФ поруч із кордоном із Польщею У Державній прикордонній службі України заявили зранку 13 вересня, що влучань безпосередньо у пункт пропуску «Ягодин» не було. На Волині внаслідок атаки російського дрона пошкоджена АЗС біля міжнародного пункту пропуску «Ягодин» на кордоні з Польщею. Через падіння уламків зайнялися приміщення автозаправної станції і декілька вантажівок, які були припарковані поруч. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Сили РФ запустили по Україні понад 450 дронів – Повітряні сили

Україна закликає партнерів відреагувати повним торговельним ембарго та іншими санкціями на російські удари, завдані поруч із українсько-польським кордоном. «Російські варварські удари на прикордонному пункті пропуску Україна – Польща в Ягодині – це не просто продовження атак на наші державні кордони. Це терор Путіна, що «стукає» прямо у двері ЄС і НАТО. Російські варвари стоять біля ваших воріт, дорогі партнери», – написав у мережі Х міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. У Державній прикордонній службі України заявили зранку 13 вересня, що влучань безпосередньо у пункт пропуску «Ягодин» не було. Про це речник ДПСУ Андрій Демченко повідомив у коментарі «Інтерфакс-Україна». Уранці 13 вересня на Волині внаслідок атаки російського дрона пошкоджена АЗС біля міжнародного пункту пропуску «Ягодин» на кордоні з Польщею. Через падіння уламків зайнялися приміщення автозаправної станції і декілька вантажівок, які були припарковані поруч, повідомляє «Суспільне» з посиланням на речницю Волинської митниці Валентину Черниш. Під час повітряної тривоги усі операції на кордоні були зупинені, люди перебували в укритті, розповіла вона. Сили РФ запустили по Україні понад 450 дронів – Повітряні сили Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Кількість українських біженців у Польщі різко скорочується

Наслідки повномасштабної війни проти України, яку понад 4, 5 роки веде Кремль проти України, вдарили вже й по російських фермерах. Брак пального і його різке здорожчання на тлі українських атак по НПЗ і нафтобазах дуже ускладнили і зробили значно дорожим увесь комплекс сільськогосподарських робіт. А удари по портах та зернових терміналах, перетворення Чорного моря на зону війни дронів, завдають великої шкоди і Росії, а не лише Україні, як було до цього. Тож, навіть у російському Сибіру тепер фермери скаржаться на те, що «надірвалися, поки виростили і зібрали», а тепер «масово йдемо в мінус, бо урожай є, а грошей немає». Кризова ситуація і в південних житницях Росії. Журналісти проєкту Радіо Свобода «Сибирь.Реалии» поговорили з російськими фермерами і зібрали інформацію, яка показує як війна Росії проти України негативно впливає на сільське господарство країни. Імена фермерів редакція змінила на прохання фермерів і не вказує назваи господарств та їх місцеперебування господарств. Ольга та Сергій живуть в одному з міст Іркутської області Росії. У родини невеличке поле площею 2,5 гектара, яке раз на рік засівають ярою пшеницею, а також невелике стадо корів. – Зазвичай із гектара знімаємо 3,5–4 тонни. Для Східного Сибіру це дуже добрий показник. Цього року ледве зібрали три. Спочатку була холодна весна, потім почалися проблеми з пальним. Коли в липні побачили черги на заправках, зрозуміли, що до серпневої збиральної кампанії можемо залишитися без солярки. Стали заздалегідь купувати дизель для нашого мінікомбайна. Збирання йде у два етапи, на кожний іде приблизно по 100 літрів, – розповідає Сергій. Родина купувала дизель по 95–100 рублів за літр – приблизно на 10–15 рублів дорожче за звичну для їхнього району ціну. За словами фермерів, окремі продавці в розпал дефіциту просили до 120 рублів за літр. До кінця серпня ціна на доступних їм заправках опустилася приблизно до 87 рублів. Черга за пальним. Москва, 17 серпня 2026 року – Виходить, ми купили майже на піку. Утішаємо себе тим, що найвищий пік усе-таки минули. Наприкінці червня ми якраз заготовляли корм для корів, але тоді виручили старі запаси. Я ще скаржилася, що каністри займають усю прибудову до корівника. А без них ми б не впоралися, – каже Ольга. Проблеми з дизелем у Росії внаслідок українських ударів по НПЗ на нафтобазах проявилися по всій країні. У липні міністерка сільського господарства Росії Оксана Лут признала, що скарги на пальне надходять з усіх регіонів , і обіцяла забезпечити аграріїв необхідними обсягами. 