Росія не має наміру припиняти бойові дії проти України навіть у разі початку нового раунду мирних переговорів, заявив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. За його словами, Москва нібито готова продовжувати переговорний процес, однак «не погодиться на паузу у бойових діях на час консультацій». «Ми, як і раніше, готові до переговорів, але на період переговорів спеціальну військову операцію зупиняти не будемо», – сказав Лавров журналістам на саміті БРІКС у Нью-Делі. Окремо глава російського МЗС прокоментував пропозицію президенту України Володимиру Зеленському приїхати до Москви. Лавров назвав таке запрошення «величезним жестом доброї волі» з боку Росії. Водночас російські війська продовжують бойові дії проти України, попри заяви Кремля про готовність до переговорів. Спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер 5 і 6 вересня побували у Москві й Києві , де зустрілися з керівництвом Росії й України. Зеленський повідомив, що провів два двосторонні раунди переговорів з делегацією США й один раунд багатосторонніх переговорів разом із радниками з національної безпеки Великої Британії, Німеччини і Франції. Як повідомив Зеленський, після переговорів у Києві Україна, США і європейські партнери домовилися зустрітися знову , щоби продовжити діалог щодо встановлення миру й обговорити подальші кроки. Місце і дата нової зустрічі поки не оголошені. «Україна впала, Путін переміг»? Реакції в ЄС на чергове викриття корупції у найвищих щаблях влади України 8 вересня Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США й Росії може відбутися в Об’єднаних Арабських Еміратах, Швейцарії, Туреччині або іншій країні. Він додав, що Україна хоче провести цю зустріч восени, якщо вийде – у вересні. Державний секретар США Марко Рубіо 9 вересня повідомив, що Сполучені Штати вбачають у найближчі кілька тижнів можливість розробити план дій щодо відновлення переговорів між Росією й Україною, але «попереду ще багато роботи».

Протягом дня 12 вересня російські військові атакували Україну 410 ударними дронами (37 із них – реактивні), йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ. За попередніми даними, протиповітряною обороною було збито/подавлено 336 ударних БпЛА (23 із них – реактивні). «Зафіксовано влучання 21 ударного БпЛА противника. Станом на 18.00 у повітряному просторі спостерігається близько 55 ударних безпілотників. Також заходять нові групи БпЛА», – зазначили у Повітряних силах. На Одещині число постраждалих від російських ударів зросло до 35, двоє не виходять на звʼязок – ОВА Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Сили РФ протягом дня масовано атакували цивільні автомобілі у Краматорську на Донеччині, йдеться у повідомленні міської ради. У відомстві кажуть, що внаслідок кількох ударів FPV-дронами впродовж дня загинули троє людей, ще троє отримали поранення. Зафіксовано щонайменше три влучання: двічі під обстріл потрапили автівки, які перебували в русі, а ще один удар припав на машини біля магазину. У міськраді розповіли про наступну хронологію ударів РФ по автомобілях 12 вересня: 11:10 – російський дрон влучив у цивільне авто під час руху. Загинув чоловік 1980 року народження, а жінка 1983 року народження зазнала поранень. 12:15 – FPV-дрон атакував припарковані біля магазину автомобілі. Загинув чоловік 1941 року народження. Жінка 1965 року та чоловік 1985 року народження отримали поранення. 12:30 – черговий удар безпілотника стався практично на тому самому місці, що й перший. Загинула жінка 1979 року народження, ще один чоловік 1974 року народження поранений. У міській раді наголосили, що «атаковані машини не мали жодного відношення до військових цілей, а удар по мирних жителях є черговим воєнним злочином РФ». Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

У суботу, 12 вересня, російські військові втретє за день атакували одне з підприємств Дніпра, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олександр Ганжа. «Втретє за сьогодні росіяни вдарили по тому самому підприємству», – поінформував посадовець. За його словами, інформацію про постраждалих наразі уточнюють. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Чотири людини, зокрема медик, загинули внаслідок ударів РФ по Донеччині – поліція Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

Миколаївська область України нагадує прифронтову зону, але, попри це, до регіону на узбережжі Чорного моря приїжджають туристи. Головна перешкода, з якою вони стикаються, – це постійні сигнали повітряної тривоги, порожні пляжі та закриті готелі. Як виживає відомий в Україні курорті Коблеве – дізнавався кореспондент телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).

У Коблевому на закритій ділянці узбережжя вибухнула протидесантна міна, повідомив виконувач обов’язків голови Миколаївської ОВА Георгія Решетілова. За його словами, внаслідок вибуху загинуло подружжя, їхня 16-річна донька та ще одна жінка постраждали. Решетілов уточнив, що через вибух загинули 43-річний чоловік та його 42-річна дружина. Їхня 16-річна донька зазнала пораненння. Дівчині надали медичну допомогу, після чого вона продовжить лікування амбулаторно. Також постраждала 40-річна жінка. Її у тяжкому стані госпіталізували до лікарні. «Море за ґратами». Порожні готелі, закриті ринки, міни на пляжі: як виживає відомий курорт Коблеве В. о. голови Миколаївської ОВА окремо наголосив, що місце, де сталася трагедія, було закритим для відвідування. Ділянку берегової лінії огородили, а також встановили попередження про мінну небезпеку. За його словами, люди перетнули огородження та зайшли на територію, перебування на якій було заборонене. Решетілов зазначив, що влада розуміє бажання людей мати доступ до моря та запит на відкриття узбережжя в Коблевому. Однак, наголосив він, відкривати пляжі не можна доти, доки фахівці не підтвердять безпечність перебування там. «Ціна поспішних рішень може бути занадто високою і платити доведеться людськими життями», – наголосив голова ОВА. Коблеве – один із популярних українських курортів на Чорному морі. За даними ООН 2025 року, можуть бути заміновані близько 13 500 квадратних кілометрів акваторії України, включно з річкою Дніпро, озерами та узбережжям Чорного моря. У водойми часто потрапляють снаряди та міни, що не розірвалися. Міни на пляжі та порожні готелі: як виживає відомий в Україні чорноморський курорт Коблеве (відео) Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

