Україна закликає партнерів відреагувати повним торговельним ембарго та іншими санкціями на російські удари, завдані поруч із українсько-польським кордоном. «Російські варварські удари на прикордонному пункті пропуску Україна – Польща в Ягодині – це не просто продовження атак на наші державні кордони. Це терор Путіна, що «стукає» прямо у двері ЄС і НАТО. Російські варвари стоять біля ваших воріт, дорогі партнери», – написав у мережі Х міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. У Державній прикордонній службі України заявили зранку 13 вересня, що влучань безпосередньо у пункт пропуску «Ягодин» не було. Про це речник ДПСУ Андрій Демченко повідомив у коментарі «Інтерфакс-Україна». Уранці 13 вересня на Волині внаслідок атаки російського дрона пошкоджена АЗС біля міжнародного пункту пропуску «Ягодин» на кордоні з Польщею. Через падіння уламків зайнялися приміщення автозаправної станції і декілька вантажівок, які були припарковані поруч, повідомляє «Суспільне» з посиланням на речницю Волинської митниці Валентину Черниш. Під час повітряної тривоги усі операції на кордоні були зупинені, люди перебували в укритті, розповіла вона. Сили РФ запустили по Україні понад 450 дронів – Повітряні сили Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Кількість українських біженців у Польщі різко скорочується