29 серпня уряд продовжив запроваджену через дефіцит заборону на експорт дизеля , пального для суден та газойлів російськими виробниками до кінця вересня – захід пояснили необхідністю стабілізувати внутрішній ринок. Але до середини серпня гарантовані постачання отримали не всі господарства. Фермер із Калузької області Олександр Саяпін розповів BFM , що в липні його господарству відпускали дизель із нафтобази «Роснефти» за списками Мінсільгоспу РФ, а в серпні в узгодженому постачанні відмовили. Пальне довелося шукати в трейдерів і перекупників за ціною вище ніж 100 рублів за літр. – Де споживання пального найбільше, ми просто прибираємо ці роботи й відкладаємо на потім. Потім – це, найімовірніше, наступний рік, – сказав Саяпін. Схожа ситуація склалася у підмосковному селі Назарьєво . Працівник місцевого агропідприємства повідомив ASTRA , що заправка «Роснефти» не працювала два тижні, а на інших АЗС пальне відпускали з обмеженнями. Щоб заправити техніку, господарство відправляло КамАЗи за 30 кілометрів і привозило по 200 літрів. За словами співрозмовника видання, на нинішнє збирання пальне ще вдасться знайти, але за збереження дефіциту наступна посівна опиниться під загрозою. Пожежа на території Куйбишевського НПЗ у Самарській області РФ після удару дронами ЗСУ «Закуповувалися за шаленими цінами» Для господарств побільших навіть короткий стрибок ціни перетворюється на десятки тисяч рублів додаткових витрат. Марина разом із чоловіком вирощує пшеницю та ячмінь на півдні Росії й тримає кілька десятків голів великої рогатої худоби. У дні найінтенсивніших робіт техніка господарства витрачає 200–300 літрів дизеля. – Ми пішли в глибокий мінус. Корми для худоби заготовляли якраз на піку цін. Проблема була не лише у вартості, а й у тому, щоб узагалі дістати солярку. За таких обсягів великий запас не зробиш: спробуй одразу знайти гроші. У надії на добрий урожай пшениці та ячменю купували в перекупників по 100–110 рублів за літр, бо на заправках пального вже не було, – розповідає вона. Проблема була не лише у вартості, а й у тому, щоб узагалі дістати солярку Урожай у господарстві справді виявився непоганим – у середньому 45–50 центнерів із гектара. На півдні збирання починається раніше, ніж у Сибіру: зазвичай у червні чи липні. – Ми дивилися на стиглість зерна й тягли до останнього – сподівалися, що солярка подешевшає. Не подешевшала. Десять днів жнив, до 300 літрів на добу. Потрібно заправити три комбайни, віялку, зерновози. Усе це господарство родина збирала десятиліттями, багато що купували в кредит. У чоловіка цього сезону знову загострилася грижа. У мене самої загострилися хвороби. Син-підліток усе літо працював із нами та дихав пилом у полі. Наймані працівники є, але їх залучаємо тільки в найнапруженіші дні, – каже Марина. Ще під час збиральної кампанії родина зрозуміла, що продаж зерна може не покрити витрати, що зросли. «У нас же реально йде війна». Як паливна криза змінила життя росіян і кого вони в цьому звинувачують Війна і експорт пшениці: впав до рівня 2010 року Зниження внутрішніх цін на зерно почалося не в серпні. У другому кварталі 2026 року средня ціна пшениці четвертого класу в Росії становила 12,9 тис. рублів за тонну – на 22% менше, ніж роком раніше. Аналітики пов'язували це з великим урожаєм 2025 року, міцним рублем і тиском експортерів на закупівельні ціни. Із початком нових жнив пропозиція зерна зросла ще сильніше. Потім до сезонного тиску додався збій експортної логістики. 10 липня російська влада перестала приймати заявки на прохід суден через Керченську протоку, після чого навігацію Азово-Донським морським каналом було тимчасово призупинено. Через Азовське море зазвичай проходить до чверті російського експорту пшениці. 