За минулу добу Сили оборони Украъни уразили два підприємства хімічної промисловості РФ в Пермському та Самарському регіонах, повідомив президент Володимир Зеленський у телеграмі. «Є уражена ціль в Чорному морі. У Таганрозі воїни СБУ уразили виробництво FPV-дронів та склади зберігання БпЛА, резервуар з нафтопродуктами, РЛС, комплекс «Панцир-С2». Дякую воїнам за влучність», – наголосив глава держави. Крім того, за словами Зеленського, було знищено літак Cу-33, два вертольоти Мі-8 у Краснодарському та Ростовському регіонах. У Пермі було уражено нафтовий об’єкт РФ. «Вдячний усім, хто справедливо відповідає росіянам на всі їхні терористичні удари по наших людях. Війна має повертатися додому. Це важливо», – підсумував президент. Раніше у Генштабі ЗСУ повідомили , що українські сили вночі проти 12 вересня уразили комбінат «Тольяттикаучук» у Тольятті Самарської області Росії. «На території підприємства зафіксовано влучання з подальшою пожежею… Ступінь завданих збитків уточнюється», – йдеться в повідомленні. У Генштабі зазначають, що комбінат «Тольяттикаучук» спеціалізується на виробництві синтетичних каучуків, мономерів, фракцій і високооктанових добавок до бензину. Синтетичні каучуки, зокрема, використовуються у виробництві твердого ракетного палива для тактичних і балістичних ракет. Раніше сьогодні губернатор Самарської області РФ В’ячеслав Федорищев заявив про атаку українських дронів на «промислове підприємство», не уточнивши його назву. Українські моніторингові телеграм-канали, а також російський телеграм-канал Astra стверджували, що ціллю атаки у Самарській області міг бути завод «КуйбишевАзот» і після удару на його території почалася велика пожежа. Офіційно це не підтверджували. Масованої атаки безпілотників також зазнав Таганрог Ростовської області Росії. Голова міста Світлана Камбулова повідомила про пожежі на чотирьох комерційних об’єктах. Телеграм-канал Astra припустив, що однією з цілей атаки міг бути розташований у межах міста військовий аеродром «Таганрог-Центральний». На ньому базується 708-й військово-транспортний авіаційний полк. Українські військові атаку на Таганрог не коментували. Російська влада традиційно не повідомляє про наслідки українських ударів по військових об’єктах. Міноборони Росії заявило, що за ніч сили ППО нібито знищили 230 дронів. Радіо Свобода на даний час не може перевірити наведені дані з незалежних джерел. Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів . Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував , заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України». Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

Сили РФ у суботу, 12 вересня, атакували пасажирський поїзд у Луцьку, повідомив голова «Укрзалізниці» Олександр Перцовський. За його словами, станом на зараз влучання зафіксовано в Луцьку та Фастові. Перцовський каже, пасажирів завчасно евакуювали з потяга, а співробітників – з робочих місць. Усі люди цілі. «Атака триває, у небі – «зграї «Шахедів», тож залізничники працюють з максимальною увагою. Через це можливі зміни у графіках руху потягів – задля безпеки пасажирів», – наголосив він. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. «Руйнування критичні». Росія втретє за місяць атакувала «Запоріжсталь» – влада

Президент США Дональд Трамп, який 12 вересня прибув із дводенним візитом до Ірландії, заявив, що «із задоволенням» побачив би об’єднання Північної Ірландії (яка перебуває під управлінням Великої Британії) з Ірландією. «Що ж, я не хочу створювати жодних проблем, але скажу вам: я б із задоволенням побачив об’єднання, – сказав Трамп журналістам після зустрічі з прем’єр-міністром Ірландії Міхалом Мартіном. – Зрештою це станеться... Я думаю, це було б чудово». Згодом він додав, що на запитання про об’єднання Ірландії «немає хорошої відповіді», але зазначив, що, на його думку, це була б «дуже класна річ». Трамп пообіцяв американцям по 5000 доларів, якщо республіканці виграють вибори в Конгрес Заява Трампа пролунала через кілька тижнів після того, як новий прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем сказав, що питання референдуму про вихід Північної Ірландії зі складу Сполученого Королівства «не розглядається». Як пише агентство Reuters , 12 вересня на Даунінг-стріт підтвердили, що ця позиція залишається незмінною. Острів Ірландія розділений між Республікою Ірландія на півдні й Північною Ірландією, що входить до складу Сполученого Королівства, з 1921 року. Згідно з Белфастською угодою (Угодою Страсної п’ятниці) 1998 року, яка поклала край трьом десятиліттям насильства між ірландськими націоналістами, які прагнули об’єднання Ірландії, і юніоністами, які хотіли, щоб Північна Ірландія залишалася частиною Великої Британії, референдум може бути проведений, якщо уряд Великої Британії дійде висновку, що більшість населення, ймовірно, підтримає приєднання до Республіки Ірландія. Для здійснення возз’єднання також необхідна згода громадян Республіки Ірландія, висловлена на відповідному голосуванні. Лідер найбільшої юніоністської партії Північної Ірландії – Демократичної юніоністської партії – відкинув прогноз Трампа, заявивши, що об’єднання призведе до «руйнування нашої країни». «Конституційне майбутнє Північної Ірландії вирішуватиме народ Північної Ірландії, а не коментарі з Лондона, Дубліна чи Вашингтона», – написав у соцмережі X Гевін Робінсон, який раніше публічно підтримував Трампа.