Наслідки повномасштабної війни проти України, яку понад 4, 5 роки веде Кремль проти України, вдарили вже й по російських фермерах. Брак пального і його різке здорожчання на тлі українських атак по НПЗ і нафтобазах дуже ускладнили і зробили значно дорожим увесь комплекс сільськогосподарських робіт. А удари по портах та зернових терміналах, перетворення Чорного моря на зону війни дронів, завдають великої шкоди і Росії, а не лише Україні, як було до цього. Тож, навіть у російському Сибіру тепер фермери скаржаться на те, що «надірвалися, поки виростили і зібрали», а тепер «масово йдемо в мінус, бо урожай є, а грошей немає». Кризова ситуація і в південних житницях Росії. Журналісти проєкту Радіо Свобода «Сибирь.Реалии» поговорили з російськими фермерами і зібрали інформацію, яка показує як війна Росії проти України негативно впливає на сільське господарство країни. Імена фермерів редакція змінила на прохання фермерів і не вказує назваи господарств та їх місцеперебування господарств. Ольга та Сергій живуть в одному з міст Іркутської області Росії. У родини невеличке поле площею 2,5 гектара, яке раз на рік засівають ярою пшеницею, а також невелике стадо корів. – Зазвичай із гектара знімаємо 3,5–4 тонни. Для Східного Сибіру це дуже добрий показник. Цього року ледве зібрали три. Спочатку була холодна весна, потім почалися проблеми з пальним. Коли в липні побачили черги на заправках, зрозуміли, що до серпневої збиральної кампанії можемо залишитися без солярки. Стали заздалегідь купувати дизель для нашого мінікомбайна. Збирання йде у два етапи, на кожний іде приблизно по 100 літрів, – розповідає Сергій. Родина купувала дизель по 95–100 рублів за літр – приблизно на 10–15 рублів дорожче за звичну для їхнього району ціну. За словами фермерів, окремі продавці в розпал дефіциту просили до 120 рублів за літр. До кінця серпня ціна на доступних їм заправках опустилася приблизно до 87 рублів. Черга за пальним. Москва, 17 серпня 2026 року – Виходить, ми купили майже на піку. Утішаємо себе тим, що найвищий пік усе-таки минули. Наприкінці червня ми якраз заготовляли корм для корів, але тоді виручили старі запаси. Я ще скаржилася, що каністри займають усю прибудову до корівника. А без них ми б не впоралися, – каже Ольга. Проблеми з дизелем у Росії внаслідок українських ударів по НПЗ на нафтобазах проявилися по всій країні. У липні міністерка сільського господарства Росії Оксана Лут признала, що скарги на пальне надходять з усіх регіонів , і обіцяла забезпечити аграріїв необхідними обсягами. 29 серпня уряд продовжив запроваджену через дефіцит заборону на експорт дизеля , пального для суден та газойлів російськими виробниками до кінця вересня – захід пояснили необхідністю стабілізувати внутрішній ринок. Але до середини серпня гарантовані постачання отримали не всі господарства. Фермер із Калузької області Олександр Саяпін розповів BFM , що в липні його господарству відпускали дизель із нафтобази «Роснефти» за списками Мінсільгоспу РФ, а в серпні в узгодженому постачанні відмовили. Пальне довелося шукати в трейдерів і перекупників за ціною вище ніж 100 рублів за літр. – Де споживання пального найбільше, ми просто прибираємо ці роботи й відкладаємо на потім. Потім – це, найімовірніше, наступний рік, – сказав Саяпін. Схожа ситуація склалася у підмосковному селі Назарьєво . Працівник місцевого агропідприємства повідомив ASTRA , що заправка «Роснефти» не працювала два тижні, а на інших АЗС пальне відпускали з обмеженнями. Щоб заправити техніку, господарство відправляло КамАЗи за 30 кілометрів і привозило по 200 літрів. За словами співрозмовника видання, на нинішнє збирання пальне ще вдасться знайти, але за збереження дефіциту наступна посівна опиниться під загрозою. Пожежа на території Куйбишевського НПЗ у Самарській області РФ після удару дронами ЗСУ «Закуповувалися за шаленими цінами» Для господарств побільших навіть короткий стрибок ціни перетворюється на десятки тисяч рублів додаткових витрат. Марина разом із чоловіком вирощує пшеницю та ячмінь на півдні Росії й тримає кілька десятків голів великої рогатої худоби. У дні найінтенсивніших робіт техніка господарства витрачає 200–300 літрів дизеля. – Ми пішли в глибокий мінус. Корми для худоби заготовляли якраз на піку цін. Проблема була не лише у вартості, а й у тому, щоб узагалі дістати солярку. За таких обсягів великий запас не зробиш: спробуй одразу знайти гроші. У надії на добрий урожай пшениці та ячменю купували в перекупників по 100–110 рублів за літр, бо на заправках пального вже не було, – розповідає вона. Проблема була не лише у вартості, а й у тому, щоб узагалі дістати солярку Урожай у господарстві справді виявився непоганим – у середньому 45–50 центнерів із гектара. На півдні збирання починається раніше, ніж у Сибіру: зазвичай у червні чи липні. – Ми дивилися на стиглість зерна й тягли до останнього – сподівалися, що солярка подешевшає. Не подешевшала. Десять днів жнив, до 300 літрів на добу. Потрібно заправити три комбайни, віялку, зерновози. Усе це господарство родина збирала десятиліттями, багато що купували в кредит. У чоловіка цього сезону знову загострилася грижа. У мене самої загострилися хвороби. Син-підліток усе літо працював із нами та дихав пилом у полі. Наймані працівники є, але їх залучаємо тільки в найнапруженіші дні, – каже Марина. Ще під час збиральної кампанії родина зрозуміла, що продаж зерна може не покрити витрати, що зросли. «У нас же реально йде війна». Як паливна криза змінила життя росіян і кого вони в цьому звинувачують Війна і експорт пшениці: впав до рівня 2010 року Зниження внутрішніх цін на зерно почалося не в серпні. У другому кварталі 2026 року средня ціна пшениці четвертого класу в Росії становила 12,9 тис. рублів за тонну – на 22% менше, ніж роком раніше. Аналітики пов'язували це з великим урожаєм 2025 року, міцним рублем і тиском експортерів на закупівельні ціни. Із початком нових жнив пропозиція зерна зросла ще сильніше. Потім до сезонного тиску додався збій експортної логістики. 10 липня російська влада перестала приймати заявки на прохід суден через Керченську протоку, після чого навігацію Азово-Донським морським каналом було тимчасово призупинено. Через Азовське море зазвичай проходить до чверті російського експорту пшениці. 12 серпня внаслідок атак українських БПЛА зупинились три найбільші глибоководні зернові термінали Новоросійська – НЗТ, НКХП і КСК . Термінал у Тамані також призупинив роботу. З п'яти основних глибоководних зернових терміналів на Чорному морі продовжував працювати тільки Туапсинський. За даними учасників ринку , 5 глибоководних російських терміналів Чорного моря у минулому сільгосподарському сезоні забезпечили близько 57% російського зернового експорту, а малі порти Азовського моря – ще 27%. Таким чином, на Азово-Чорноморський басейн припадало близько 84% усього експорту зерна з Росії. Оцінку експорту російської пшениці в серпні 2026 року аналітичний центр «Русагротранс» знизив до 1,8 млн тонн – у 2,5 раза менше, ніж рік тому, і до мінімуму з серпня 2010 року. Закупівельні ціни на півдні Росії за цей час справді впали приблизно на третину, якщо порівнювати той самий клас зерна й однакові умови поставки. На початку травня пшениця четвертого класу на умовах EXW – тобто в продавця, без доставки – коштувала на півдні РФ 14,3–14,9 тис. рублів за тонну без ПДВ. Наприкінці серпня – 8,9–10 тис. рублів. Вартість із доставкою автотранспортом у глибоководний порт наприкінці серпня була вищою – близько 12 тис. рублів за тонну. Тому ціни в порту та на елеваторі не можна зіставляти напряму. «Операція «МоЛоЧКа». Фоторепортаж про війну дронів на Чорному морі Пошкоджене судно «Anna S» буксирують протокою Босфор. 1 вересня 2026 року. Це фото є одним із кількох нещодавніх світлин, зроблених біля турецького узбережжя, що свідчать про небезпеки, які принесла в Чорне море війна Росії проти України. Грецький балкер (судно для перевезення вантажів насипом), за повідомленнями, атакували п'ятьма повітряними безпілотниками 17 серпня, коли він наближався до російського порту Новоросійськ для завантаження зерном. Усім 20 філіппінським морякам і румунському капітану вдалося покинути судно неушкодженими Російське судно «Omskiy-107», сфотографоване 1 вересня після того, як воно сіло на мілину поблизу Стамбула. Екіпаж вантажного судна залишив корабель після того, як його атакували безпілотники поблизу Новоросійська у невстановлену дату в серпні. Томас Алекса, старший аналітик компанії з управління морськими ризиками Ambrey, розповів Радіо Свобода, що атаки на судноплавство в Чорному морі різко зросли після того, як Україна на початку липня розпочала операцію «Молочка». Кампанія з використання безпілотників спрямована на порушення морських торговельних шляхів, на які Росія покладається задля отримання доходів Балкер «Great Ocean» під прапором Ліберії із помітними пошкодженнями від імовірного удару безпілотника буксирують Босфором 20 серпня. Алекса зазначив, що перелік імовірних цілей нещодавно розширився «від танкерів до суховантажів», а небезпека для моряків посилилася. Удари повітряних безпілотників по каютних блоках, за його словами, «були рідкістю до [української операції «Молочка»]». 6 серпня Росія завдали удару по суховантаж Mera Queen під прапором Гвінеї-Бісау, який перевозив українську пшеницю. Внаслідок обстрілу загинув український моряк, ще троє людей зазнали поранень. Також Росія регулярно з 2022 року обстрілює українські порти, спалюючи там, серед іншого і українське зерно. Повітряний безпілотник атакує турецьке вантажне судно «Надежда» поблизу російського Новоросійська, 3 серпня 2026 року Внаслідок удару було тяжко поранено трьох моряків. Міжнародна морська організація ООН засудила нещодавнє зростання кількості атак на судноплавство в Чорному морі, у результаті яких загинуло кілька моряків. «Моряки ніколи не повинні ставати жертвами конфліктів, стороною яких вони не є», – заявив у своїй заяві очільник організації Арсеніо Домінгес Деякі судна, що працюють у Чорному морі, наприклад, нафтовий танкер «Caruzo» (на фото), який пройшов через Босфор 11 серпня, були зазнімковані з протидронними сітками, накинутими на житлові приміщення екіпажу. Мехмет Япичі, морський фотограф із бази в Стамбулі, розповів Радіо Свобода, що серед шипспоттерів (люди, які захоплюються відстеженням, фотографуванням та обліком морських і річкових суден) «існує загальна думка, що оснащення кораблів протидронними сітками не буде ефективним» проти ударних безпілотників Водяні баки звисають із корми судна «Caruzo», коли воно проходить Босфором. Вважається, що ці баки є спробою захистити двигун корабля від атак морських безпілотників. Недавній звіт компанії Ambrey зазначає, що війна Росії проти України «дедалі більше розширює традиційно визнані зони високого ризику», частково через начинені вибухівкою морські безпілотники, які дрейфують акваторією після втрати живлення чи зв'язку Невпізнаний морський безпілотник, помічений поблизу румунського узбережжя 20 серпня після того, як його оператори, очевидно, втратили контроль над судном. Згодом дрон був знищений румунськими винищувачами. З огляду на те, що Чорне море сприймається як дедалі ризикованіше місце для торговельних суден, кількість заходів до портів як на російському, так і на українському узбережжі «значно скоротилася». Аналітик додав, що премії за страхування воєнних ризиків зросли аж у десять разів від початку року Судно палає після повідомлення про удар безпілотника біля узбережжя Одеси, 14 липня 2026 року Оцінка ризиків стала значно жорсткішою серед тих, хто колись заробляв собі на життя Чорним морем, зазначив Алекса. «Судновласники відмовляються відправляти кораблі в північну частину Чорного моря, а екіпажі неохоче туди пливуть» Навіть дешево не можуть продати Середні котирування не показують ще однієї проблеми – у деяких районах зерно важко продати навіть за низькою ціною. У соцмережах фермери з Ростовської області РФ розповіли виданню «7×7» , що за пшеницю їм пропонували 6,5–7 тис. рублів за тонну – нижче за рівень, за якого господарство могло б окупати витрати. Інша родина стверджувала, що обдзвонила 40 потенційних покупців, але жоден не погодився прийняти зерно. Перебої із експортом через чорноморські порти призвели до цінового парадоксу: на світовому ринку пшениця дорожчала, а в Росії – дешевшала. Наприкінці серпня біржові котирування у США та Франції піднялися приблизно до $280 за тонну. Водночас у Ростовській області та Краснодарському краї Росії нижня межа закупівельної ціни на пшеницу третього класу опустилась до 8,2 тис. рублів – близько $96. на світовому ринку пшениця дорожчала, а в Росії – дешевшала Звісно, прямо зіставляти ці показники не можна: за кордоном йдеться про біржові контракти, у російських регіонах – про закупівлю зерна без ПДВ і доставки. Проте їхня протилежна динаміка демонструє, що через експортний затор російські аграрії не змогли скористатися зростанням світових цін. Власник ще одного агробізнесу пояснював зупинку приймання на лінійних елеваторах не лише великим урожаєм: зерно перестало йти далі, баржі не могли підійти до терміналів, а залізничні постачання впиралися в заповнені склади. Ці повідомлення фермерів не дають повної картини щодо зернового ринку Росії, але показують, як зупинка експорту передається ланцюжком від портів до елеваторів і окремих господарств. Дорожній вказівник «Колхоз «Советская Россия», Ростовська область Росії – Спочатку паніки не було, оскільки частково потік можна було б перенаправить на Чорне море. Проте в серпні довелося закрити і їх. З п'яти глибоководних морських терміналів, звідки можуть іти судна з великим тоннажем, на Чорному морі працює лише один! – говорить співрозмовник «Сибирь.Реалии» Григорій, який багато років працює в сельському господарстві. Андрій Сизов з аналітичного центру «СовЭкон» ще в липні оцінював для Reuters втрати аграріїв від подорожчання дизеля приблизно в тисячу рублів на тонну зерна. Обмеження в Азовському морі, за його оцінкою, могли додати ще стільки ж. Тривалий фінансовий спад здатний прискорити скорочення площ під зерновими, яке триває вже кілька років. У 2026 році площа посівів пшениці в Росії скоротилася до 25,7 млн гектарів проти 26,9 млн гектарів роком раніше – це мінімум із 2014 року. «СовЭкон» пов'язував скорочення ярої пшениці в Поволжі та Сибіру передусім із падінням рентабельності, а в Сибіру – також зі складною погодою. Григорій вважає, що затяжний збій експорту передусім вдарить по невеликих господарствах, у яких менше запасів грошей і можливостей зберігати зерно в очікуванні вигідної ціни. За його словами, частина таких фермерів уже закінчила сезон зі збитком і може скоротити посіви наступного року або зовсім піти з галузі. Нафтовий термінал у порті Туапсе, РФ. Після удару ЗСУ Порт у Туапсе – Як ми бачимо по Туапсе, порт із часом відновлять, але, по-перше, на цінах це вже позначилося – фермери замість встановлених на початку літа 16 тисяч рублів (з урахуванням податку) за тонну в серпні змушені продавати зерно за 9–10! Це обвал цін більш ніж на третину. У вересні впаде ще – тому що підтягнеться врожай, зібраний наприкінці серпня-вересні. А також зерно тих, хто в силу масштабів зміг притримати його на якийсь час. Прогнози роздавати справа невдячна, але частина агрофермерів уже пішла в сильний мінус. Що їх врятує? На кредити надії немає. Цільова допомога держави. Але тут я б не розраховував. Частина гравців покине галузь. Підуть найменші й незахищені. А з ними й урожай 2027 року, звісно, скоротиться . Наскільки? Залежить від термінів блокування портів. Поки що рано говорити про це. Ростовська область ввела режим НС через це – констатує Григорій. Турецьке судно затонуло після удару РФ. Чого домагається Кремль ударами по портах «Великої Одеси» Що пропонує російська влада Влада Ростовської області ввела регіональний режим надзвичайної ситуації з 18:00 28 серпня 2026 року. Причина? У розпорядженні губернатора йдеться, що через припинення роботи портів і порушення судноплавства в сільгоспвиробників скупчилися значні обсяги продукції. Уряд Росії додатково спрямував понад 9,7 млрд рублів на субсидування залізничних перевезень сільгосппродукції за пільговими тарифами. Мінсільгосп і Мінтранс Росії створили оперативні штаби для перенаправлення вантажів. Серед обговорюваних заходів – тимчасове скасування експортного мита на зерно, державні закупівлі, продовження кредитів і вивезення через Балтійський, Каспійський та інші напрямки. Але залізниця й альтернативні порти обходіться дорожче і не можуть швидко замінити південний маршрут. Тому для фермерів важливе не лише фізичне вивезення, а й ціна, яка залишиться після оплати нової логістики. «Остання зброя Путіна пахне відчаєм»: для чого Кремль відправив мощі Дмитра Донського на фронт Криза вийшла за межі зернового ринку Особливо вразливі змішані російські господарства, які вирощують зерно й водночас тримають худобу. У Татарстані закупівельна ціна молока у власників особистих підсобних господарств в одному з районів опустилася до 18,5 рубля за кілограм проти 27 рублів роком раніше. У середньому по республіці ціна для ЛПГ знизилася майже на 28% і виявилася приблизно на третину нижчою за розрахункову собівартість. Водночас дорожчали корми, ветеринарні препарати й комунальні послуги, тому власники подвір'їв почали продавати корів. Президент Асоціації фермерів і селянських подвір'їв Татарстану Каміяр Байтеміров пов'язував розпродаж худоби зі жнивами: невеликі господарства продавали корів, щоб купити пальне та запчастини для збирання зерна. Таким чином, один і той самий касовий розрив скорочує поголів'я зараз і може зменшити обсяг виробництва наступного сезону. На картопляному ринку паливний дефіцит проявився інакше – не падінням, а зростанням цін. За даними Forbes , станом на 7 серпня середня оптова ціна картоплі в РФ досягла 24,7 рубля за кілограм, на 38,9% перевищивши торішню. У роздрібній торгівлі кілограм картоплі коштував у середньому 68,3 рубля – на 22% більше, ніж рік тому. Керівниця апарату Картопляної спілки РФ Тетяна Губіна говорила BFM, що на тлі паливних проблем логістика формує близько половини оптової вартості картоплі. Для споживача наслідки дефіциту можуть виглядати протилежно: зерно і молоко у виробника дешевшають, а окремі продукти в магазині дорожчають. Марина тим часом думає, може спробувати самим переробляти зерно: – Можна молоти зерно і продавати борошно. Але якщо возити на сторонній млин, це з'їсть значну частину доходу. Купувати своє обладнання – означає знову брати кредит. До того ж млин – окреме виробництво: потрібні верстати, приміщення, зберігання, збут. А якщо експорт відновиться і ціна на зерно зросте, гострої потреби в ній уже не буде. Поки що ми нічого не вирішили. Це ще один головний біль. Генштаб ЗСУ підтвердив ураження порту в Махачкалі й трьох кораблів РФ у Новоросійську Латвія планує запровадити мита у 300% на зерно з Росії й Білорусі Литва перевіряє, чи не походить із окупованих територій України транзитне зерно з РФ та Білорусі «Москва ляже через Крим». Що відомо про операцію Сил безпілотних систем «МоЛоЧКа» та її перші результати К концу лета российские фермеры оказались в крайне невыгодной для себя ситуации: уборка урожая обходится все дороже, а зерно продолжает дешеветь . Весной холод и обильные осадки задержали полевые работы в ряде регионов. Летом дефицит и подорожание дизельного топлива увеличили расходы на уборку. Закупочные цены на зерно снижались под давлением большого прошлогоднего урожая, крепкого рубля и поступления на рынок нового зерна, а затем падение усилили перебои с экспортом через Азово-Черноморский бассейн . Фермеры рассказали Сибирь.Реалии, как запасались соляркой, работали на износ и почему даже хороший урожай не гарантирует дохода. Имена героев изменены, точное местонахождение хозяйств редакция не называет по их просьбе. "Надорвались, пока собрали" Ольга и Сергей живут в одном из городов Иркутской области. У семьи небольшое поле площадью 2,5 гектара, которое раз в год засевают яровой пшеницей, а также небольшое стадо коров. – Обычно с гектара снимаем 3,5–4 тонны. Для Восточной Сибири это очень хороший показатель. В этом году с трудом собрали три. Сначала была холодная весна, потом начались проблемы с топливом. Когда в июле увидели очереди на заправках, поняли, что к августовской уборочной можем остаться без солярки. Стали заранее покупать дизель для нашего мини-комбайна. Уборка идет в два этапа, на каждый уходит примерно по 100 литров, – рассказывает Сергей. Семья покупала дизель по 95–100 рублей за литр – примерно на 10–15 рублей дороже привычной для их района цены. По словам фермеров, отдельные продавцы в разгар дефицита просили до 120 рублей за литр. К концу августа цена на доступных им заправках опустилась примерно до 87 рублей. – Получается, мы купили почти на пике. Утешаем себя тем, что самый пик все-таки миновали. В конце июня мы как раз заготавливали корм для коров, но тогда выручили старые запасы. Я еще жаловалась, что канистры занимают всю пристройку к коровнику. А без них мы бы не справились, – говорит Ольга. Проблемы с дизелем этим летом не ограничивались одним районом. В середине июля министр сельского хозяйства Оксана Лут признала, что жалобы на топливо поступают из всех регионов , и обещала обеспечить аграриев необходимыми объемами. 29 августа правительство продлило запрет на экспорт дизельного топлива , судового топлива и газойлей российскими производителями до конца сентября – меру объяснили необходимостью стабилизировать внутренний рынок. Но к середине августа гарантированные поставки получили не все хозяйства. Фермер из Калужской области Александр Саяпин рассказал BFM , что в июле его хозяйству отпускали дизель с нефтебазы "Роснефти" по спискам Минсельхоза, а в августе в согласованной поставке отказали. Топливо пришлось искать у трейдеров и перекупщиков по цене выше 100 рублей за литр. – Где потребление топлива самое большое, мы просто убираем эти работы и откладываем на потом. Потом – это, скорее всего, следующий год, – сказал Саяпин. Похожая ситуация сложилась в подмосковной деревне Назарьево. Работник местного агропредприятия сообщил ASTRA , что заправка "Роснефти" не работала две недели, а на других АЗС топливо отпускали с ограничениями. Чтобы заправить технику, хозяйство отправляло КамАЗы за 30 километров и привозило по 200 литров. По словам собеседника издания, на нынешнюю уборку топливо еще удастся найти, но при сохранении дефицита следующая посевная окажется под угрозой. "Закупались по бешеным ценам" Для хозяйств покрупнее даже короткий скачок цены превращается в десятки тысяч рублей дополнительных расходов. Марина вместе с мужем выращивает пшеницу и ячмень на юге России и держит несколько десятков голов крупного рогатого скота. В дни наиболее интенсивных работ техника хозяйства расходует 200–300 литров дизеля. – Мы ушли в глубокий минус. Корма для скота заготавливали как раз на пике цен. Проблема была не только в стоимости, но и в том, чтобы вообще достать солярку. При таких объемах большой запас не сделаешь: попробуй сразу найти деньги. В надежде на хороший урожай пшеницы и ячменя покупали у перекупщиков по 100–110 рублей за литр, потому что на заправках топлива уже не было, – рассказывает она. Урожай в хозяйстве действительно оказался неплохим – в среднем 45–50 центнеров с гектара. На юге уборка начинается раньше, чем в Сибири: обычно в июне или июле. – Мы смотрели на спелость зерна и тянули до последнего – надеялись, что солярка подешевеет. Не подешевела. Десять дней уборочной, до 300 литров в сутки. Нужно заправить три комбайна, веялку, зерновозы. Все это хозяйство семья собирала десятилетиями, многое покупали в кредит. У мужа в этом сезоне снова обострилась грыжа. У меня самой обострились болезни. Сын-подросток все лето работал с нами и дышал пылью в поле. Наемные работники есть, но их привлекаем только в самые напряженные дни, – говорит Марина. Еще во время уборочной семья поняла, что продажа зерна может не покрыть выросшие расходы. Цена падала еще до остановки терминалов Снижение внутренних цен началось не в августе. Во втором квартале 2026 года средняя цена пшеницы четвертого класса в России составляла 12,9 тыс. рублей за тонну – на 22% меньше, чем годом ранее. Аналитики связывали это с большим урожаем 2025 года, укреплением рубля и давлением экспортеров на закупочные цены. С началом новой уборочной предложение зерна выросло еще сильнее. Затем к сезонному давлению добавился сбой экспортной логистики. 10 июля российские власти перестали принимать заявки на проход судов через Керченский пролив, после чего навигация по Азово-Донскому морскому каналу была временно приостановлена. Через Азовское море обычно проходит до четверти российского экспорта пшеницы. 12 августа после украинских атак остановились три крупнейших глубоководных зерновых терминала Новороссийска – НЗТ, НКХП и КСК. Терминал в Тамани также приостановил работу. Из пяти основных глубоководных зерновых терминалов на Черном море продолжал работать только Туапсинский. По данным участников рынка , пять глубоководных терминалов Черного моря в прошлом сельхозсезоне обеспечили около 57% российского зернового экспорта, малые порты Азовского моря – еще 27%. Таким образом, на Азово-Черноморский бассейн приходилось около 84% всего экспорта зерна из России. Оценку экспорта российской пшеницы в августе аналитический центр "Русагротранс" снизил до 1,8 млн тонн – в 2,5 раза меньше, чем год назад, и до минимума с августа 2010 года. Закупочные цены на юге за это время действительно упали примерно на треть, если сравнивать один и тот же класс зерна и одинаковые условия поставки. В начале мая пшеница четвертого класса на условиях EXW – то есть у продавца, без доставки – стоила на юге 14,3–14,9 тыс. рублей за тонну без НДС. В конце августа – 8,9–10 тыс. рублей. Стоимость с доставкой автотранспортом в глубоководный порт в конце августа была выше – около 12 тыс. рублей за тонну. Поэтому цены в порту и на элеваторе нельзя сопоставлять напрямую. Средние котировки не показывают еще одной проблемы – в некоторых районах зерно трудно продать даже по низкой цене. В соцсетях фермеры из Ростовской области рассказывали изданию "7×7 ", что за пшеницу им предлагали 6,5–7 тыс. рублей за тонну – ниже уровня, при котором хозяйство могло бы окупить расходы. Другая семья утверждала, что обзвонила 40 потенциальных покупателей, но ни один не согласился принять зерно. Перебои с экспортом через черноморские порты привели к ценовому парадоксу: на мировом рынке пшеница дорожала, а в России – дешевела. К концу августа биржевые котировки в США и Франции поднялись примерно до $280 за тонну. В то же время в Ростовской области и Краснодарском крае нижняя граница закупочной цены на пшеницу третьего класса опустилась до 8,2 тыс. рублей – около $96. Напрямую сопоставлять эти показатели нельзя: за рубежом речь идет о биржевых контрактах, в российских регионах – о закупке зерна без НДС и доставки. Однако их противоположная динамика демонстрирует, что из-за экспортного затора российские аграрии не смогли воспользоваться ростом мировых цен. Владелец еще одного агробизнеса объяснял остановку приемки на линейных элеваторах не только большим урожаем: зерно перестало уходить дальше, баржи не могли подойти к терминалам, а железнодорожные поставки упирались в заполненные склады. Эти сообщения фермеров не дают полной картины по рынку, но показывают, как остановка экспорта передается по цепочке от портов к элеваторам и отдельным хозяйствам. – Сначала паники не было, поскольку частично поток можно было бы перенаправить на Черное море. Однако в августе пришлось закрыть и их. Из пяти глубоководных морских терминалов, откуда могут уходить суда с большим тоннажем, на Черном море работает только один! – говорит собеседник Сибирь.Реалии Григорий , много лет работающий в сельском хозяйстве. Андрей Сизов из аналитического центра "СовЭкон" еще в июле оценивал для Reuters потери аграриев от подорожания дизеля примерно в тысячу рублей на тонну зерна. Ограничения в Азовском море, по его оценке, могли добавить еще столько же. Продолжительный финансовый спад способен ускорить сокращение площадей под зерновыми, которое идет уже несколько лет. В 2026 году площадь посевов пшеницы в России сократилась до 25,7 млн гектаров против 26,9 млн гектаров годом ранее – это минимум с 2014 года. "СовЭкон" связывал сокращение яровой пшеницы в Поволжье и Сибири прежде всего с падением рентабельности, а в Сибири – также со сложной погодой. Григорий считает, что затяжной сбой экспорта прежде всего ударит по небольшим хозяйствам, у которых меньше запасов денег и возможностей хранить зерно в ожидании выгодной цены. По его словам, часть таких фермеров уже закончила сезон с убытком и может сократить посевы в следующем году или вовсе уйти из отрасли. Порт в Туапсе – Как мы видим по Туапсе, порт со временем восстановят, но, во-первых, на ценах это уже сказалось – фермеры вместо установившихся в начале лета 16 тысяч рублей (с учетом налога) за тонну в августе вынуждены продавать зерно за 9-10! Это обвал цен больше, чем на треть, – констатирует Григорий. – В сентябре упадет еще – потому что подтянется урожай, собранный в конце августа-сентябре. А также зерно тех, кто в силу масштабов смог придержать его на время. Прогнозы раздавать дело неблагодарное, но часть агрофермеров уже ушла в сильный минус. Что их спасет? На кредиты надежды нет. Целевая помощь государства. Но тут я бы не рассчитывал. Часть игроков покинет отрасль. Уйдут самые маленькие и незащищенные. А с ними и урожай 2027 года, конечно, сократится. Насколько? Зависит от сроков блокировки портов. Пока рано говорить об этом. Вчера вот только Ростовская область ввела режим ЧС из-за этого. Что предлагают власти Власти Ростовской области ввели региональный режим чрезвычайной ситуации с 18:00 28 августа . В распоряжении губернатора говорится, что из-за прекращения работы портов и нарушения судоходства у сельхозпроизводителей скопились значительные объемы продукции. Правительство России дополнительно направило более 9,7 млрд рублей на субсидирование железнодорожных перевозок сельхозпродукции по льготным тарифам. Минсельхоз и Минтранс создали оперативные штабы для перенаправления грузов. Среди обсуждаемых мер – временная отмена экспортной пошлины на зерно, государственные закупки, продление кредитов и вывоз через Балтийское, Каспийское и другие направления . Но железная дорога и альтернативные порты обходятся дороже и не могут быстро заменить южный маршрут. Поэтому для фермеров важен не только физический вывоз, но и цена, которая останется после оплаты новой логистики. Кризис вышел за пределы зернового рынка Особенно уязвимы смешанные хозяйства, которые выращивают зерно и одновременно держат скот. В Татарстане закупочная цена молока у владельцев личных подсобных хозяйств в одном из районов опустилась до 18,5 рубля за килограмм против 27 рублей годом ранее. В среднем по республике цена для ЛПХ снизилась почти на 28% и оказалась примерно на треть ниже расчетной себестоимости. Одновременно дорожали корма, ветеринарные препараты и коммунальные услуги, поэтому владельцы подворий начали продавать коров. Президент Ассоциации фермеров и крестьянских подворий Татарстана Камияр Байтемиров связывал распродажу скота и с уборочной: небольшие хозяйства продавали коров, чтобы купить топливо и запчасти для уборки зерна. Таким образом, один и тот же кассовый разрыв сокращает поголовье сейчас и может уменьшить объем производства в следующем сезоне. На картофельном рынке топливный дефицит проявился иначе – не падением, а ростом цен. По данным Forbes , к 7 августа средняя оптовая цена картофеля достигла 24,7 рубля за килограмм, на 38,9% превысив прошлогоднюю. В рознице килограмм стоил в среднем 68,3 рубля – на 22% больше, чем год назад. Руководитель аппарата Картофельного союза Татьяна Губина говорила BFM , что на фоне топливных проблем логистика формирует около половины оптовой стоимости картофеля. Поэтому для потребителя последствия дефицита могут выглядеть противоположно: зерно и молоко у производителя дешевеют, а отдельные продукты в магазине дорожают. Марина тем временем думает не о продаже зерна трейдерам, а о собственной переработке. – Можно молоть зерно и продавать муку. Но если возить на стороннюю мельницу, это съест значительную часть дохода. Покупать свое оборудование – значит снова брать кредит. К тому же мельница – отдельное производство: нужны станки, помещение, хранение, сбыт. А если экспорт восстановится и цена на зерно вырастет, острой необходимости в ней уже не будет. Пока мы ничего не решили. Это еще одна головная боль, – говорит она.