12 серпня внаслідок атак українських БПЛА зупинились три найбільші глибоководні зернові термінали Новоросійська – НЗТ, НКХП і КСК . Термінал у Тамані також призупинив роботу. З п'яти основних глибоководних зернових терміналів на Чорному морі продовжував працювати тільки Туапсинський. За даними учасників ринку , 5 глибоководних російських терміналів Чорного моря у минулому сільгосподарському сезоні забезпечили близько 57% російського зернового експорту, а малі порти Азовського моря – ще 27%. Таким чином, на Азово-Чорноморський басейн припадало близько 84% усього експорту зерна з Росії. Оцінку експорту російської пшениці в серпні 2026 року аналітичний центр «Русагротранс» знизив до 1,8 млн тонн – у 2,5 раза менше, ніж рік тому, і до мінімуму з серпня 2010 року. Закупівельні ціни на півдні Росії за цей час справді впали приблизно на третину, якщо порівнювати той самий клас зерна й однакові умови поставки. На початку травня пшениця четвертого класу на умовах EXW – тобто в продавця, без доставки – коштувала на півдні РФ 14,3–14,9 тис. рублів за тонну без ПДВ. Наприкінці серпня – 8,9–10 тис. рублів. Вартість із доставкою автотранспортом у глибоководний порт наприкінці серпня була вищою – близько 12 тис. рублів за тонну. Тому ціни в порту та на елеваторі не можна зіставляти напряму. «Операція «МоЛоЧКа». Фоторепортаж про війну дронів на Чорному морі Пошкоджене судно «Anna S» буксирують протокою Босфор. 1 вересня 2026 року. Це фото є одним із кількох нещодавніх світлин, зроблених біля турецького узбережжя, що свідчать про небезпеки, які принесла в Чорне море війна Росії проти України. Грецький балкер (судно для перевезення вантажів насипом), за повідомленнями, атакували п'ятьма повітряними безпілотниками 17 серпня, коли він наближався до російського порту Новоросійськ для завантаження зерном. Усім 20 філіппінським морякам і румунському капітану вдалося покинути судно неушкодженими Російське судно «Omskiy-107», сфотографоване 1 вересня після того, як воно сіло на мілину поблизу Стамбула. Екіпаж вантажного судна залишив корабель після того, як його атакували безпілотники поблизу Новоросійська у невстановлену дату в серпні. Томас Алекса, старший аналітик компанії з управління морськими ризиками Ambrey, розповів Радіо Свобода, що атаки на судноплавство в Чорному морі різко зросли після того, як Україна на початку липня розпочала операцію «Молочка». Кампанія з використання безпілотників спрямована на порушення морських торговельних шляхів, на які Росія покладається задля отримання доходів Балкер «Great Ocean» під прапором Ліберії із помітними пошкодженнями від імовірного удару безпілотника буксирують Босфором 20 серпня. Алекса зазначив, що перелік імовірних цілей нещодавно розширився «від танкерів до суховантажів», а небезпека для моряків посилилася. Удари повітряних безпілотників по каютних блоках, за його словами, «були рідкістю до [української операції «Молочка»]». 6 серпня Росія завдали удару по суховантаж Mera Queen під прапором Гвінеї-Бісау, який перевозив українську пшеницю. Внаслідок обстрілу загинув український моряк, ще троє людей зазнали поранень. Також Росія регулярно з 2022 року обстрілює українські порти, спалюючи там, серед іншого і українське зерно. Повітряний безпілотник атакує турецьке вантажне судно «Надежда» поблизу російського Новоросійська, 3 серпня 2026 року Внаслідок удару було тяжко поранено трьох моряків. Міжнародна морська організація ООН засудила нещодавнє зростання кількості атак на судноплавство в Чорному морі, у результаті яких загинуло кілька моряків. «Моряки ніколи не повинні ставати жертвами конфліктів, стороною яких вони не є», – заявив у своїй заяві очільник організації Арсеніо Домінгес Деякі судна, що працюють у Чорному морі, наприклад, нафтовий танкер «Caruzo» (на фото), який пройшов через Босфор 11 серпня, були зазнімковані з протидронними сітками, накинутими на житлові приміщення екіпажу. Мехмет Япичі, морський фотограф із бази в Стамбулі, розповів Радіо Свобода, що серед шипспоттерів (люди, які захоплюються відстеженням, фотографуванням та обліком морських і річкових суден) «існує загальна думка, що оснащення кораблів протидронними сітками не буде ефективним» проти ударних безпілотників Водяні баки звисають із корми судна «Caruzo», коли воно проходить Босфором. Вважається, що ці баки є спробою захистити двигун корабля від атак морських безпілотників. Недавній звіт компанії Ambrey зазначає, що війна Росії проти України «дедалі більше розширює традиційно визнані зони високого ризику», частково через начинені вибухівкою морські безпілотники, які дрейфують акваторією після втрати живлення чи зв'язку Невпізнаний морський безпілотник, помічений поблизу румунського узбережжя 20 серпня після того, як його оператори, очевидно, втратили контроль над судном. Згодом дрон був