Угорський уряд пішов у новому політичному сезоні на безпрецедентний крок – визнав Росію загрозою для себе та гучно вислав 10 російських дипломатів з країни з підозрою у шпигунстві. Водночас різкого розвороту у бік Києва в Будапешті поки не відбулось – Угорщина встигла у вересі вже двічі заблокувати Україну на шляху до членства в ЄС. Радіо Свобода поспілкувалось з дипломатами в Брюсселі та розповідає про їхнє бачення ситуації. Після завершення 16 років безперервного правління В іктора Орбана та приходу до влади Петера Мадяра , в Угорщині почався геополітичний зсув. Мадяр поставив під сумнів «угоду століття» Орбана з Путіним про будівництво російським «Росатомом» нових енергоблоків атомної електростанції «Пакш» в Угорщині. Визнав Росію загрозою для Угорщини та Європи і засудив її агресивну війну проти України. А 8 вересня Будапешт зробив крок, на який уряд Віктора Орбана не наважувався навіть після початку російського повномасштабного вторгнення: оголосив про висилку одразу 10 російських дипломатів. І цього разу не тихо. Навесні новий уряд уже вислав одного російського дипломата, якого угорська контррозвідка підозрювала у роботі на спецслужби. Однак тоді про це публічно не оголошували. Тепер міністерка закордонних справ Аніта Орбан (не родичка колишнього прем’єра) публічно оголосила про рішення і заявила, що 10 співробітників російської місії займалися діяльністю, «неприйнятною для дипломатів відповідно до Віденської конвенції». Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр і міністерка закордонних справ Аніта Орбан голосують під час засідання парламенту в Будапешті 13 липня 2026 року. У дипломатичній практиці це фактично означає підозру в шпигунській діяльності під дипломатичним прикриттям. Інформагентство Reuters назвало рішення «яскравим нагадуванням» про те, що проросійська епоха Віктора Орбана закінчилася. Водночас сама глава угорського МЗС наголосила: висилка не означає розриву дипломатичних відносин із Москвою, і Будапешт залишатиметься відкритим до необхідного діалогу. «Нова ера» для російської розвідки Угорське видання Telex побачило у рішенні Будапешта одразу два політичні сигнали. Перший для Москви. «Настає нова ера, і Угорщина більше не ставитиметься поблажливо до російських агентів розвідки. Адже протягом останніх років жодного російського дипломата не висилали з таким публічним оголошенням, хоча підстав для цього було чимало», – написало Telex. Другий – західним партнерам Угорщини, відновити довіру яких намагається новий уряд. «Під «партнерами» тут слід розуміти не лише певні західні країни, а й спецслужби, які почали ставитися до угорської влади з недовірою саме через проросійський курс уряду Орбана», – продовжило видання. Підозр щодо масштабів російської розвідувальної присутності в Угорщині справді накопичилося чимало. У той час як після початку повномастштабного вторгнення Росії до України європейські держави масово висилали російських дипломатів, Будапешт цього не робив. Більше того, чисельність російської дипломатичної присутності в Угорщині певний час зросла на третину. А навесні цього року угорський журналіст-розслідувач Саболч Паньї з VSquare , із посиланням на джерела у службах національної безпеки трьох європейських країн, повідомляв про спроби Кремля вплинути на парламентські вибори в Угорщині, щоб допомогти Віктору Орбану втриматися при владі. У розслідуванні також ішлося про групу, пов’язану з російською військовою розвідкою. Посольство Росії в Будапешті, вересень 2022 року Москва погрожує – але не спалює мости Першою реакцією Москви були погрози. Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що «відповідь русофобському лобі у Будапешті буде жорсткою і болісною». Посол Росії в Угорщині Євген Станіславов назвав рішення «безпрецедентною і необґрунтованою ескалацією» і звинуватив новий угорський уряд у тому, що той нібито опинився «в полоні антиросійських фобій». Однак уже наступного дня тон Кремля став помітно обережнішим. Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що висилка дипломатів матиме негативні наслідки для двосторонніх відносин, але одночасно підкреслив, що Москва залишається відкритою до їхнього подальшого розвитку. «Ми не є прихильниками нанесення будь-якої шкоди такому, скажімо так, цінному багажу і досвіду наших двосторонніх російсько-угорських відносин», – сказав Пєсков. На дзеркальну відповідь – висилку такої ж кількості угорських дипломатів з Росії, Москва поки не пішла. Від Росії – але поки не до України Попри таку динаміку щодо Росії, у відносинах з Україною зміни в Угорщині відбуваються значно повільніше. Лише у вересні Угорщина вже двічі – 1 та 8 вересня – заблокувала на рівні робочої групи Ради ЄС (COELA) затвердження результатів скринінгу для відкриття другого та третього переговорних кластерів на шляху до членства України в ЄС. Без затвердження скринінгових звітів Рада ЄС не може перейти до наступних формальних кроків. Речник українського МЗС Георгій Тихий запевнив журналістів 8 вересня, що Київ офіційними каналами намагався з’ясувати, чого саме Будапешт вимагає для зняття блокування, але угорська сторона поки не надала Україні конкретного переліку невиконаних вимог. За словами двох дипломатів з країн-членів ЄС, з якими спілкувалось Радіо Свобода, Угорщина більше не наполягає на тому, що Україна має внести якісь зміни до законодавства про національні меншини, щоб розширити права етнічних угорців на Закарпатті. Написи двома мовами – українською та угорською – на дорожньому знаку в Береговому, на Закарпатті, 14 листопада 2017 року А пояснює своє блокування тим, що угорське суспільство не готове до такого різкого повороту убік України, і що відкриття двох кластерів влітку – першого та шостого – наразі достатньо. Мовляв, влада в Будапешті боїться втратити підтримку населення через стрімкий поступ України на шляху до ЄС. Згідно з опитуваннями європейської статистичної служби Eurobarometer за 2025 рік, Угорщина була серед трійки країн у Євросоюзі, населення яких найменше підтримує вступ України до Євросоюзу. У той час як у країнах Скандинавії та північної Європи 70-90% опитаних за євроінтеграцію України, в Угорщині 64% проти, а за лише 30%. Гірші показники мала лише Чехія – там членство України підтримує 28%. Дипломати у Брюсселі не поспішають тиснути на своїх угорських колег, оскільки хочуть дати шанс новому угорському уряду. Водночас продовжують ставити питання на порядок денний, щоб таким чином послати сигнал, що відкриття усіх шести переговорних кластерів для України до кінця цього року залишається пріоритетом для Ірландії, яка у другому півріччі цього року головує у Раді ЄС. Чого хоче Мадяр Київ останнім часом робить і символічні кроки назустріч Будапешту. 3 вересня Верховна Рада офіційно визнала та засудила репресії радянської військової адміністрації на Закарпатті у 1944–1946 роках. Окремо у заяві парламент визнав злочином масові репресії проти цивільного населення угорської національності, відомі серед угорців як «малєнькій робот» – депортації на примусові роботи, під час яких тисячі людей опинилися у радянських таборах, а багато з них не повернулися додому. Представниця української національної меншини в парламенті Угорщини Ліліана Грекса в коментарі Радіо Свобода розповіла, що цей крок в Угорщині помітили: про рішення Верховної Ради писали медіа, а угорські урядовці публічно подякували Україні. Будівля парламенту Угорщини в Будапешті Водночас в угорському уряді підкреслювали, що це важливий жест історичної солідарності, але він сам по собі не вирішує нинішню суперечку щодо прав угорської меншини в Україні. А вже 10 вересня угорський премʼєр все ж знову підняв питання меншин в Україні. Мадяр сказав журналістам в Будапешті, що Київ має вжити конкретних заходів для забезпечення прав угорської громади на Закарпатті, перш ніж можна буде відкрити наступні кластери переговорів про вступ до ЄС. За його словами, Україна досі не реалізувала заходи, які були узгоджені в червні для відкриття попередніх кластерів. «Несправедливо, що зараз усі вимагають від нас відкриття кластерів для України, тоді як у переговорах щодо першого та шостого кластерів не спостерігається жодного прогресу», – заявив Мадяр, навівши також приклад Сербії, яка розпочала процес вступу 12 років тому, але для якої досі було відкрито лише два з шести кластерів. У червні уряди України та Угорщини після кількох тижнів переговорів оголосили про домовленість щодо освітніх, мовних, культурних та адміністративних прав закарпатських угорців. Тоді Петер Мадяр назвав її проривом і заявив, що його уряду за кілька тижнів вдалося досягти того, чого кабінет Віктора Орбана не зміг зробити протягом багатьох років. Головна причина? Проте прорив, якого