Мережа «Укрнафта» розпочала монтаж габіонів навколо своїх автозаправних комплексів у Києві, зокрема з боку проїжджої частини та пішохідних доріжок, повідомив 12 вересня голова правління компанії Богдан Кукура. Габіони – це металеві сітчасті конструкції, заповнені камінням, які використовують як захисні бар’єри. Під час ударів російських дронів такі захисні споруди мають стримувати уламки в межах периметра та допомагати зменшити зовнішню зону ураження. 10 вересня Росія здійснила першу зафіксовану пряму атаку на АЗК у Києві: реактивний дрон атакував комплекс «Укрнафта» у Голосіївському районі. 11 вересня російські дрони вдарили ще по двох АЗК «Укрнафти» у столиці. За даними влади, внаслідок ударів загинули двоє людей , ще восьмеро були поранені. Після цього «Укрнафта» закликала клієнтів негайно залишати територію АЗК під час повітряної тривоги. Після атак на АЗС «Укрнафта» закликала дотримуватись правил безпеки під час повітряної тривоги АТ «Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, яка перебуває під державним управлінням. Мережа «Укрнафта», яка налічує 662 АЗК, є найбільшою в Україні. Заходи для посилення безпеки впроваджують й інші паливні мережі. Зокрема, WOG у липні повідомив про встановлення захисних габіонів на своїх АЗК у Дніпропетровській області. Голова правління OKKO Василь Даниляк заявляв, що паливні мережі випробовують різні способи захисту, зокрема габіони та антидронові сітки. SOCAR облаштувала стаціонарні захисні споруди на частині своїх АЗК у регіонах України. За пів року Росія знищила або пошкодила понад 300 українських АЗС, повідомив у серпні міністр енергетики України Денис Шмигаль. Загалом в Україні налічується близько 5 тисяч ліцензованих АЗС та АЗК. Влада: Росія атакувала магазин і АЗС у Звягелі на Житомирщині, двоє загиблих