знищений румунськими винищувачами. З огляду на те, що Чорне море сприймається як дедалі ризикованіше місце для торговельних суден, кількість заходів до портів як на російському, так і на українському узбережжі «значно скоротилася». Аналітик додав, що премії за страхування воєнних ризиків зросли аж у десять разів від початку року Судно палає після повідомлення про удар безпілотника біля узбережжя Одеси, 14 липня 2026 року Оцінка ризиків стала значно жорсткішою серед тих, хто колись заробляв собі на життя Чорним морем, зазначив Алекса. «Судновласники відмовляються відправляти кораблі в північну частину Чорного моря, а екіпажі неохоче туди пливуть» Навіть дешево не можуть продати Середні котирування не показують ще однієї проблеми – у деяких районах зерно важко продати навіть за низькою ціною. У соцмережах фермери з Ростовської області РФ розповіли виданню «7×7» , що за пшеницю їм пропонували 6,5–7 тис. рублів за тонну – нижче за рівень, за якого господарство могло б окупати витрати. Інша родина стверджувала, що обдзвонила 40 потенційних покупців, але жоден не погодився прийняти зерно. Перебої із експортом через чорноморські порти призвели до цінового парадоксу: на світовому ринку пшениця дорожчала, а в Росії – дешевшала. Наприкінці серпня біржові котирування у США та Франції піднялися приблизно до $280 за тонну. Водночас у Ростовській області та Краснодарському краї Росії нижня межа закупівельної ціни на пшеницу третього класу опустилась до 8,2 тис. рублів – близько $96. на світовому ринку пшениця дорожчала, а в Росії – дешевшала Звісно, прямо зіставляти ці показники не можна: за кордоном йдеться про біржові контракти, у російських регіонах – про закупівлю зерна без ПДВ і доставки. Проте їхня протилежна динаміка демонструє, що через експортний затор російські аграрії не змогли скористатися зростанням світових цін. Власник ще одного агробізнесу пояснював зупинку приймання на лінійних елеваторах не лише великим урожаєм: зерно перестало йти далі, баржі не могли підійти до терміналів, а залізничні постачання впиралися в заповнені склади. Ці повідомлення фермерів не дають повної картини щодо зернового ринку Росії, але показують, як зупинка експорту передається ланцюжком від портів до елеваторів і окремих господарств. Дорожній вказівник «Колхоз «Советская Россия», Ростовська область Росії – Спочатку паніки не було, оскільки частково потік можна було б перенаправить на Чорне море. Проте в серпні довелося закрити і їх. З п'яти глибоководних морських терміналів, звідки можуть іти судна з великим тоннажем, на Чорному морі працює лише один! – говорить співрозмовник «Сибирь.Реалии» Григорій, який багато років працює в сельському господарстві. Андрій Сизов з аналітичного центру «СовЭкон» ще в липні оцінював для Reuters втрати аграріїв від подорожчання дизеля приблизно в тисячу рублів на тонну зерна. Обмеження в Азовському морі, за його оцінкою, могли додати ще стільки ж. Тривалий фінансовий спад здатний прискорити скорочення площ під зерновими, яке триває вже кілька років. У 2026 році площа посівів пшениці в Росії скоротилася до 25,7 млн гектарів проти 26,9 млн гектарів роком раніше – це мінімум із 2014 року. «СовЭкон» пов'язував скорочення ярої пшениці в Поволжі та Сибіру передусім із падінням рентабельності, а в Сибіру – також зі складною погодою. Григорій вважає, що затяжний збій експорту передусім вдарить по невеликих господарствах, у яких менше запасів грошей і можливостей зберігати зерно в очікуванні вигідної ціни. За його словами, частина таких фермерів уже закінчила сезон зі збитком і може скоротити посіви наступного року або зовсім піти з галузі. Нафтовий термінал у порті Туапсе, РФ. Після удару ЗСУ Порт у Туапсе – Як ми бачимо по Туапсе, порт із часом відновлять, але, по-перше, на цінах це вже позначилося – фермери замість встановлених на початку літа 16 тисяч рублів (з урахуванням податку) за тонну в серпні змушені продавати зерно за 9–10! Це обвал цін більш ніж на третину. У вересні впаде ще – тому що підтягнеться врожай, зібраний наприкінці серпня-вересні. А також зерно тих, хто в силу масштабів зміг притримати його на якийсь час. Прогнози роздавати справа невдячна, але частина агрофермерів уже пішла в сильний мінус. Що їх врятує? На кредити надії немає. Цільова допомога держави. Але тут я б не