Мадяру та Зеленському досі не вдалося досягти, і який може бути ще однією причиною затримки з відкриттям кластерів, це їхня офіційна двостороння зустріч. Вперше публічно Петер Мадяр заявив про намір зустрітися із Володимиром Зеленським 28 квітня 2026 року, ще до формального вступу на посаду прем’єра. Він написав у соцмережах, що зустріч має відбутися на початку червня у місті Берегове на Закарпатті. Наступного дня Офіс Зеленського дав зрозуміти, що такий варіант його не влаштовує – відповівши, що графік президента на червень ще не затверджений і що двосторонні зустрічі погоджуються дипломатичними каналами. Відтоді команди Мадяра та Зеленського неодноразово намагались узгодити зустріч лідерів, та поки безуспішно. Мадяру важливо зустрітися «символічно у Береговому, де угорці становлять більшість», і він уже готовий поїхати туди з Зеленським опісля Києва чи Будапешта. Зеленський, схоже, має інше бачення. На урядовому передвиборчому білборді в Будапешті зображено президента України Володимира Зеленського та лідера опозиції Угорщини, тепер уже премʼєра, Петера Мадяра. 11 лютого 2026 року Представниця української національної меншини в парламенті Угорщини Ліліана Грекса в розмові з Радіо Свобода зазначила, що теж намагалася докласти зусиль до організації такої зустрічі. Грекса каже, що вже неодноразово спілкувалася і з Володимиром Зеленським, і з Петером Мадяром. Вона переконана, що вони зрештою зможуть домовитися, хоча для цього «напевно, ще трохи треба часу». «І президент України – сильна людина з чіткою позицією, і Петер Мадяр, прем’єр-міністр Угорщини, також сильна людина з чіткою позицією. Їм треба за допомогою дипломатів України та Угорщини знайти спільне рішення», – сказала Грекса. Без прямої зустрічі лідерів проблеми на шляху України до вступу ЄС залишатимуться, вважає вона. «Я розумію, що поки не відбудеться ця зустріч, ці процеси не будуть дуже легко рухатися», – додала Грекса. Водночас вона вважає, що Києву і Будапешту варто менше з’ясовувати позиції через публічні заяви та соцмережі і більше працювати напряму – через дипломатів та експертні групи. За її словами, саме такий формат уже показав результат: коли українські та угорські експерти сіли за стіл переговорів, їм вдалося в червні протягом приблизно місяця знайти компроміс щодо прав національних меншин. Таким чином, нова влада Угорщини вже досить швидко демонтує особливі відносини з Росією, успадковані від Віктора Орбана, але у відносинах з Україною рухається значно обережніше. Тут Будапешту доводиться одночасно враховувати питання прав закарпатських угорців, внутрішні настрої виборців і необхідність політичної домовленості між двома лідерами. Україна засудила репресії СРСР проти угорців Закарпаття. Але чи цього достатньо для «добра» Угорщини на кластери ЄС? Угорщина переглядає «угоду століття» Орбана з Путіним: майбутнє АЕС «Пакш-2» під питанням «Салямі-процес» для України. У ЄС не хочуть відкривати всі переговорні кластери одразу

Президент України Володимир Зеленський заявив, що поїде до Маямі, якщо російський лідер Володимир Путін візьме участь у саміті лідерів «Групи двадцяти» (G20), запланованому там на грудень. Зеленський сказав про це в інтерв’ю DW . «Так, звісно. Ми повинні поїхати. Ми повинні зустрітися, поговорити й ухвалити рішення», – сказав він. «Справа не в словах. Те, що я йому скажу, чи те, що він хоче сказати мені – це не має значення… Важливі результати. Ось і все», – додав він. Зеленський також заявив, що Україна має «вигідну позицію для переговорів», зазначивши, що країна стала сильнішою, ніж торік. Київ хоче використати вересень і жовтень для відновлення дипломатичного процесу – Зеленський Зеленський і Путін не зустрічалися особисто відтоді, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року. У Кремлі поки що не повідомляли, чи поїде Путін до Маямі на зустріч G20. Росія не бере участі в особистому спілкуванні G20 з 2019 року, спочатку через пандемію коронавірусу, а потім через вторгнення в Україну в 2022 році і виданий Міжнародним кримінальним судом ордер на арешт Путіна. Президента РФ звинувачують у воєнних злочинах, пов’язаних з війною в Україні. У листопаді 2022 року Верховна Рада України закликала держави «Групи 20» виключити зі свого складу Росію , як її виключили з G8 у 2014 році. ISW після заяв Медведєва: в «Єдиній Росії» офіційно підтвердили курс на підтримку затяжної війни Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що виключення Росії із «Групи восьми» було помилкою. У квітні цього року президент США Дональд Трамп заявив , що участь російського президента Володимира Путіна у саміті «Групи 20» (G20) була б «корисною», але висловив сумніви щодо того, чи Путін відвідає зустріч, плановану в Маямі пізніше цього року. Тим часом у серпні США запросили міністра фінансів Росії Антона Силуанова на зустріч країн G20 у Північній Кароліні. Міністр фінансів США Скотт Бессент провів зустріч з Сілуановим на саміті G20