У Кремлі 12 вересня заявили, що рішення щодо участі президента Росії Володимира Путіна в саміті «Групи двадцяти» (G20) у Маямі, США ще не ухвалили. «Ми поки що не знаємо, чи поїдемо до Маямі», – цитує російське державне агентство новин ТАСС слова речника Кремля Дмитра Пєскова. Він сказав про це, реагуючи на слова президента України Володимира Зеленського, який в інтерв’ю DW раніше сьогодні висловив готовність зустрітися з Путіним для переговорів про припинення війни у Маямі, де у грудні проходитиме саміт «Групи 20». Зеленський заявив, що готовий зустрітися з Путіним на саміті G20 у Маямі Пєсков заявив, що якщо Зеленський хоче зустрітися з Путіним, то він може приїхати до Москви, «запрошення залишається чинним». Таку пропозицію в Кремлі озвучували вже неодноразово. Українська сторона відкидає можливість зустрічі лідерів у Москві . Зеленський і Путін не зустрічалися особисто відтоді, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року. Росія не бере участі в особистому спілкуванні G20 з 2019 року, спочатку через пандемію коронавірусу, а потім через вторгнення в Україну в 2022 році і виданий Міжнародним кримінальним судом ордер на арешт Путіна. Президента РФ звинувачують у воєнних злочинах, пов’язаних з війною в Україні. Трамп вперше прокоментував свою розмову з Путіним У листопаді 2022 року Верховна Рада України закликала держави «Групи 20» виключити зі свого складу Росію , як її виключили з G8 у 2014 році. Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що виключення Росії із «Групи восьми» було помилкою. У квітні цього року Дональд Трамп заявив , що участь російського президента Володимира Путіна у саміті «Групи 20» (G20) була б «корисною», але висловив сумніви щодо того, чи Путін відвідає зустріч, плановану в Маямі пізніше цього року. Тим часом у серпні США запросили міністра фінансів Росії Антона Силуанова на зустріч країн G20 у Північній Кароліні. ISW після заяв Медведєва: в «Єдиній Росії» офіційно підтвердили курс на підтримку затяжної війни

Російські війська вночі проти 12 вересня втретє за місяць атакували металургійний комбінат «Запоріжсталь», повідомила міська рада Запоріжжя. «Чотири балістичні ракети влучили на територію підприємства. Четверо працівників отримали травми, троє з них перебувають у міських лікарнях», – йдеться в повідомленні . У міськраді зазначили, що після попередніх ударів 11 і 27 серпня комбінат досі не відновив виробництво. «Запоріжсталь» зупинила роботу після нічного російського удару, в області оголошено жалобу «Цього разу обстрілами пошкоджені основне й допоміжне обладнання доменного і мартенівського цехів, енергосистема, мережі та логістична інфраструктура. Попередньо руйнування оцінюють як критичні. Загрози техногенної аварії немає: виробничі процеси були зупинені ще після 11 серпня, а кількість працівників на території – суттєво обмежена. Зараз фахівці ліквідовують наслідки атаки та обстежують пошкоджені об’єкти», – додали в мерії. У групі «Метінвест», до складу якої входить «Запоріжсталь», наголосили , що «Запоріжсталь» виробляла чавун і сталь для цивільних потреб і не може бути військовою ціллю. «Після ударів 11 і 27 серпня підприємство досі не відновило виробництва. І навіть це не зупинило нову атаку. Виникає просте запитання: навіщо знову бити балістичними ракетами по підприємству, яке не працює і не становить жодної військової загрози?.. Це вже системне знищення цивільної промисловості України, її економічної основи та людей, які забезпечують її життєздатність», – заявив операційний директор «Групи «Метінвест» Олександр Мироненко. На «Запоріжсталі» заявляють, що знову зупиняли виробництво через наслідки атаки РФ Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