Дрони атакували в Росії міста Нижньокамськ у Татарстані та Слов’янськ-на-Кубані, повідомляють моніторингові канали та представники місцевої влади. В обох цих населених пунктах розташовані нафтопереробні підприємства. За даними мера Нижньокамська Радміра Бєляєва, виникла пожежа на одному з підприємств, але виробничий процес не був зупинений. У місті пошкоджений житловий будинок, загинули двоє людей, ще двоє госпіталізовані в тяжкому стані. У Краснодарському краї безпілотники атакували нафтопереробний завод у Слов'янську-на-Кубані. На підприємстві розпочалася пожежа, пише Astra , публікуючи кадри очевидців. Попереднього разу Слов’янський НПЗ був атакований дронами у червні, тоді підприємство зупиняло роботу. Оперативний штаб Краснодарського краю повідомив про одного постраждалого внаслідок удару дронів по Слов’янському району, чотири пошкоджених житлові будинки і пожежі на підприємстві. Українські військові наразі не повідомляли про удари по Росії впродовж останньої доби. У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження комбінату «Тольяттикаучук» у РФ Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів . Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував , заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила про завершення аварійно-рятувальних робів у 25-поверховому будинку, який зазнав російського удару 12 вересня. «Внаслідок чергової російської атаки загинули двоє людей. Ще 25 осіб зазнали поранень. Під час рятувальної операції надзвичайникам вдалося врятувати сімох людей, зокрема двох дітей», – ідеться в повідомленні . Повітряні сили ЗСУ вказували, що Одещина була основним напрямком російського удару, завданого вночі проти 12 вересня. На Одещині число постраждалих від російських ударів зросло до 35, двоє не виходять на звʼязок – ОВА Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