На фронті протягом минулої доби зафіксовано 237 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському і Костянтинівському напрямках, повідомили у Генштаб ЗСУ вранці 12 вересня. «На Костянтинівському напрямку зафіксовано 22 атаки. Загарбники вели штурмові дії у районах населених пунктів Костянтинівка та у бік Осинового, Дружківки, Іллінівки, Миколайпілля, Вільного, Степів і Павлівки. 29 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Білицьке, Дорожнє, Чернігівка, Світле, Святогорівка, Гришине, Матяшеве, Васильківка, Сергіївка, Удачне й Новопавлівка», – йдеться в повідомленні. Крім того, за даними Генштабу, бойові дії тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках. Який напрямок може стати найгарячішим на фронті – погляд командира з «Едельвейсу» Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса 7 вересня заявив, що політичне керівництво Росії встановило черговий новий дедлайн для повної окупації Донецької області до кінця 2026 року, а російські військові просять змістити цей термін до 31 березня 2027 року. Російська сторона наразі цю заяву не коментувала. Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 6 вересня писав, що Росія не досягає своїх бойових цілей, зокрема не досягає своєї пріоритетної мети – захоплення решти території Донецької області до кінця 2026 року. Аналітики зауважили, що від лютого 2022 року російський президент Путін встановив щонайменше 15 термінів захоплення Донецької області , й російські війська не дотрималися жодного з них. У битві за Костянтинівку, яку Росія оголосила захопленою, можливий новий поворот За підрахунками ISW, за нинішніх темпів наступу російським військам знадобиться час аж до 2 жовтня 2032 року, щоб захопити решту 19 відсотків Донецької області. Російська редакція Радіо Свобода у серпні звернула увагу на те, що темпи просування російських військ в Україні з початку 2026 року різко впали, а масштаби втрат, як виглядає, збереглися. Нині російська армія на кожному квадратному кілометрі української території може втрачати 290 осіб убитими і пораненими – в 3,5 рази більше, ніж у 2025 році. У такому вигляді війна для Росії стає надто дорогою, а перспективи захопити хоча б Донецьку область України – все більш далекими, йдеться в матеріалі . Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

В Одесі внаслідок російського удару вночі проти 12 вересня постраждали щонайменше 17 людей, серед них п’ятимісячна дитина, повідомляє місцева влада. «Суттєво пошкоджений багатоповерховий житловий будинок. На місці працюють всі відповідні підрозділи, комунальні служби, розгорнутий оперативний штаб», – заявив очільник міської військової адміністрації Сергій Лисак. Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер зазначив , що російській війська здійснили масовану ракетно-дронову атаку по цивільній інфраструктурі Одещини. «Внаслідок удару повністю зруйновано верхні поверхи житлової багатоповерхівки. Вибуховою хвилею пошкоджено сусідні житлові будинки та газовопровід низького тиску. За іншою адресою пошкоджено ще три житлові будинки, один з яких повністю зруйновано, а також газовопровід», – написав він у телеграмі. У Державній службі з надзвичайних ситуацій уточнили , що в Одесі у 25-поверховому житловому будинку горіли квартири з 21-го по 23-й поверх. За даними ДСНС, у Чорноморську знищений житловий будинок, ще три – пошкоджені, також пошкоджена газова труба, що спричинило пожежу. Постраждали п’ять людей, зокрема чотири дитини, кажуть рятувальники. ЗСУ: війська РФ вночі атакували ракетами і дронами, основний напрямок удару – Одещина «Крім того, пошкоджено будівлю готелю з реабілітаційним центром і припарковані поруч автомобілі. Рятувальники врятували людей, які не могли пересуватися самостійно», – йдеться в повідомленні. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