США попросили комерційні судна проходити через Ормузьку протоку лише у певний час, коли американські військові можуть забезпечити їм повітряний захист. Про це пише видання Financial Times із посиланням на електронні листи, розіслані координаційним центром ВМС США морським консультантам. З травня Вашингтон забезпечує повітряне прикриття суднам, що прямують уздовж узбережжя Оману з південної сторони протоки. Раніше американський центр військово-морської координації (NCAGS) надавав судновласникам координати маршруту і дозволяв прохід протягом тривалих нічних періодів, коли над ними могли перебувати американські військові літаки. США знищили 5 іранських танкерів, Іран вдарив по американських суднах і силах у Йорданії На початку вересня правила змінилися: час проходу скоротили до двох конкретних інтервалів на добу. Суднам рекомендують розпочинати рух у встановлений час. «Транзит у період темряви не довів, що є найбезпечнішим часом доби», – йдеться в одному з повідомлень NCAGS, яке цитує FT. За оцінкою аналітиків, перехід до фіксованих часових вікон може дозволити США ефективніше використовувати ресурси. Експлуатація сучасного американського військового літака може коштувати 25–75 тисяч доларів за годину польоту. За даними FT, з початку нинішнього конфлікту 28 лютого в Ормузькій протоці було атаковано понад 70 комерційних судів. Ціни на нафту сягнули 4-місячного максимуму на тлі зростання ризиків у районі Ормузької протоки Зміна режиму проходу відбувається на тлі спроб США й Ірану встановити власні правила судноплавства у протоці. Раніше у вересні представник Корпусу вартових ісламської революції оголосив про створення Іраном забороненої для судноплавства зони на схід від протоки. 9 вересня іранські військові заявили про удари по восьми американських танкерах у районі Ормузької протоки, назвавши їх відповіддю на атаки США на іранські судна. Росія, Китай, Іран і хусити. Конгрес США вивчає їхні дедалі тісніші зв’язки

У Болгарії вночі проти 12 вересня на складі боєприпасів збройового заводу EMCO в районі села Горні-Вирпішта почалася пожежа. Один із директорів компанії Славчо Дімієв офіційно підтвердив Болгарському національному телебаченню, що на цьому складі зберігаються боєприпаси і порох. Як повідомив міністр внутрішніх справ Болгарії Іван Демерджієв, розглядаються різні версії, зокрема можливість диверсії і зв’язок із попередньою пожежею на іншому об’єкті компанії, що сталася в серпні. Болгарія розшукує 6 громадян Росії через вибухи на оборонних потужностях у 2011-2020 роках «Ми переглянемо попередні випадки, коли на складах цієї компанії, а також інших підприємств, виникали подібні пожежі, щоб виявити можливий зв’язок або схожий сценарій, – цитує його агентство Reutes. – Ми не виключаємо можливості зовнішнього втручання». За повідомленням, внаслідок пожежі ніхто не постраждав: двоє охоронців встигли залишити територію. Найближчий населений пункт розташований більш ніж за кілометр від об’єкта, район повністю оточений пожежниками. 10 серпня в районі міста Трявна в Болгарії сталися вибухи й пожежа на іншому заводі EMCO. Вибухи на складах боєприпасів у Болгарії: знищені докази, російські агенти та війна Росії проти Україні Міністр внутрішніх справ Болгарії Іван Демерджієв тоді заявив, що, за попередньою версією, подія не пов’язана із зовнішніми чинниками. Оборонна компанія EMCO належить болгарському бізнесменові Еміліану Гебрєву. Він і його збройові підприємства вже неодноразово ставали цілями ймовірних операцій російської військової розвідки через постачання боєприпасів Україні. Зокрема, видання The Insider спільно з Bellingcat і Der Spiegel розслідували спробу отруєння Гербрєва співробітниками ГРУ у 2015 році, а також вибухи на складах із боєприпасами, що призначалися зокрема для України. Наприкінці серпня британська The Telegraph писала з посиланням на джерела у західних розвідках, що Росія запустила нову хвилю атак на підприємства оборонної промисловості Європи, використовуючи місцеві кримінальні угруповання. В Італії стався вибух на заводі з виробництва боєприпасів. Це другий такий інцидент у Європі від початку тижня

Чотири людини, серед них медпрацівник, загинули внаслідок російських ударів по Донеччині, повідомила Національна поліція. За повідомленням, минулої доби зафіксували 1016 ударів РФ по лінії фронту і житловому сектору Донецької області. «Під вогнем перебували вісім населених пунктів: міста Краматорськ, Слов’янськ, селища Черкаське, Ясногірка, села Золоті Пруди, Левадне, Привілля, Селезнівка. Руйнувань зазнали 63 цивільних об’єкти, з них 45 житлових будинків», – повідомили в поліції. Зокрема, за даними правоохоронців, у Ясногірці БпЛА «Ланцет» поцілив в автомобіль «швидкої допомоги», внаслідок чого один медичний працівник загинув, ще двоє – зазнали поранень. Дві цивільні людини загинули внаслідок російських атак у Краматорську, ще одна людина загинула у Слов’янську. Поліція і СБУ відкрили кримінальні провадження за статтею «воєнні злочини». Війська РФ вдарили по «АрселорМіттал Кривий Ріг», дві людини загинули Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

У Кривому Розі дві людини загинули внаслідок нічного російського удару по промисловому підприємству, повідомив 12 вересня очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа, не уточнюючи, що це за підприємство. «Ще четверо людей поранені. Двоє з них залишаються у лікарні. 54-річний чоловік – у тяжкому стані», – додав Ганжа. Тим часом підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомило , що це воно зазнало ракетного удару з боку Росії. «У результаті атаки пошкоджено виробничі й допоміжні об’єкти. Наразі відповідні фахівці оцінюють обсяг завданої шкоди і можливості й строки відновлення. Наголошуємо, що наше підприємство є цивільним об’єктом гірничо-металургійної промисловості, й рішуче засуджуємо такі підступні ворожі атаки», – йдеться в заяві. У компанії нагадали, що в грудні 2022 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» вже зазнав «руйнівного ракетного удару»: тоді був зруйнований сортопрокатний цех і загинув співробітник. У серпні 2026 року в результаті атаки РФ, за даними компанії, загинули два співробітники підприємства й один співробітник підрядної організації, 18 людей були поранені, також були пошкоджені основні виробничі об’єкти енергетичного й доменного виробництва і частково зупинені виробничі процеси заводу. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. На Одещині число постраждалих від російських ударів зросло до 35, двоє не виходять на звʼязок – ОВА Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