розраховував. Частина гравців покине галузь. Підуть найменші й незахищені. А з ними й урожай 2027 року, звісно, скоротиться . Наскільки? Залежить від термінів блокування портів. Поки що рано говорити про це. Ростовська область ввела режим НС через це – констатує Григорій. Турецьке судно затонуло після удару РФ. Чого домагається Кремль ударами по портах «Великої Одеси» Що пропонує російська влада Влада Ростовської області ввела регіональний режим надзвичайної ситуації з 18:00 28 серпня 2026 року. Причина? У розпорядженні губернатора йдеться, що через припинення роботи портів і порушення судноплавства в сільгоспвиробників скупчилися значні обсяги продукції. Уряд Росії додатково спрямував понад 9,7 млрд рублів на субсидування залізничних перевезень сільгосппродукції за пільговими тарифами. Мінсільгосп і Мінтранс Росії створили оперативні штаби для перенаправлення вантажів. Серед обговорюваних заходів – тимчасове скасування експортного мита на зерно, державні закупівлі, продовження кредитів і вивезення через Балтійський, Каспійський та інші напрямки. Але залізниця й альтернативні порти обходіться дорожче і не можуть швидко замінити південний маршрут. Тому для фермерів важливе не лише фізичне вивезення, а й ціна, яка залишиться після оплати нової логістики. «Остання зброя Путіна пахне відчаєм»: для чого Кремль відправив мощі Дмитра Донського на фронт Криза вийшла за межі зернового ринку Особливо вразливі змішані російські господарства, які вирощують зерно й водночас тримають худобу. У Татарстані закупівельна ціна молока у власників особистих підсобних господарств в одному з районів опустилася до 18,5 рубля за кілограм проти 27 рублів роком раніше. У середньому по республіці ціна для ЛПГ знизилася майже на 28% і виявилася приблизно на третину нижчою за розрахункову собівартість. Водночас дорожчали корми, ветеринарні препарати й комунальні послуги, тому власники подвір'їв почали продавати корів. Президент Асоціації фермерів і селянських подвір'їв Татарстану Каміяр Байтеміров пов'язував розпродаж худоби зі жнивами: невеликі господарства продавали корів, щоб купити пальне та запчастини для збирання зерна. Таким чином, один і той самий касовий розрив скорочує поголів'я зараз і може зменшити обсяг виробництва наступного сезону. На картопляному ринку паливний дефіцит проявився інакше – не падінням, а зростанням цін. За даними Forbes , станом на 7 серпня середня оптова ціна картоплі в РФ досягла 24,7 рубля за кілограм, на 38,9% перевищивши торішню. У роздрібній торгівлі кілограм картоплі коштував у середньому 68,3 рубля – на 22% більше, ніж рік тому. Керівниця апарату Картопляної спілки РФ Тетяна Губіна говорила BFM, що на тлі паливних проблем логістика формує близько половини оптової вартості картоплі. Для споживача наслідки дефіциту можуть виглядати протилежно: зерно і молоко у виробника дешевшають, а окремі продукти в магазині дорожчають. Марина тим часом думає, може спробувати самим переробляти зерно: – Можна молоти зерно і продавати борошно. Але якщо возити на сторонній млин, це з'їсть значну частину доходу. Купувати своє обладнання – означає знову брати кредит. До того ж млин – окреме виробництво: потрібні верстати, приміщення, зберігання, збут. А якщо експорт відновиться і ціна на зерно зросте, гострої потреби в ній уже не буде. Поки що ми нічого не вирішили. Це ще один головний біль. Генштаб ЗСУ підтвердив ураження порту в Махачкалі й трьох кораблів РФ у Новоросійську Латвія планує запровадити мита у 300% на зерно з Росії й Білорусі Литва перевіряє, чи не походить із окупованих територій України транзитне зерно з РФ та Білорусі «Москва ляже через Крим». Що відомо про операцію Сил безпілотних систем «МоЛоЧКа» та її перші результати К концу лета российские фермеры оказались в крайне невыгодной для себя ситуации: уборка урожая обходится все дороже, а зерно продолжает дешеветь . Весной холод и обильные осадки задержали полевые работы в ряде регионов. Летом дефицит и подорожание дизельного топлива увеличили расходы на уборку. Закупочные цены на зерно снижались под давлением большого прошлогоднего урожая, крепкого рубля и поступления на рынок нового зерна, а затем падение усилили перебои с экспортом через Азово-Черноморский бассейн . Фермеры рассказали Сибирь.