Російські війська в ніч проти 12 вересня атакували Україну ракетами і безпілотниками, основним напрямком удару була Одещина, повідомляють Повітряні сили ЗСУ. За даними військових, армія РФ під час удару застосувала балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 (їх кількість не називають), вісім крилатих ракет морського базування «Калібр», шість керованих авіаційних ракет Х-59/69 і 129 ударних безпілотників типу Shahed (половина з них – реактивні), S8000 «Бандероль» і дрони-імітатори типу «Пародія». ОВА: на Запоріжжі внаслідок ударів РФ загинули дві людини, 11 – поранені «За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 110 цілей: шість крилатих ракет «Калібр»; один S8000 «Бандероль»; дві керовані авіаційні ракети Х-59/69; 101 ворожий БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дрони інших типів», – йдеться в повідомленні. У Повітряних силах повідомили, що зафіксовано влучання ракет й ударних дронів на 20 локаціях, а також падіння уламків – на чотирьох локаціях. Військові попередили, що атака триває. Читайте також: РФ продовжує атаки, що мають «катастрофічні наслідки» для цивільних в Україні – місія ООН Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

Дві людини загинули, ще одинадцять – поранені внаслідок російських ударів по Запоріжжю, Запорізькому і Пологівському районах, повідомив вранці 12 вересня очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров. «Загалом упродовж доби окупанти завдали 1001 удар по 45 населених пунктах Запорізької області... Надійшло 226 повідомлень про пошкодження об’єктів інфраструктури, житла, автівок, господарських будівель», – написав він у телеграмі . Федоров уточнив, що вночі внаслідок російського удару був зруйнований будинок у приватному секторі Запоріжжя. З-під завалів дістали тіла 64-річної жінки і 37-річного чоловіка, 59-річна жінка була поранена. Читайте також: РФ продовжує атаки, що мають «катастрофічні наслідки» для цивільних в Україні – місія ООН Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 505 380 своїх військових, зокрема 1 500 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 12 вересня навів Генштаб ЗСУ. У командуванні ЗСУ також назвали втрати Росії у військовій техніці: танки – 12 342 (+1 – за останню добу) бойові броньовані машини – 25 322 (+10) артилерійські системи – 49 601 (+85) РСЗВ – 2 115 (+6) засоби ППО – 1 633 (+11) літаки – 442 (+1 підтверджено за попередній період) гелікоптери – 356 наземні робототехнічні комплекси – 2 586 (+13) БпЛА оперативно-тактичного рівня – 512 175 (+2 045) крилаті ракети – 5 103 кораблі / катери – 35 підводні човни – 2 автомобільна техніка й автоцистерни – 147 849 (+638) спеціальна техніка – 4 676 (+10). «Остання зброя Путіна пахне відчаєм»: для чого Кремль відправив мощі Дмитра Донського на фронт Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона . Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів , ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти. За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року. «Виснажена, але небезпечна»: як війна проти України змінила російську армію

Сьогодні у США вшановують загиблих внаслідок терактів 11 вересня 2001 року. Вже напередодні розпочалися поминальні заходи. У Нью-Йорку 2977 безпілотників – за кількістю жертв – створили силует двох веж Світового торговельного центру. Пам’ятна церемонія на Ground Zero («нульовому рівні») – на місці зруйнованих хмарочосіву Нью-Йорку – розпочалася о 8 годині 46 хвилин: саме в цей момент перший захоплений літак врізався у першого «близнюка». Після того, як дитячий хор виконав гімн США, почалося багатогодинне зачитування імен усіх 2977 жертв терористичного акту. Імена зачитували їхні родичі; багато хто з них коротко звертався до своїх загиблих, говорив про любов і жаль про те, що ті не побачили весілля дітей та народження онуків. Такі звернення на пам’ятній церемонії традиційно не повинні стосуватися політики. Проте голова асоціації сімей жертв 11 вересня Террі Страда, яка втратила в теракті чоловіка Тома, порушила цю традицію і вимагала притягнення до відповідальності влади Саудівської Аравії. «25 років один уряд за іншим, включаючи тих, хто стоїть тут, покривали саудитів замість того, щоб бути на боці сімей загиблих, – сказала вона. – Президент Трамп