Генштаб ЗСУ заявляє , що українські сили вночі проти 12 вересня уразили комбінат «Тольяттикаучук» у Тольятті Самарської області Росії. «На території підприємства зафіксовано влучання з подальшою пожежею… Ступінь завданих збитків уточнюється», – йдеться в повідомленні. У Генштабі зазначають, що комбінат «Тольяттикаучук» спеціалізується на виробництві синтетичних каучуків, мономерів, фракцій і високооктанових добавок до бензину. Синтетичні каучуки, зокрема, використовуються у виробництві твердого ракетного палива для тактичних і балістичних ракет. Раніше сьогодні губернатор Самарської області РФ В’ячеслав Федорищев заявив про атаку українських дронів на «промислове підприємство», не уточнивши його назву. Українські моніторингові телеграм-канали, а також російський телеграм-канал Astra стверджували, що ціллю атаки у Самарській області міг бути завод «КуйбишевАзот» і після удару на його території почалася велика пожежа. Офіційно це не підтверджували. Зеленський: необхідно знайти можливість для «енергетичного перемир’я» з Росією Масованої атаки безпілотників також зазнав Таганрог Ростовської області Росії. Голова міста Світлана Камбулова повідомила про пожежі на чотирьох комерційних об’єктах. Телеграм-канал Astra припустив, що однією з цілей атаки міг бути розташований у межах міста військовий аеродром «Таганрог-Центральний». На ньому базується 708-й військово-транспортний авіаційний полк. Українські військові атаку на Таганрог не коментували. Російська влада традиційно не повідомляє про наслідки українських ударів по військових об’єктах. Міноборони Росії заявило, що за ніч сили ППО нібито знищили 230 дронів. Радіо Свобода на даний час не може перевірити наведені дані з незалежних джерел. Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів . Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував , заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України». «Операція «МоЛоЧКа». Фоторепортаж про війну дронів на Чорному морі Пошкоджене судно «Anna S» буксирують протокою Босфор. 1 вересня 2026 року. Це фото є одним із кількох нещодавніх світлин, зроблених біля турецького узбережжя, що свідчать про небезпеки, які принесла в Чорне море війна Росії проти України. Грецький балкер (судно для перевезення вантажів насипом), за повідомленнями, атакували п'ятьма повітряними безпілотниками 17 серпня, коли він наближався до російського порту Новоросійськ для завантаження зерном. Усім 20 філіппінським морякам і румунському капітану вдалося покинути судно неушкодженими Російське судно «Omskiy-107», сфотографоване 1 вересня після того, як воно сіло на мілину поблизу Стамбула. Екіпаж вантажного судна залишив корабель після того, як його атакували безпілотники поблизу Новоросійська у невстановлену дату в серпні. Томас Алекса, старший аналітик компанії з управління морськими ризиками Ambrey, розповів Радіо Свобода, що атаки на судноплавство в Чорному морі різко зросли після того, як Україна на початку липня розпочала операцію «Молочка». Кампанія з використання безпілотників спрямована на порушення морських торговельних шляхів, на які Росія покладається задля отримання доходів Балкер «Great Ocean» під прапором Ліберії із помітними пошкодженнями від імовірного удару безпілотника буксирують Босфором 20 серпня. Алекса зазначив, що перелік імовірних цілей нещодавно розширився «від танкерів до суховантажів», а небезпека для моряків посилилася. Удари повітряних безпілотників по каютних блоках, за його словами, «були рідкістю до [української операції «Молочка»]». 6 серпня Росія завдали удару по суховантаж Mera Queen під прапором Гвінеї-Бісау, який перевозив українську пшеницю. Внаслідок обстрілу загинув український моряк, ще троє людей зазнали поранень. Також Росія регулярно з 2022 року обстрілює українські порти, спалюючи там, серед іншого і українське зерно. Повітряний безпілотник атакує турецьке вантажне судно «Надежда» поблизу російського Новоросійська, 3 серпня 2026 року Внаслідок удару було тяжко поранено трьох моряків. Міжнародна морська організація ООН засудила нещодавнє зростання кількості атак на судноплавство в Чорному морі, у результаті яких загинуло кілька моряків. «Моряки ніколи не повинні ставати жертвами конфліктів, стороною яких вони не є», – заявив у своїй заяві очільник організації Арсеніо Домінгес Деякі судна, що працюють у Чорному морі, наприклад, нафтовий танкер «Caruzo» (на фото), який пройшов через Босфор 11 серпня, були зазнімковані з протидронними сітками, накинутими на житлові приміщення екіпажу. Мехмет Япичі, морський фотограф із бази в Стамбулі, розповів Радіо Свобода, що серед шипспоттерів (люди, які захоплюються відстеженням, фотографуванням та обліком морських і річкових суден) «існує загальна думка, що оснащення кораблів протидронними сітками не буде ефективним» проти ударних безпілотників Водяні баки звисають із корми судна «Caruzo», коли воно проходить Босфором. Вважається, що ці баки є спробою захистити двигун корабля від атак морських безпілотників. Недавній звіт компанії Ambrey зазначає, що війна Росії проти України «дедалі більше розширює традиційно визнані зони високого ризику», частково через начинені вибухівкою морські безпілотники, які дрейфують акваторією після втрати живлення чи зв'язку Невпізнаний морський безпілотник, помічений поблизу румунського узбережжя 20 серпня після того, як його оператори, очевидно, втратили контроль над судном. Згодом дрон був знищений румунськими винищувачами. З огляду на те, що Чорне море сприймається як дедалі ризикованіше місце для торговельних суден, кількість заходів до портів як на російському, так і на українському узбережжі «значно скоротилася». Аналітик додав, що премії за страхування воєнних ризиків зросли аж у десять разів від початку року Судно палає після повідомлення про удар безпілотника біля узбережжя Одеси, 14 липня 2026 року Оцінка ризиків стала значно жорсткішою серед тих, хто колись заробляв собі на життя Чорним морем, зазначив Алекса. «Судновласники відмовляються відправляти кораблі в північну частину Чорного моря, а екіпажі неохоче туди пливуть»