Реалии, как запасались соляркой, работали на износ и почему даже хороший урожай не гарантирует дохода. Имена героев изменены, точное местонахождение хозяйств редакция не называет по их просьбе. "Надорвались, пока собрали" Ольга и Сергей живут в одном из городов Иркутской области. У семьи небольшое поле площадью 2,5 гектара, которое раз в год засевают яровой пшеницей, а также небольшое стадо коров. – Обычно с гектара снимаем 3,5–4 тонны. Для Восточной Сибири это очень хороший показатель. В этом году с трудом собрали три. Сначала была холодная весна, потом начались проблемы с топливом. Когда в июле увидели очереди на заправках, поняли, что к августовской уборочной можем остаться без солярки. Стали заранее покупать дизель для нашего мини-комбайна. Уборка идет в два этапа, на каждый уходит примерно по 100 литров, – рассказывает Сергей. Семья покупала дизель по 95–100 рублей за литр – примерно на 10–15 рублей дороже привычной для их района цены. По словам фермеров, отдельные продавцы в разгар дефицита просили до 120 рублей за литр. К концу августа цена на доступных им заправках опустилась примерно до 87 рублей. – Получается, мы купили почти на пике. Утешаем себя тем, что самый пик все-таки миновали. В конце июня мы как раз заготавливали корм для коров, но тогда выручили старые запасы. Я еще жаловалась, что канистры занимают всю пристройку к коровнику. А без них мы бы не справились, – говорит Ольга. Проблемы с дизелем этим летом не ограничивались одним районом. В середине июля министр сельского хозяйства Оксана Лут признала, что жалобы на топливо поступают из всех регионов , и обещала обеспечить аграриев необходимыми объемами. 29 августа правительство продлило запрет на экспорт дизельного топлива , судового топлива и газойлей российскими производителями до конца сентября – меру объяснили необходимостью стабилизировать внутренний рынок. Но к середине августа гарантированные поставки получили не все хозяйства. Фермер из Калужской области Александр Саяпин рассказал BFM , что в июле его хозяйству отпускали дизель с нефтебазы "Роснефти" по спискам Минсельхоза, а в августе в согласованной поставке отказали. Топливо пришлось искать у трейдеров и перекупщиков по цене выше 100 рублей за литр. – Где потребление топлива самое большое, мы просто убираем эти работы и откладываем на потом. Потом – это, скорее всего, следующий год, – сказал Саяпин. Похожая ситуация сложилась в подмосковной деревне Назарьево. Работник местного агропредприятия сообщил ASTRA , что заправка "Роснефти" не работала две недели, а на других АЗС топливо отпускали с ограничениями. Чтобы заправить технику, хозяйство отправляло КамАЗы за 30 километров и привозило по 200 литров. По словам собеседника издания, на нынешнюю уборку топливо еще удастся найти, но при сохранении дефицита следующая посевная окажется под угрозой. "Закупались по бешеным ценам" Для хозяйств покрупнее даже короткий скачок цены превращается в десятки тысяч рублей дополнительных расходов. Марина вместе с мужем выращивает пшеницу и ячмень на юге России и держит несколько десятков голов крупного рогатого скота. В дни наиболее интенсивных работ техника хозяйства расходует 200–300 литров дизеля. – Мы ушли в глубокий минус. Корма для скота заготавливали как раз на пике цен. Проблема была не только в стоимости, но и в том, чтобы вообще достать солярку. При таких объемах большой запас не сделаешь: попробуй сразу найти деньги. В надежде на хороший урожай пшеницы и ячменя покупали у перекупщиков по 100–110 рублей за литр, потому что на заправках топлива уже не было, – рассказывает она. Урожай в хозяйстве действительно оказался неплохим – в среднем 45–50 центнеров с гектара. На юге уборка начинается раньше, чем в Сибири: обычно в июне или июле. – Мы смотрели на спелость зерна и тянули до последнего – надеялись, что солярка подешевеет. Не подешевела. Десять дней уборочной, до 300 литров в сутки. Нужно заправить три комбайна, веялку, зерновозы. Все это хозяйство семья собирала десятилетиями, многое покупали в кредит. У мужа в этом сезоне снова обострилась грыжа. У меня самой обострились болезни. Сын-подросток все лето работал с нами и дышал пылью в поле. Наемные работники есть, но их привлекаем только в самые напряженные дни, – говорит Марина. Еще во время уборочной семья поняла, что продажа зерна может не покрыть выросшие расходы. Цена падала еще до остановки терминалов Снижение внутренних цен началось не в августе. Во втором квартале 2026 года средняя цена пшеницы четвертого класса в России составляла 12,9 тыс. рублей за тонну – на 22% меньше, чем годом ранее. Аналитики связывали это с большим урожаем 2025 года, укреплением рубля и давлением экспортеров на закупочные цены. С началом новой уборочной предложение зерна выросло еще сильнее. Затем к сезонному давлению добавился сбой экспортной логистики. 