може це змінити. Дякую віцепрезиденту Венсу за те, що прийшов сюди» Джо Байден, Лора Буш, Джордж Буш-молодший, Майкл Блумберг, Джей Ді Венс і Руді Джуліані на церемонії вшанування пам’яті жертв терактів, Нью-Йорк, 11 вересня 2026 року На церемонії були присутні колишні президенти США, чиї терміни припали на 25 років, що минули з теракту: Білл Клінтон, Джордж Буш-молодший, Барак Обама і Джо Байден, а також їхні дружини. Чинну адміністрацію представляв віцепрезидент США Джей Ді Венс. Він прийшов сам. Президент США Дональд Трамп відвідав Пентагон, який також був жертвою атаки 11 вересня 2001 року. Його супроводжував міністр оборони США Піт Гегсет. Обидва вони почали свої промови з данини пам’яті загиблим, але швидко перейшли до теми військової операції в Ірані, де, за словами міністра, «ми, як і раніше, посилаємо терористів туди, куди їм і дорога – у пекло, а танкери – на дно океану, де їм і місце». Президент США Дональд Трамп у своїй заяві до роковин 11 вересня зазначив: «Ми повинні захищати наш суверенітет, наші цінності та наше священне природне право на життя, свободу і прагнення до щастя. Ми повинні оберігати наш дорогоцінний спосіб життя від усіх, хто прагне до нашого знищення. І головне, ми повинні зробити так, щоб пам’ять про 11 вересня ніколи не стерлася в історії, а залишалася живою спадщиною, яка передається від одного покоління американців до наступного». «Зберігаю малинові капці, в яких була 11 вересня 2001-го біля веж-близнюків у Нью-Йорку» ‒ Орися Луцевич 11 вересня 2001 року захоплені членами терористичної організації «Аль-Каїда» пасажирські літаки врізалися у дві вежі Світового торговельного центру в Нью-Йорку, вежі впали. Ще один літак врізався в будинок Пентагону, четвертий лайнер після спроби пасажирів повернути контрль над ним викрадачі направили до землі, він впав поблизу Шанксвілл в Пенсільванії. Жертвами терактів стали близько трьох тисяч людей. Як зазначає «Голос Америки», після подій 11 вересня США переглянули систему безпеки, почалася масштабна боротьба з тероризмом, у тому числі за кордоном, наслідки події позначилися на політиці, суспільстві та міжнародних відносинах. 11 вересня: від руїн до пам'яті. Супутникові знімки місць, куди врізалися захоплені літаки – 2001 рік і вигляд тепер Місце Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку на фото від 15 вересня 2001 року. На четвертий день після нападів 11 вересня у небо все ще здіймається дим. Знімок відбудованого місця зробили 25 червня 2026 року Місце Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку на фото від 15 вересня 2001 року. На четвертий день після нападів 11 вересня у небо все ще здіймається дим. Знімок відбудованого місця зробили 25 червня 2026 року Пентагон на фото від 15 вересня 2001 року після того, як терористи «Аль-Каїди» спрямували пасажирський авіалайнер у будівлю під час терактів 11 вересня. Загинули всі 64 людини на борту літака та 125 людей у будівлі. Знімок цієї ж будівлі, розташованої в Арлінгтоні, штат Вірджинія, зроблений 4 вересня 2026 року Пентагон на фото від 15 вересня 2001 року після того, як терористи «Аль-Каїди» спрямували пасажирський авіалайнер у будівлю під час терактів 11 вересня. Загинули всі 64 людини на борту літака та 125 людей у будівлі. Знімок цієї ж будівлі, розташованої в Арлінгтоні, штат Вірджинія, зроблений 4 вересня 2026 року Місце падіння літака рейсу 93 United Airlines поблизу Шанксвілла, штат Пенсильванія, 13 вересня 2001 року. Літак був захоплений 11 вересня і він розбився після того, як пасажири та екіпаж завадили нападникам вразити ціль у Вашингтоні. Фотографію 2026 року було зроблено 6 вересня Місце падіння літака рейсу 93 United Airlines поблизу Шанксвілла, штат Пенсильванія, 13 вересня 2001 року. Літак був захоплений 11 вересня і він розбився після того, як пасажири та екіпаж завадили нападникам вразити ціль у Вашингтоні. Фотографію 2026 року було зроблено 6 вересня Стовп диму здіймається над місцем Всесвітнього торгового центру на супутниковому знімку зробленому 15 вересня 2001 року. Це ж місце на фото від 25 червня 2026 року Стовп диму здіймається над місцем Всесвітнього торгового центру на супутниковому знімку зробленому 15 вересня 2001 року. Це ж місце на фото від 25 червня 2026 року Терористична загроза через 25 років після 11 вересня: дрони, ШІ та онлайн-радикалізація