На Одещині, за останніми даними, внаслідок російського удару 12 вересня постраждали 35 людей, серед них п’ятимісячне немовля, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер. «Рятувальники врятували 13 осіб, зокрема двох дітей. Ще двоє людей не виходять на звʼязок, пошуково-рятувальні роботи тривають», – йдеться в повідомленні . Раніше місцева влада повідомляла, що в Одесі внаслідок російського удару зруйновані верхі поверхи багатоповерхівки . Повітряні сили ЗСУ вказували, що Одещина була основним напрямком російського удару, завданого вночі проти 12 вересня. «Реактивні «шахеди» – велика проблема». Чому Україна недооцінила нову загрозу і який захист Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. ЗСУ: війська РФ вночі атакували ракетами і дронами, основний напрямок удару – Одещина

Угорський уряд пішов у новому політичному сезоні на безпрецедентний крок – визнав Росію загрозою для себе та гучно вислав 10 російських дипломатів з країни з підозрою у шпигунстві. Водночас різкого розвороту у бік Києва в Будапешті поки не відбулось – Угорщина встигла у вересі вже двічі заблокувати Україну на шляху до членства в ЄС. Радіо Свобода поспілкувалось з дипломатами в Брюсселі та розповідає про їхнє бачення ситуації. Після завершення 16 років безперервного правління В іктора Орбана та приходу до влади Петера Мадяра , в Угорщині почався геополітичний зсув. Мадяр поставив під сумнів «угоду століття» Орбана з Путіним про будівництво російським «Росатомом» нових енергоблоків атомної електростанції «Пакш» в Угорщині. Визнав Росію загрозою для Угорщини та Європи і засудив її агресивну війну проти України. А 8 вересня Будапешт зробив крок, на який уряд Віктора Орбана не наважувався навіть після початку російського повномасштабного вторгнення: оголосив про висилку одразу 10 російських дипломатів. І цього разу не тихо. Навесні новий уряд уже вислав одного російського дипломата, якого угорська контррозвідка підозрювала у роботі на спецслужби. Однак тоді про це публічно не оголошували. Тепер міністерка закордонних справ Аніта Орбан (не родичка колишнього прем’єра) публічно оголосила про рішення і заявила, що 10 співробітників російської місії займалися діяльністю, «неприйнятною для дипломатів відповідно до Віденської конвенції». Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр і міністерка закордонних справ Аніта Орбан голосують під час засідання парламенту в Будапешті 13 липня 2026 року. У дипломатичній практиці це фактично означає підозру в шпигунській діяльності під дипломатичним прикриттям. Інформагентство Reuters назвало рішення «яскравим нагадуванням» про те, що проросійська епоха Віктора Орбана закінчилася. Водночас сама глава угорського МЗС наголосила: висилка не означає розриву дипломатичних відносин із Москвою, і Будапешт залишатиметься відкритим до необхідного діалогу. «Нова ера» для російської розвідки Угорське видання Telex побачило у рішенні Будапешта одразу два політичні сигнали. Перший для Москви. «Настає нова ера, і Угорщина більше не ставитиметься поблажливо до російських агентів розвідки. Адже протягом останніх років жодного російського дипломата не висилали з таким публічним оголошенням, хоча підстав для цього було чимало», – написало Telex. Другий – західним партнерам Угорщини, відновити довіру яких намагається новий уряд. «Під «партнерами» тут слід розуміти не лише певні західні країни, а й спецслужби, які почали ставитися до угорської влади з недовірою саме через проросійський курс уряду Орбана», – продовжило видання. Підозр щодо масштабів російської розвідувальної присутності в Угорщині справді накопичилося чимало. У той час як після початку повномастштабного вторгнення Росії до України європейські держави масово висилали російських дипломатів, Будапешт цього не робив. Більше того, чисельність російської дипломатичної присутності в Угорщині певний час зросла на третину. А навесні цього року угорський журналіст-розслідувач Саболч Паньї з VSquare , із посиланням на джерела у службах національної безпеки трьох європейських країн, повідомляв про спроби Кремля вплинути на парламентські вибори в Угорщині, щоб допомогти Віктору Орбану втриматися при владі. У розслідуванні також ішлося про групу, пов’язану з російською військовою розвідкою. Посольство Росії в Будапешті, вересень 2022 року Москва погрожує – але не спалює мости Першою реакцією Москви були погрози. Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що «відповідь русофобському лобі у Будапешті буде жорсткою і болісною». Посол Росії в Угорщині Євген Станіславов назвав рішення «безпрецедентною і необґрунтованою ескалацією» і звинуватив новий угорський уряд у тому, що той нібито опинився «в полоні антиросійських фобій». Однак уже наступного дня тон Кремля став помітно обережнішим. Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що висилка дипломатів матиме негативні наслідки для двосторонніх відносин, але одночасно підкреслив, що Москва залишається відкритою до їхнього подальшого розвитку. «Ми не є прихильниками нанесення будь-якої шкоди такому, скажімо так, цінному багажу і досвіду наших двосторонніх російсько-угорських відносин», – сказав Пєсков. На дзеркальну відповідь – висилку такої ж кількості угорських дипломатів з Росії, Москва поки не пішла. Від Росії – але поки не до України Попри таку динаміку щодо Росії, у відносинах з Україною зміни в Угорщині відбуваються значно повільніше. Лише у вересні Угорщина вже двічі – 1 та 8 вересня – заблокувала на рівні робочої групи Ради ЄС (COELA) затвердження результатів скринінгу для відкриття другого та третього переговорних кластерів на шляху до членства України в ЄС. Без затвердження скринінгових звітів Рада ЄС не може перейти до наступних формальних кроків. Речник українського МЗС Георгій Тихий запевнив журналістів 8 вересня, що Київ офіційними каналами намагався з’ясувати, чого саме Будапешт вимагає для зняття блокування, але угорська сторона поки не надала Україні конкретного переліку невиконаних вимог. За словами двох дипломатів з країн-членів ЄС, з якими спілкувалось Радіо Свобода, Угорщина більше не наполягає на тому, що Україна має внести якісь зміни до законодавства про національні меншини, щоб розширити права етнічних угорців на Закарпатті. Написи