У ніч на 13 вересня російські військові атакували територію України 453 ударними БпЛА із чотирьох напрямків у Росії, Гвардійського в окупованому Криму та з акваторії Азовського моря, повідомляють Повітряні сили ЗСУ. «За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 405 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», дронів інших типів та чотири S8000 «Бандероль». Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 13 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на семи локаціях», – ідеться в повідомленні . Влада: Росія атакувала магазин і АЗС у Звягелі на Житомирщині, двоє загиблих Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Упродовж доби 12 вересня на фронті зафіксовано 249 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. «Вчора противник завдав двох ракетних та 98 авіаційних ударів, під час яких скинув 348 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 11 357 дронів-камікадзе та здійснили 2815 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили два райони зосередження живої сили противника, чотири артилерійські системи та один пункт управління безпілотних літальних апаратів», – ідеться в ранковому зведенні. Найбільше боїв зафіксовано на трьох напрямках – Південно-Слобожанському на Харківщині, Костянтинівському та Покровському на Донеччині. «На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 14 атак противника. Загарбники намагалися просунутися в районах Ізбицького, Стариці та Лимана, а також у напрямках Вільчі та Комісарового. На Костянтинівському напрямку зафіксовано 15 атак. Загарбники вели штурмові дії в районах Костянтинівки та Іллінівки, а також у напрямках Розкішного та Русиного Яру. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 29 атак. Ворог виявляв активність у районах Шахового, Молодецького, Білицького, Сергіївки та Удачного, а також здійснював штурми у напрямках Торецького, Кучерового Яру, Степів, Дорожнього, Світлого, Шевченка, Матяшевого, Новогришиного, Гришиного та Новопідгородного», – вказано в повідомленні. Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках. Секретний контрнаступ ЗСУ біля Лиману відбувся на тлі неправдивих заяв Путіна Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса 7 вересня заявив, що політичне керівництво Росії встановило черговий новий дедлайн для повної окупації Донецької області до кінця 2026 року, а російські військові просять змістити цей термін до 31 березня 2027 року. Російська сторона наразі цю заяву не коментувала. Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 6 вересня писав, що Росія не досягає своїх бойових цілей, зокрема не досягає своєї пріоритетної мети – захоплення решти території Донецької області до кінця 2026 року. Аналітики зауважили, що від лютого 2022 року російський президент Путін встановив щонайменше 15 термінів захоплення Донецької області , й російські війська не дотрималися жодного з них. За підрахунками ISW, за нинішніх темпів наступу російським військам знадобиться час аж до 2 жовтня 2032 року, щоб захопити решту 19 відсотків Донецької області. Російська редакція Радіо Свобода у серпні звернула увагу на те, що темпи просування російських військ в Україні з початку 2026 року різко впали, а масштаби втрат, як виглядає, збереглися. Нині російська армія на кожному квадратному кілометрі української території може втрачати 290 осіб убитими і пораненими – в 3,5 рази більше, ніж у 2025 році. У такому вигляді війна для Росії стає надто дорогою, а перспективи захопити хоча б Донецьку область України – все більш далекими, йдеться в матеріалі . «Вхід до парку «Ювілейний» – це вже «кілзона»: що очікує на Краматорськ?

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 506 900 своїх військових, зокрема 1 520 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 13 вересня навів Генштаб ЗСУ. У командуванні ЗСУ також назвали втрати Росії у військовій техніці: танки – 12 344 (+2 – за останню добу) бойові броньовані машини – 25 330 (+8) артилерійські системи – 49 678 (+77) РСЗВ – 2 120 (+5) засоби ППО – 1 635 (+2) літаки – 442 гелікоптери – 356 наземні робототехнічні комплекси – 2 603 (+17) БпЛА оперативно-тактичного рівня – 514 317 (+2 142) крилаті ракети – 5 111 (+8) кораблі / катери – 35 підводні човни – 2 автомобільна техніка й автоцистерни – 148 259 (+410) спеціальна техніка – 4 681 (+5). «Остання зброя Путіна пахне відчаєм»: для чого Кремль відправив мощі Дмитра Донського на фронт Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона . Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів , ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти. За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