На фронті від початку цієї доби відбулося 207 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ. За даними штабу, 26 атак сили РФ здійснили на Покровському напрямку, де вони намагалися просунутися у бік населених пунктів Білицьке, Дорожнє, Чернігівка, Світле, Святогорівка, Гришине, Матяшеве, Васильківка, Сергіївка, Удачне та Новопавлівка. Одна штурмова дія ще продовжується. На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбивали 16 російських штурмів у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Осинового, Дружківки, Іллінівки, Миколайпілля, Вільного та Степів – три атаки тривають досі. Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському та Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському та Гуляйпільському напрямках. На Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках противник атакувальних дій не проводив. Слов’янський напрямок цієї осені може стати основним, де намагатиметься тиснути армія РФ. Днями командир роти 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ «Едельвейс» з позивним «Філософ», у серпні-вересні тут було найбільше штурмів. У битві за Костянтинівку, яку Росія оголосила захопленою, можливий новий поворот Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса 7 вересня заявив, що політичне керівництво Росії встановило черговий новий дедлайн для повної окупації Донецької області до кінця 2026 року, а російські військові просять змістити цей термін до 31 березня 2027 року. Російська сторона наразі цю заяву не коментувала. Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 6 вересня писав, що Росія не досягає своїх бойових цілей, зокрема не досягає своєї пріоритетної мети – захоплення решти території Донецької області до кінця 2026 року. Аналітики зауважили, що від лютого 2022 року російський президент Путін встановив щонайменше 15 термінів захоплення Донецької області , й російські війська не дотрималися жодного з них. За підрахунками ISW, за нинішніх темпів наступу російським військам знадобиться час аж до 2 жовтня 2032 року, щоб захопити решту 19 відсотків Донецької області. Російська редакція Радіо Свобода у серпні звернула увагу на те, що темпи просування російських військ в Україні з початку 2026 року різко впали, а масштаби втрат, як виглядає, збереглися. Нині російська армія на кожному квадратному кілометрі української території може втрачати 290 осіб убитими і пораненими – в 3,5 рази більше, ніж у 2025 році. У такому вигляді війна для Росії стає надто дорогою, а перспективи захопити хоча б Донецьку область України – все більш далекими, йдеться в матеріалі . ISW після заяв Медведєва: в «Єдиній Росії» офіційно підтвердили курс на підтримку затяжної війни «Культура брехні»: як Кремль нібито «захоплював» Святогірськ

Після російських атак на автозаправні комплекси «Укрнафта» закликала неухильно дотримуватися правил безпеки під час повітряної тривоги. Як повідомляє пресслужба «Укрнафти», під час повітряної тривоги жовтого або червоного рівня її АЗК припиняють роботу, а їхню територію слід негайно залишити. У компанії також закликають не залишати автомобілі на парковках та іншій території АЗК, після заправки або здійснення покупки не затримуватися на території комплексу, за можливості – висаджувати пасажирів за межами території АЗК. Вдень 11 вересня російські дрони атакували Київ. Влада повідомляла про двох загиблих і вісьмох поранених внаслідок удару РФ по АЗС у двох районах Києва. «Укрнафта» повідомила, що удару зазнали дві її АЗС. Також раніше російських ударів зазнавали автозаправні комплекси мережі у Запоріжжі та Дніпропетровській області. Читайте також: Зеленський: необхідно знайти можливість для «енергетичного перемир’я» з Росією Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

На Донеччині у селищі Ясногірка російський дрон вдарив по автомобілю екстреної медичної допомоги, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій. За даними ДСНС, внаслідок удару загинув чоловік, ще дві – поранені. Рятувальники зазначають, що виникла пожежа транспортного засобу. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