двома мовами – українською та угорською – на дорожньому знаку в Береговому, на Закарпатті, 14 листопада 2017 року А пояснює своє блокування тим, що угорське суспільство не готове до такого різкого повороту убік України, і що відкриття двох кластерів влітку – першого та шостого – наразі достатньо. Мовляв, влада в Будапешті боїться втратити підтримку населення через стрімкий поступ України на шляху до ЄС. Згідно з опитуваннями європейської статистичної служби Eurobarometer за 2025 рік, Угорщина була серед трійки країн у Євросоюзі, населення яких найменше підтримує вступ України до Євросоюзу. У той час як у країнах Скандинавії та північної Європи 70-90% опитаних за євроінтеграцію України, в Угорщині 64% проти, а за лише 30%. Гірші показники мала лише Чехія – там членство України підтримує 28%. Дипломати у Брюсселі не поспішають тиснути на своїх угорських колег, оскільки хочуть дати шанс новому угорському уряду. Водночас продовжують ставити питання на порядок денний, щоб таким чином послати сигнал, що відкриття усіх шести переговорних кластерів для України до кінця цього року залишається пріоритетом для Ірландії, яка у другому півріччі цього року головує у Раді ЄС. Чого хоче Мадяр Київ останнім часом робить і символічні кроки назустріч Будапешту. 3 вересня Верховна Рада офіційно визнала та засудила репресії радянської військової адміністрації на Закарпатті у 1944–1946 роках. Окремо у заяві парламент визнав злочином масові репресії проти цивільного населення угорської національності, відомі серед угорців як «малєнькій робот» – депортації на примусові роботи, під час яких тисячі людей опинилися у радянських таборах, а багато з них не повернулися додому. Представниця української національної меншини в парламенті Угорщини Ліліана Грекса в коментарі Радіо Свобода розповіла, що цей крок в Угорщині помітили: про рішення Верховної Ради писали медіа, а угорські урядовці публічно подякували Україні. Будівля парламенту Угорщини в Будапешті Водночас в угорському уряді підкреслювали, що це важливий жест історичної солідарності, але він сам по собі не вирішує нинішню суперечку щодо прав угорської меншини в Україні. А вже 10 вересня угорський премʼєр все ж знову підняв питання меншин в Україні. Мадяр сказав журналістам в Будапешті, що Київ має вжити конкретних заходів для забезпечення прав угорської громади на Закарпатті, перш ніж можна буде відкрити наступні кластери переговорів про вступ до ЄС. За його словами, Україна досі не реалізувала заходи, які були узгоджені в червні для відкриття попередніх кластерів. «Несправедливо, що зараз усі вимагають від нас відкриття кластерів для України, тоді як у переговорах щодо першого та шостого кластерів не спостерігається жодного прогресу», – заявив Мадяр, навівши також приклад Сербії, яка розпочала процес вступу 12 років тому, але для якої досі було відкрито лише два з шести кластерів. У червні уряди України та Угорщини після кількох тижнів переговорів оголосили про домовленість щодо освітніх, мовних, культурних та адміністративних прав закарпатських угорців. Тоді Петер Мадяр назвав її проривом і заявив, що його уряду за кілька тижнів вдалося досягти того, чого кабінет Віктора Орбана не зміг зробити протягом багатьох років. Головна причина? Проте прорив, якого Мадяру та Зеленському досі не вдалося досягти, і який може бути ще однією причиною затримки з відкриттям кластерів, це їхня офіційна двостороння зустріч. Вперше публічно Петер Мадяр заявив про намір зустрітися із Володимиром Зеленським 28 квітня 2026 року, ще до формального вступу на посаду прем’єра. Він написав у соцмережах, що зустріч має відбутися на початку червня у місті Берегове на Закарпатті. Наступного дня Офіс Зеленського дав зрозуміти, що такий варіант його не влаштовує – відповівши, що графік президента на червень ще не затверджений і що двосторонні зустрічі погоджуються дипломатичними каналами. Відтоді команди Мадяра та Зеленського неодноразово намагались узгодити зустріч лідерів, та поки безуспішно. Мадяру важливо зустрітися «символічно у Береговому, де угорці становлять більшість», і він уже готовий поїхати туди з Зеленським опісля Києва чи Будапешта. Зеленський, схоже, має інше бачення. На урядовому передвиборчому білборді в Будапешті зображено президента України Володимира Зеленського та лідера опозиції Угорщини, тепер уже премʼєра, Петера Мадяра. 11 лютого 2026 року Представниця української національної меншини в парламенті Угорщини Ліліана Грекса в розмові з Радіо Свобода зазначила, що теж намагалася докласти зусиль до організації такої зустрічі. Грекса каже, що вже неодноразово спілкувалася і з Володимиром Зеленським, і з Петером Мадяром. Вона переконана, що вони зрештою зможуть домовитися, хоча для цього «напевно, ще трохи треба часу». «І президент України – сильна людина з чіткою позицією, і Петер Мадяр, прем’єр-міністр Угорщини, також сильна людина з чіткою позицією. Їм треба за допомогою дипломатів України та Угорщини знайти спільне рішення», – сказала Грекса. Без прямої зустрічі лідерів проблеми на шляху України до вступу ЄС залишатимуться, вважає вона. «Я розумію, що поки не відбудеться ця зустріч, ці процеси не будуть дуже легко рухатися», – додала Грекса. Водночас вона вважає, що Києву і Будапешту варто менше з’ясовувати позиції через публічні заяви та соцмережі і більше працювати напряму – через дипломатів та експертні групи. За її словами, саме такий формат уже показав результат: коли українські та угорські експерти сіли за стіл переговорів, їм вдалося в червні протягом приблизно місяця знайти компроміс щодо прав національних меншин. Таким чином, нова влада Угорщини вже досить швидко демонтує особливі відносини з Росією, успадковані від Віктора Орбана, але у відносинах з Україною рухається значно обережніше. Тут Будапешту доводиться одночасно враховувати питання прав закарпатських угорців, внутрішні настрої виборців і необхідність політичної домовленості між двома лідерами. Україна засудила репресії СРСР проти угорців Закарпаття. Але чи цього достатньо для «добра» Угорщини на кластери ЄС? Угорщина переглядає «угоду століття» Орбана з Путіним: майбутнє АЕС «Пакш-2» під питанням «Салямі-процес» для України. У ЄС не хочуть відкривати всі переговорні кластери одразу