Тривоги у Запоріжжі можуть тривати по 20-22 години на добу. Та попри це, життя у прифронтовому місті не зупиняється. Радіо Свобода розповідає, як за таких умов у місті організовано роботу навчальних закладів, громадського транспорту, місцевих підприємств і бізнесу. 41 година – саме таку максимальну для Запоріжжя від початку повномасштабної війни тривалість безперервної тривоги було зафіксовано цьогоріч. Загалом же повітряні тривоги можуть тривати у місті по 20-22 години на добу. Як вдається працювати у таких умовах, ділиться запорізька блогерка та підприємниця Катерина Маркова . Із початком повномасштабної війни Росії проти України її чоловік, відомий запорізький журналіст і блогер Тарас Білка , приєднався до Сил оборони України. А сама Катерина із сином на кілька місяців виїхала із прифронтового Запоріжжя до Тернополя, але згодом повернулася додому. Та започаткувала власну справу – відкрила студію «Дім пілатесу» у Запоріжжі. Запорізька блогерка і підприємниця Катерина Маркова « Чи зупиняється робота? Ні, бо як ми тоді будемо працювати, якщо зачинятися під час тривог. Ми не реагуємо на тривоги. Стежимо за моніторинговими каналами – за загрозою КАБів. І то тільки коли є повідомлення, що літаки заходять на пускові на Пришиб ( населений пункт на окупованій частині Запорізької області, біля якого російські літаки здійснюють скиди КАБ у напрямку Запоріжжя та району навколо міста – ред. ). Тоді адміністратори пильнують, чи летить у нашому напрямку. І якщо так, то просимо наших гостей перервати тренування і спуститися до укриття. Де розташована студія, є підземний паркінг – прекрасне укриття. Але так було лише рази три, коли за розкладом летіли КАБи ( влітку 2026 року війська РФ, як правило, атакували Запоріжжя КАБами об 11-й та 16-й годинах дня – ред. ). Коли був ще й цей «розклад», то ми заняття навіть скасували на 11-ту ранку, але вже їх повернули », – ділиться Катерина Маркова. Наслідки удару КАБом по житловому будинку в центральній частині Запоріжжя, 19 липня 2026 року На початку осені у Запоріжжі, як і по всій Україні, запровадили розподіл тривог за рівнем небезпеки – на червоні та жовті. Раніше, у липні, в Запоріжжі на тлі зростання кількості ударів КАБами по місту також почала працювати система інформування про КАБову небезпеку : вулична сирена під час загроз ударів КАБами безперервно лунає близько п’яти хвилин, а на телефони містян надходять екстрені пуш-повідомлення зі звуковим сигналом та відповідним попередженням. « Був період влітку, коли всі дуже сильно перелякалися, коли був ось цей розклад за часом, коли на місто кидали КАБи. Це суттєво впливало на запис людей на тренування. Боялися їздити до центру міста, особливо ті, хто живе на правому березі. Коли ми призупиняли тренування й спускалися до укриття, то була домовленість така, що якщо забагато часу ми проведемо в укритті і буде неможливо продовжити тренування, не можна буде провести його повноцінно, то ми його скасуємо – буде безкоштовно. Але такого не було, щоб ми не встигли провести заняття чи пів години сиділи в тому укритті. Слава Богу, не було таких випадків », – каже Катерина Маркова. Наслідки російських ударів КАБами, по Запоріжжю, 21 липня 2026 року Сину Катерини, Маркіяну , п’ять років. І він відвідує приватний садочок. Заняття відбуваються в укритті. « Сам садочок розташований на цокольному поверсі, тобто ми вважаємо це укриттям. І вони постійно там перебувають і не виходять на вулицю, якщо тривога. Якщо відбій, то гуляють на майданчику на вулиці. А так вони постійно під землею, і саме тому ми й ходимо до цього садочка. Коли син у садочку, то я спокійніша за нього, ніж коли він зі мною, бо я б не бігала з ним до укриття на кожну тривогу, а так я знаю, що дитина в укритті », – розповідає Катерина Маркова. Діти з батьками граються на майданчику парку в старій частині Запоріжжя, лютий 2026 року Як працюють у запоріжжі школи та дитсадочки Наразі у місті, за даними Запорізької мерії, завдяки наявності облаштованих укриттів 5,2 тисячі дітей відвідують дитячі садочки очно. У Запоріжжі працює 116 комунальних закладів дошкільної освіти. Також у місті триває зведення трьох підземних садочків. Будівництво одного із підземних садочків у Запоріжжі, серпень 2026 року У змішаному форматі нині працює і 90 із 92 шкіл Запоріжжя. Частина занять у них проходить офлайн у спеціально побудованих підземних школах або в облаштованих під класи укриттях шкіл. Одне з таких напередодні нового навчального року облаштували у 24-й гімназії міста. У попередні роки офлайн-заняття для учнів цієї школи проходили на базі класів, облаштованих у сусідній школі. Класи в укритті 24-ї гімназії Запоріжжя, 24 серпня 2026 року « Коштує 6,7 мільйона гривень це укриття. Було зроблене за чотири місяці. Ми будемо навчатися тут у дві зміни. Перша зміна – це з першого по четвертий клас. І друга зміна – з п’ятого по дев’ятий клас », – пояснює директорка 24-ї гімназії Карина Фесенко . Окрім таких навчальних просторів, створених на базі укриттів, у Запоріжжі наразі побудовані й працюють 12 підземних шкіл. Їхні приміщення мають подвійне призначення – можуть використовуватися як протирадіаційне укриття для жителів міста. Загалом цьогоріч у місті, за даними мерії, організовано очне навчання у змішаній формі для понад 40 тисяч учнів. «І «шахеди» летять, і КАБи летять, а до школи ж треба ходити»: що чекає на учнів біля лінії фронту Громадський транспорт під час тривог У кожній ситуації діємо автономно Володимир Сухачов Навіть в умовах довготривалих тривог упродовж дня у місті функціонує громадський транспорт. Не працює він лише під час комендантської години, яка триває з 24:00 до 5:00 ранку. « Ми працюємо з 5:00 ранку до 24:00. Останній автобус заїжджає вже близько 24:00 до парку. Щодня на лінію виходять 20 тролейбусів, 32 трамваї й 82 автобуси », – розповідає генеральний директор Запорізького комунального підприємства міського транспорту «Запоріжелектротранс» Володимир Сухачов . Міський транспорт на центральному проспекті Запоріжжя, лютий 2026 року Він пояснює алгоритм роботи міського комунального транспорту під час оголошення тривоги. « Ми зупиняємо транспорт на зупинках і пропонуємо містянам залишити транспортний засіб і перейти до сховища. У подальшому водій сам ухвалює рішення: рухатися далі або залишити транспортний засіб й також перейти до сховища. У кожній ситуації діємо автономно », – зазначає Сухачов. Влітку війська РФ неодноразово атакували FPV-дронами маршрутні таксі та муніципальні автобуси у Запоріжжі. Після цього у серпні місцевою владою було ухвалено рішення обклеїти вікна муніципального транспорту, який щодня виходить на міські маршрути, спеціальною бронеплівкою. Як працює місцевий бізнес Запорізький бізнес працює попри все Олена Єрьоменко « Те, що стосується запорізького бізнесу, то він уже адаптувався давно до цих тривалих тривог, і підприємці використовують будь-які можливості, які дають їм працювати. Якщо їхня діяльність не залежить від якихось обмежень чи заборон (я маю на увазі торговельні центри, звісно), вони працюють, тому що це єдиний спосіб якимось чином залишатися на плаву як самостійно, так і втримувати запоріжців, які працюють на їхніх підприємствах », – каже Олена Єрьоменко , яка очолює запорізький бізнес-союз «Порада». Олена Єрьоменко (архівне фото) Якщо хоч один бізнес закривається чи його знищують, то проблеми вже будуть у всіх Олена Єрьоменко Це об’єднання було засноване у 2011 році. І нині до його складу входять понад 80 представників середнього та малого бізнесу Запоріжжя. « Можливо, єдине, як вони реагують, – це просто, як і всі запоріжці, на місці зважають, наскільки сильні обстріли, що це летить – КАБи, «шахеди», дрони, і в якому районі відбувається активність. Тому запорізький бізнес працює попри все. Тим паче, що ми всі розуміємо, що економіка, бізнес – вони як ефект метелика. Якщо хоч один бізнес закривається чи його знищують, то проблеми вже будуть у всіх. Тому що це втрата робочих місць, це зменшення можливості в людей витратити свої гроші в інших бізнесах. Це все дуже залежить одне від одного », – пояснює, в якому режимі працює місцевий бізнес Олена Єрьоменко. У жодній країні жоден бізнес за таких умов не вистояв. Наші люди незламні Олена Єрьоменко Та додає: « Вночі щось прилетіло – зранку вже працюють. Якщо є на чому працювати, якщо є де працювати, якщо є чим, що реалізовувати чи з чого виробляти, то немає значення, що летить над головою чи який верстат у тебе розбили. Є тільки одне – треба йти і працювати. Я жодного випадку не знаю, крім тих, коли повністю розбили, розгромили бізнес, і то знаю випадки, коли були змушені зупинити свою діяльність, навіть серед виробників була така у деяких ситуація, але у них вже нові ідеї, і вони намагаються реалізувати нові проєкти. У жодній країні жоден бізнес за таких умов не вистояв. Наші люди незламні ». «Рекорд – 85 цілей за добу». Комбриг 23-ї бригади про оборону Запоріжжя і атаки дронів РФ Повномасштабна війна Росії проти України триває від ранку 24 лютого 2022 року . У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей. Україна і Захід засудили цю спробу анексії. Керівництво РФ називає велику війну «спеціальною військовою операцією» («СВО»). Кремль заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. «Гітлер такого не робив, це ще гірше!» Запоріжжя під атаками FPV-дронів «Стійкі олов'яні солдатики» малого бізнесу України. Приклад прифронтового Запоріжжя

Український безекіпажний катер Sargan знищив російський у Чорному морі, повідомили у Військово-морських силах (ВМС). «Військово-Морські Сили у взаємодії з Головним управлінням розвідки провели у Чорному морі успішну операцію та знищили російський морський безекіпажний катер. Ціль виявили підрозділи ГУР. Морський безекіпажний катер ВМС Sargan 3000, обладнаний автоматичною туреллю RWS «Protector» 12,7 mm, успішно її знищив», – зазначили у ВМС. Військові кажуть, що це перший в історії морський бій між безекіпажними катерами. Російська влада і військові дані про ураження поки не коментували. Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів . Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував , заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

У суботу, 12 вересня, близько двадцяти безпілотників типу «Шахед» атакували Волинську область, повідомив голова ОВА Роман Романюк. За його даними, в адміністративному центрі області уражено пасажирський потяг – без травмованих та загиблих. «У Ковельській громаді є кілька влучань в об’єкт критичної інфраструктури. Внаслідок обстрілу травмовано 5 осіб. На щастя, без загиблих», – зазначив місцевий чиновник. Романюк уточнив, що внаслідок падінь уламків збитих «Шахедів» є руйнування господарських споруд та приватного будинку в с. Заріччя Ковельського району (пошкоджено дахи, без потерпілих). Росія втретє за день атакували одне з підприємств Дніпра – Ганжа Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