10 июля российские власти перестали принимать заявки на проход судов через Керченский пролив, после чего навигация по Азово-Донскому морскому каналу была временно приостановлена. Через Азовское море обычно проходит до четверти российского экспорта пшеницы. 12 августа после украинских атак остановились три крупнейших глубоководных зерновых терминала Новороссийска – НЗТ, НКХП и КСК. Терминал в Тамани также приостановил работу. Из пяти основных глубоководных зерновых терминалов на Черном море продолжал работать только Туапсинский. По данным участников рынка , пять глубоководных терминалов Черного моря в прошлом сельхозсезоне обеспечили около 57% российского зернового экспорта, малые порты Азовского моря – еще 27%. Таким образом, на Азово-Черноморский бассейн приходилось около 84% всего экспорта зерна из России. Оценку экспорта российской пшеницы в августе аналитический центр "Русагротранс" снизил до 1,8 млн тонн – в 2,5 раза меньше, чем год назад, и до минимума с августа 2010 года. Закупочные цены на юге за это время действительно упали примерно на треть, если сравнивать один и тот же класс зерна и одинаковые условия поставки. В начале мая пшеница четвертого класса на условиях EXW – то есть у продавца, без доставки – стоила на юге 14,3–14,9 тыс. рублей за тонну без НДС. В конце августа – 8,9–10 тыс. рублей. Стоимость с доставкой автотранспортом в глубоководный порт в конце августа была выше – около 12 тыс. рублей за тонну. Поэтому цены в порту и на элеваторе нельзя сопоставлять напрямую. Средние котировки не показывают еще одной проблемы – в некоторых районах зерно трудно продать даже по низкой цене. В соцсетях фермеры из Ростовской области рассказывали изданию "7×7 ", что за пшеницу им предлагали 6,5–7 тыс. рублей за тонну – ниже уровня, при котором хозяйство могло бы окупить расходы. Другая семья утверждала, что обзвонила 40 потенциальных покупателей, но ни один не согласился принять зерно. Перебои с экспортом через черноморские порты привели к ценовому парадоксу: на мировом рынке пшеница дорожала, а в России – дешевела. К концу августа биржевые котировки в США и Франции поднялись примерно до $280 за тонну. В то же время в Ростовской области и Краснодарском крае нижняя граница закупочной цены на пшеницу третьего класса опустилась до 8,2 тыс. рублей – около $96. Напрямую сопоставлять эти показатели нельзя: за рубежом речь идет о биржевых контрактах, в российских регионах – о закупке зерна без НДС и доставки. Однако их противоположная динамика демонстрирует, что из-за экспортного затора российские аграрии не смогли воспользоваться ростом мировых цен. Владелец еще одного агробизнеса объяснял остановку приемки на линейных элеваторах не только большим урожаем: зерно перестало уходить дальше, баржи не могли подойти к терминалам, а железнодорожные поставки упирались в заполненные склады. Эти сообщения фермеров не дают полной картины по рынку, но показывают, как остановка экспорта передается по цепочке от портов к элеваторам и отдельным хозяйствам. – Сначала паники не было, поскольку частично поток можно было бы перенаправить на Черное море. Однако в августе пришлось закрыть и их. Из пяти глубоководных морских терминалов, откуда могут уходить суда с большим тоннажем, на Черном море работает только один! – говорит собеседник Сибирь.