Президент України Володимир Зеленський заявив, що поїде до Маямі, якщо російський лідер Володимир Путін візьме участь у саміті лідерів «Групи двадцяти» (G20), запланованому там на грудень. Зеленський сказав про це в інтерв’ю DW . «Так, звісно. Ми повинні поїхати. Ми повинні зустрітися, поговорити й ухвалити рішення», – сказав він. «Справа не в словах. Те, що я йому скажу, чи те, що він хоче сказати мені – це не має значення… Важливі результати. Ось і все», – додав він. Зеленський також заявив, що Україна має «вигідну позицію для переговорів», зазначивши, що країна стала сильнішою, ніж торік. Київ хоче використати вересень і жовтень для відновлення дипломатичного процесу – Зеленський Зеленський і Путін не зустрічалися особисто відтоді, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року. У Кремлі поки що не повідомляли, чи поїде Путін до Маямі на зустріч G20. Росія не бере участі в особистому спілкуванні G20 з 2019 року, спочатку через пандемію коронавірусу, а потім через вторгнення в Україну в 2022 році і виданий Міжнародним кримінальним судом ордер на арешт Путіна. Президента РФ звинувачують у воєнних злочинах, пов’язаних з війною в Україні. У листопаді 2022 року Верховна Рада України закликала держави «Групи 20» виключити зі свого складу Росію , як її виключили з G8 у 2014 році. ISW після заяв Медведєва: в «Єдиній Росії» офіційно підтвердили курс на підтримку затяжної війни Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що виключення Росії із «Групи восьми» було помилкою. У квітні цього року президент США Дональд Трамп заявив , що участь російського президента Володимира Путіна у саміті «Групи 20» (G20) була б «корисною», але висловив сумніви щодо того, чи Путін відвідає зустріч, плановану в Маямі пізніше цього року. Тим часом у серпні США запросили міністра фінансів Росії Антона Силуанова на зустріч країн G20 у Північній Кароліні. Міністр фінансів США Скотт Бессент провів зустріч з Сілуановим на саміті G20