Росія посилила атаки по автозаправних станціях (АЗС), тому там з’явиться автоматичне та оперативне сповіщення про наближення дронів, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький у телеграмі. «За останні дні атаки були по АЗК у столиці та на міжнародних трасах. Першочергове завдання – максимально убезпечити персонал і відвідувачів та забезпечити системний та безпечний відпуск нафтопродуктів з АЗК», – зазначив він. За словами Корецького, на нараді з операторами ринку за участі Міненерго, Мінекономіки, Мінфіну, Мінінфраструктури, РНБО, ДСНС і МВС обговорили посилення заходів безпеки на АЗК, прогрес встановлення додаткових захисних споруд на елементи наземної інфраструктури та облаштування укриттів для людей. «Вже тестуємо програмне рішення, яке дозволить бачити напрямок руху дронів і завчасно реагувати на загрозу. Мова йде про автоматичне та оперативне сповіщення на АЗК про наближення ворожих дронів. Відтестуємо це на автозаправних комплексах – паралельно підключаємо інші бізнеси. Міністри отримали задачу максимально прискорити цей процес», – зазначив він. Кличко: через атаку на АЗС у Києві загинули дві людини Після російських атак на автозаправні комплекси «Укрнафта» закликала неухильно дотримуватися правил безпеки під час повітряної тривоги. Як повідомляє пресслужба «Укрнафти», під час повітряної тривоги жовтого або червоного рівня її АЗК припиняють роботу, а їхню територію слід негайно залишити. У компанії також закликають не залишати автомобілі на парковках та іншій території АЗК, після заправки або здійснення покупки не затримуватися на території комплексу, за можливості – висаджувати пасажирів за межами території АЗК. Вдень 11 вересня російські дрони атакували Київ. Влада повідомляла про двох загиблих і вісьмох поранених внаслідок удару РФ по АЗС у двох районах Києва. «Укрнафта» повідомила, що удару зазнали дві її АЗС. Також раніше російських ударів зазнавали автозаправні комплекси мережі у Запоріжжі та Дніпропетровській області. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Порожні полиці і дефіцит бензину: що готує влада для людей і бізнесу?

Колишній генпрокурор Грузії Отар Парцхаладзе, він же Романов-Парцхаладзе, очолив добровольчий підрозділ для участі у війні проти України на боці Росії. Про це Парцхаладзе сам повідомив російському державному агентству ТАСС. Про нього розповідає телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время» , створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії. «Георгіївський» – так називається його підрозділ: як пояснив Отар Парцхаладзе , на честь Георгіївського трактату. Це договір про заступництво Російської імперії над Грузією, який був підписаний у 1783 році. Формування позиціонується як «добровольче та інтернаціональне», і це, мабуть, усе, що про нього відомо. Відомостей про чисельність або склад немає. «Головне завдання підрозділу – довести до кінця боротьбу з тим злом, яке загрожує не лише нам, а й усьому світу. Сьогодні, коли Росія бореться проти західного тиску за збереження своєї ідентичності, традицій, мови та культури, я готовий допомагати Батьківщині у досягненні всіх поставлених лідером цілей», – заявив Парцхаладзе. Нова батьківщина Попри те, що батьківщиною Парцхаладзе називає Росію, відомо, що він народився у Тбілісі. Приставка «Романов» до його грузинського прізвища з'явилася пару років тому – після того, як у вересні 2023 року США ввели проти нього санкції: Держдепартамент стверджував, що ФСБ використовувала Парцхаладзе для впливу на грузинську політику на користь Росії, зокрема через офіцера ФСБ Олександра Оніщенка, який нібито і допоміг йому отримати російський паспорт. У російських медіа Парцхаладзе називають «ветераном СВО», тоді як у грузинських ЗМІ немає жодних згадок про те, що він міг воювати в Україні. Сам Парцхаладзе в тому ж матеріалі ТАСС розповідає, що від самого початку бойових дій він разом із певною своєю командою нібито активно допомагає російським військовослужбовцям. Але в чому саме полягає допомога – він не уточнює. У жовтні 2023 року президент Грузії Саломе Зурабішвілі підписала указ про позбавлення Парцхаладзе паспорта, хоча ще місяцем раніше відмовлялася це зробити, мотивуючи це так: « Якщо Отар Парцхаладзе має бути покараний, то він має бути покараний як громадянин Грузії ». У червні 2025 року Парцхаладзе залишив країну та остаточно оселився в Росії. Голова парламенту Грузії Шалва Папуашвілі зазначив , що Парцхаладзе став першим громадянином Грузії, якого внесли до санкційного списку у зв'язку з війною Росії в Україні . Друг нової влади У минулому Парцхаладзе називали однією з найбільш наближених до грузинської влади фігур. У 2013 році він очолив Генпрокуратуру Грузії, але пробув на посаді менше ніж два місяці. Йому довелося залишити посаду після того, як опозиційна партія United National Movement заявила , що у 2001 році його було засуджено в Німеччині нібито за крадіжку. Німецький суд тоді постановив, що Парцхаладзе не може обіймати будь-які офіційні посади до серпня 2016 року. Як пізніше пояснював його адвокат, йшлося про посади в Німеччині, однак це призвело до відставки в Грузії. Водночас питання щодо його біографії у суперників виникали і раніше, писали медіа: згідно з його біографією, він закінчив університет у 1995 році, який був відкритий у грудні того ж року. Пізніше Парцхаладзе працював у слідчій службі міністерства фінансів. Отар Парцхаладзе (архівне фото) Після відставки Парцхаладзе зайнявся бізнесом і, як вважалося, мав дуже тісні зв'язки із засновником правлячої партії мільярдером Бідзіною Іванішвілі . Ексгенпрокурор фігурує у списку з 15 осіб, пов'язаних із грузинською політичною елітою, опублікованому на українському сайті «Війна & Санкції» : там зазначено, що Парцхаладзе – «один з учасників олігархічного правління та захоплення грузинської держави Бідзіною Іванішвілі [засновник правлячої партії «Грузинська мрія»]». У 2016 році Іванішвілі говорив , що його син Бера став хрещеним батьком онука Парцхаладзе. Як писала Financial Times, значну частину свого статку олігарх накопичив у Росії в 1990-х, а також завдяки одновідсотковій частці в російському енергетичному гіганті «Газпром». Його статки газета оцінювала у 6,2 мільярда доларів – це майже третина всього ВВП Грузії. У 2018 році Парцхаладзе висунули обвинувачення у нападі на колишнього голову грузинського контрольно-ревізійного органу, однак у 2021 році Тбіліський міський суд виправдав його. Деякі з колишніх соратників уже оцінили нове амплуа ексгенпрокурора. «Попри те, що ти більше не громадянин Грузії, все одно Грузія залишається твоєю батьківщиною. І коли ти, грузин, створюєш батальйон і починаєш збройну боротьбу на боці того, хто окупував 20% території твоєї батьківщини, то для мене така людина – мерзотник », – відреагував депутат від «Грузинської мрії» Тенгіз Шарманішвілі . У грудні 2025 року, коли Парцхаладзе вже перебував у Росії, прокуратура Грузії звинуватила його в організації вбивства бізнесмена Левана Джангвеладзе – брата впливового «злодія в законі» Мераба «Сухумського», якого розстріляли в Тбілісі у березні 2024 року. Згідно з версією обвинувачення, у Джангвеладзе були «напружені відносини» з Парцхаладзе через експорт сигарет та алкоголю до Росії. Головним замовником прокурори називали Іраклія Усояна, онука «Діда Хасана» (Аслана Усояна). У лютому цього року екссиловику висунули ще одне обвинувачення – у відмиванні грошей та управлінні шахрайськими кол-центрами. Сам Отар Парцхаладзе своєї провини не визнає. Йому загрожує від 16 до 20 років в'язниці або довічне ув'язнення. Його оголошено в міжнародний розшук. «Грузинський легіон» заперечує повідомлення про повернення до Грузії для участі в протестах Грузинський «Термінатор» воює за Україну з біонічною рукою У Грузії заарештували ексміністра оборони Окруашвілі, який воював за Україну

Новий раунд переговорів щодо завершення війни у тристоронньому форматі може відбутися у жовтні, повідомив керівник Офісу президента України Кирило Буданов у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» на полях зустрічі YES у Києві. Відповідаючи на запитання журналістів він зазначив, що сторони готуються до нових перемовин. «Готуємося. На жовтень», – сказав Буданов. Він також підтвердив, що йдеться саме про тристоронній формат переговорів. «Важливо, щоб участь у переговорах брали США та Європа», – підкреслив він. Деталей щодо місця проведення зустрічі Буданов не навів. Водночас міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив , що Росія не має наміру припиняти бойові дії проти України навіть у разі початку нового раунду мирних переговорів. За його словами, Москва нібито готова продовжувати переговорний процес, однак «не погодиться на паузу у бойових діях на час консультацій». Зеленський заявив, що готовий зустрітися з Путіним на саміті G20 у Маямі Раніше Буданов розповів газеті The New York Times , що активізації переговорного процесу варто очікувати після виборів до Держдуми Росії (18-20 вересня) і до проміжних виборів у Конгрес США (3 листопада). Спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер 5 і 6 вересня побували у Москві й Києві , де зустрілися з керівництвом Росії й України. Зеленський повідомив, що провів два двосторонні раунди переговорів з делегацією США й один раунд багатосторонніх переговорів разом із радниками з національної безпеки Великої Британії, Німеччини і Франції. Як повідомив Зеленський, після переговорів у Києві Україна, США і європейські партнери домовилися зустрітися знову , щоби продовжити діалог щодо встановлення миру й обговорити подальші кроки. Місце і дата нової зустрічі поки не оголошені. Кушнер про переговори в Києві й Москві: «найскладніше питання досі – це території» 8 вересня Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США й Росії може відбутися в Об’єднаних Арабських Еміратах, Швейцарії, Туреччині або іншій країні. Він додав, що Україна хоче провести цю зустріч восени, якщо вийде – у вересні. Державний секретар США Марко Рубіо 9 вересня повідомив, що Сполучені Штати вбачають у найближчі кілька тижнів можливість розробити план дій щодо відновлення переговорів між Росією й Україною, але «попереду ще багато роботи».