Реалии Григорий , много лет работающий в сельском хозяйстве. Андрей Сизов из аналитического центра "СовЭкон" еще в июле оценивал для Reuters потери аграриев от подорожания дизеля примерно в тысячу рублей на тонну зерна. Ограничения в Азовском море, по его оценке, могли добавить еще столько же. Продолжительный финансовый спад способен ускорить сокращение площадей под зерновыми, которое идет уже несколько лет. В 2026 году площадь посевов пшеницы в России сократилась до 25,7 млн гектаров против 26,9 млн гектаров годом ранее – это минимум с 2014 года. "СовЭкон" связывал сокращение яровой пшеницы в Поволжье и Сибири прежде всего с падением рентабельности, а в Сибири – также со сложной погодой. Григорий считает, что затяжной сбой экспорта прежде всего ударит по небольшим хозяйствам, у которых меньше запасов денег и возможностей хранить зерно в ожидании выгодной цены. По его словам, часть таких фермеров уже закончила сезон с убытком и может сократить посевы в следующем году или вовсе уйти из отрасли. Порт в Туапсе – Как мы видим по Туапсе, порт со временем восстановят, но, во-первых, на ценах это уже сказалось – фермеры вместо установившихся в начале лета 16 тысяч рублей (с учетом налога) за тонну в августе вынуждены продавать зерно за 9-10! Это обвал цен больше, чем на треть, – констатирует Григорий. – В сентябре упадет еще – потому что подтянется урожай, собранный в конце августа-сентябре. А также зерно тех, кто в силу масштабов смог придержать его на время. Прогнозы раздавать дело неблагодарное, но часть агрофермеров уже ушла в сильный минус. Что их спасет? На кредиты надежды нет. Целевая помощь государства. Но тут я бы не рассчитывал. Часть игроков покинет отрасль. Уйдут самые маленькие и незащищенные. А с ними и урожай 2027 года, конечно, сократится. Насколько? Зависит от сроков блокировки портов. Пока рано говорить об этом. Вчера вот только Ростовская область ввела режим ЧС из-за этого. Что предлагают власти Власти Ростовской области ввели региональный режим чрезвычайной ситуации с 18:00 28 августа . В распоряжении губернатора говорится, что из-за прекращения работы портов и нарушения судоходства у сельхозпроизводителей скопились значительные объемы продукции. Правительство России дополнительно направило более 9,7 млрд рублей на субсидирование железнодорожных перевозок сельхозпродукции по льготным тарифам. Минсельхоз и Минтранс создали оперативные штабы для перенаправления грузов. Среди обсуждаемых мер – временная отмена экспортной пошлины на зерно, государственные закупки, продление кредитов и вывоз через Балтийское, Каспийское и другие направления . Но железная дорога и альтернативные порты обходятся дороже и не могут быстро заменить южный маршрут. Поэтому для фермеров важен не только физический вывоз, но и цена, которая останется после оплаты новой логистики. Кризис вышел за пределы зернового рынка Особенно уязвимы смешанные хозяйства, которые выращивают зерно и одновременно держат скот. В Татарстане закупочная цена молока у владельцев личных подсобных хозяйств в одном из районов опустилась до 18,5 рубля за килограмм против 27 рублей годом ранее. В среднем по республике цена для ЛПХ снизилась почти на 28% и оказалась примерно на треть ниже расчетной себестоимости. Одновременно дорожали корма, ветеринарные препараты и коммунальные услуги, поэтому владельцы подворий начали продавать коров. Президент Ассоциации фермеров и крестьянских подворий Татарстана Камияр Байтемиров связывал распродажу скота и с уборочной: небольшие хозяйства продавали коров, чтобы купить топливо и запчасти для уборки зерна. Таким образом, один и тот же кассовый разрыв сокращает поголовье сейчас и может уменьшить объем производства в следующем сезоне. На картофельном рынке топливный дефицит проявился иначе – не падением, а ростом цен. По данным Forbes , к 7 августа средняя оптовая цена картофеля достигла 24,7 рубля за килограмм, на 38,9% превысив прошлогоднюю. В рознице килограмм стоил в среднем 68,3 рубля – на 22% больше, чем год назад. Руководитель аппарата Картофельного союза Татьяна Губина говорила BFM , что на фоне топливных проблем логистика формирует около половины оптовой стоимости картофеля. Поэтому для потребителя последствия дефицита могут выглядеть противоположно: зерно и молоко у производителя дешевеют, а отдельные продукты в магазине дорожают. Марина тем временем думает не о продаже зерна трейдерам, а о собственной переработке. – Можно молоть зерно и продавать муку. Но если возить на стороннюю мельницу, это съест значительную часть дохода. Покупать свое оборудование – значит снова брать кредит. К тому же мельница – отдельное производство: нужны станки, помещение, хранение, сбыт. А если экспорт восстановится и цена на зерно вырастет, острой необходимости в ней уже не будет. Пока мы ничего не решили. Это еще одна головная боль, – говорит она.