Росія хоче вбити українську економіку, щоб через це зламати «наш спротив», зазначив президент Володимир Зеленський. За його словами, весь день 12 вересня тривають атаки російських дронів. « Від ранку було вже майже 500 ударних дронів. Фактично росіяни розширили цю війну з фронту, де вони не можуть досягти успіху, в економічне поле, і їхня тактика максимально примітивна: знищувати кожен обʼєкт, який може допомогти людям витримати умови війни», – наголосив президент. Зеленський зазначив, що армія РФ спалює склади з продуктами і заправки, фармацевтику та звичайні пасажирські потяги, житлові будинки і цивільні підприємства. «Тільки цими днями вони ударили по металургійному заводу, що належить індійському бізнесу, по американському підприємству, яке виробляло соняшникову олію, і по польській компанії, яка виробляла сантехніку. Під російськими ударами були стоянки для фур, порти, торговельні центри й енергетика», – зазначив глава держави. Протягом дня Росія атакувала Україну 410 ударними дронами – Повітряні сили Президент підсумував, що «важливо, щоб такі російські удари не тільки не залишались без справедливих відповідей, але й отримували необхідну моральну і політичну оцінку від партнерів». Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Зеленський каже про знищення літака Cу-33 і двох вертольотів Мі-8 в Росії

Ввечері в суботу 12 вересня російські військові атакували складські приміщення у двох районах Київщини, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації (ОВА). «У Бориспільському районі пошкоджено складські приміщення. У Броварському районі пошкоджено складську будівлю та приватний будинок», – зазначили в ОВА. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Читайте також – Зеленський: на Ставці обговорили прискорення виробництва перехоплювачів реактивних «Шахедів» Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Кличко: мобільні укриття закуплені, протягом місяця частина буде на зупинках транспорту в Києві

Три роки тому: як велика повінь затопила міста та села. Підрив Каховської ГЕС спричинив масштабні затоплення населених пунктів на Правобережжі, яке контролює Україна, і на Лівобережжі, окупованому армією РФ. Досі визначити кількість загиблих у захоплених Олешках, Голій Пристані та в десятках сіл за течією від Нової Каховки на шляху до цих містечок неможливо. Представники окупаційної влади заявляли про десятки загиблих. За підрахунками волонтерки Ксенії Архипової, тільки в Олешках зникло безвісти близько 2 тисяч людей. Не краща ситуація і на Правобережжі, – переконана волонтерка й журналістка Олена Маляренко. І хоча, за даними ДСНС, на Правобережжі, підконтрольному Україні, загинуло 32 людини і ще 39 зникли безвісти, Олена Маляренко переконана: йдеться щонайменше про 10 тисяч жертв повені. Як велика вода топила обидва береги Дніпра, дивіться!

Голод в Олешках: виживання у повній ізоляції. Нестача продовольства в окупованому місті Херсонської області гостро відчувалася взимку та навесні. Про це проєкту Крим.Реалії розповіли волонтери, посадовці та родичі жителів Олешок, які залишаються в населеному пункті дотепер.

З незакінченими ремонтами і без меблів – так після руйнування дамби Каховської ГЕС живуть деякі жителі Афанасіївки Миколаївської області. Три роки тому під час повені населений пункт перетворився на острів. Притока Дніпра, річка Інгулець, відрізала Афанасіївку від цивілізації та затопила 75 будинків. На одній з вулиць майже в усіх оселях вода стояла під стріху. Як зараз живе село? Про це репортаж проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. Жителька найбільш постраждалої вулиці в Афанасіївці Валентина Понуренко показує свій дім. Озеро, яке 2023 року вийшло з берегів, – за сотні метрів звідси, але тоді велика вода все одно дісталася помешкання жінки. Жителька Афанасіївки Валентина Понуренко показує рівень затоплення 2023-го після підриву дамби Каховської ГЕС. Липень 2026 року Вода не спадала понад 10 діб. Тільки після цього такі подвір’я, як у Валентини, обстежувала спеціальна комісія старостинського округу. Вона фіксувала сам факт затоплення господарства, а далі дані передавали районній комісії. На стінах – нічого, саме каміння, усе обвалилося й лежало долілиць Валентина Понуренко «На основі наших актів з району виїхала комісія, яка за допомогою цих документів фіксувала та нараховувала збитки. Вони зважали на висоту підтоплення і відповідно до цього визначали суму шкоди, якої зазнали люди. Компенсацію нараховували за програмою «єВідновлення». Тоді виділялися чималі кошти – уже точно й не згадаю, але приблизно від 200 тисяч до 500 тисяч гривень», – пояснює староста Афанасіївського старостинського округу Снігурівської міськради Василь Хомко . Жителька Афанасіївки Валентина Понуренко показує свою оселю після ремонту. Липень 2026 року Валентині Понуренко виплатили 200 тисяч гривень. Цих грошей вистачило, щоб відновити стіни й стелю, а також замінити вікна. Але на цьому все – на підлозі досі лежать OSB-плити. Продовжити ремонт уже за власні кошти пенсіонерка не може, бо грошей бракує. «Ще не доробили, бо немає за що – нам дали всього 200 тисяч. У нас усередині підлога просто провалювалася. Робочі все вигребли, адже не залишилося взагалі нічого. На стінах – нічого, саме каміння, усе обвалилося й лежало долілиць. І плита, і грубка були повністю зруйновані. Сама цегла та каміння на землі, і все навколо в сажі», – пригадує жителька Афанасіївки Валентина Понуренко . Жителька Афанасіївки Валентина Понуренко показує свою літню кухню. Все залишилось так, як і було після повені 2023-го. Липень 2026 року Літня кухня та всі господарські приміщення Валентини залишаються такими ж, як і одразу після повені. Висота підтоплення становила 1,75 метра Олена «Це важливий момент: відшкодування надається тільки для того, щоб людина відбудувала своє житло. А ось на погріб, гараж чи господарські споруди кошти вже не виділяють. Через деякий час комісія приїжджає з перевіркою, щоб подивитися, як саме витратили та використали ці гроші», – каже Василь Хомко. У сусідки Валентини Понуренко, Олени , ситуація не краща. Вода зруйнувала все всередині її будинку та знищила побутову техніку. Попри попередження влади, жителі Афанасіївки не вірили, що їх зачепить повінь і вода підніметься аж настільки. Жителька Афанасіївки Олена показує своє нежитлове приміщення, зруйноване внаслідок повені 2023-го. Липень 2026 року «У мене навіть у документах зафіксовано, що висота підтоплення становила 1,75 метра – вони міряли. Тут раніше був такий класний куточок, стояло два холодильники... Це просто була наша літня кухонька», – розповідає Олена. В її будинку ремонт закінчено. Щоправда, каже жінка, до компенсації у 200 тисяч гривень довелося додавати власні кошти. Грошей на меблі та побутову техніку не залишилося. «Нам сказали, що купувати меблі за ці кошти не можна – лише будівельні матеріали для ремонту. Тому меблів у мене взагалі немає. Зараз я живу в іншому будинку, де раніше мешкала моя мама. Сама ж я мала статус ВПО», – каже Олена. Під час повені 2023 року в Афанасіївці ніхто не загинув. На допомогу людям прийшли місцева влада, ДСНС України та українські військові, які спорудили понтонну переправу, щоб жителі за потреби могли покинути острів. За даними ДСНС України, на підконтрольній Києву території внаслідок повені, спричиненої підривом дамби Каховської ГЕС, загинули 32 людини, а місце перебування ще 39 осіб не встановлено. За свідченнями деяких волонтерів, кількість загиблих може становити щонайменше 10 тисяч людей. Смерть і голод в окупованих Олешках Херсонської області (відео) Три роки потому: як велика повінь затопила міста та села. Підрив Каховської ГЕС (відео)