Президент України Володимир Зеленський заявив, що необхідно знайти можливість для «енергетичного перемир’я» з Росією. Зеленський зазначив, що переговорний процес повинен стосуватися закінчення війни, якщо Росія не хоче закінчувати, то треба знаходити партнерам до неї підхід. «Якщо складно знайти, то сьогодні принаймні треба рухатись крок за кроком. Розблокувати Чорне море і знайти можливість енергетичного перемир’я, коли захищена енергетика обох країн», – сказав він на Ялтинській Європейській Стратегії (YES). За його словами, Україна спроможна відповісти Росії на її операції, зокрема у разі ударів по українській енергетичній інфраструктурі. «Я не порівнюю з тими гуманітарними катастрофами, що вони сьогодні роблять. Україна такого не робить. Але тим не менш Україна спроможна відповісти Росії на будь-яку їхню операцію. Росія знає, що якщо вони будуть бити – а вони готуються взимку бити по нашій енергетичній системі, – Росія буде отримувати те саме. Якщо вони будуть робити нам блекаути, ми їм будемо намагатись відповісти достойно», – додав Зеленський. Днями видання РБК-Україна з посиланням на джерела повідомляло, що Україна та Росія можуть домовитися про обмежене перемир’я цієї зими – йдеться про взаємну паузу в ударах по енергетичних об’єктах. Джерело видання зазначило, що разом зі спецпредставниками США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером над цим також працюють спецпредставник Росії Кирило Дмитрієв та помічник президента РФ Юрій Ушаков. Але 10 вересня у Кремлі заявили, що наразі жодних «предметних розмов не ведеться». Ця заява пролунала після візиту спецпредставників Трампа Віткоффа і Кушнера до Москви та Києва. Від початку повномасштабного вторгнення Росія атакує українські енергетичні об'єкти. Україна завдає ударів по російських НПЗ, доходи з яких дозволяють РФ вести війну проти України. Мир до зими чи ще одна воєнна зима? Чого досягли Віткофф і Кушнер у Києві

Законопроєкт про санкції проти Росії, який Сенат США схвалив переважною більшістю голосів минулого місяця, буде винесений на голосування в Палаті представників наступного тижня. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода Алекс Рауфоглу. Його джерела підтверджують, що республіканці у Палаті представників планують наступного тижня провести голосування. Кореспондент Радіо Свобода пише, що комітет з питань регламенту Палати представників включив до порядку денного законопроект H.R. 5334 – «Закон Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану» – для розгляду за звичайною процедурою. Також видання Bloomberg писало, що Палата представників має розглянути законопроєкт наступного тижня, це зроблять за процедурою, яка вимагає простої більшості голосів для схвалення. Читайте також: Потужні санкції проти Росії: чи встигне Конгрес США ухвалити їх до виборів Під час свого останнього візиту до Києва американський сенатор-демократ Річард Блюменталь висловив сподівання, що у вересні Палата представників Сполучених Штатів схвалить законопроєкт про посилення санкцій проти Росії, автором якого він є спільно з покійним сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом. 28 липня сенатори 86 голосами проти 12 підтримали подальший розгляд масштабного законопроєкту Грема-Блюменталя. Тепер його має розглянути Палата представників . Найпотужніше – і потенційно найбільш спірне – положення законопроєкту надасть президенту Трампу значні нові повноваження щодо запровадження тарифів на країни, які продовжують купувати російську нафту та газ або допомагають Москві ухилятися від санкцій. Законопроєкт дозволяє мита до 500 відсотків на товари, імпортовані з Росії, та цільові мита до 100 відсотків на товари з країн, які є одними з найбільших покупців російської сирої нафти чи природного газу або провідними посередниками в ухиленні Росії від санкцій щодо нафти. Рубіо закликає Палату представників США cхвалити законопроєкт Грема і критикує демократів Прихильники стверджують, що саме загроза введення мит робить цей законопроєкт потенційно ефективним. Країни, які продовжуватимуть купувати російські енергоносії, будуть змушені зважувати доступ до ринку США та свої торговельні відносини з Москвою. Однак критики можуть стверджувати, що широкі тарифні повноваження ризикують створити економічні наслідки за межами Росії та надають Білому дому значну свободу дій щодо торговельної політики. «Пекельні санкції» проти Путіна: чи ухвалить їх Конгрес США у вересні

Печерський районний суд Києва обрав запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою для трьох чоловіків, яких підозрюють у підкиданні наркотиків екскомбату Олександру Ширшину. Як повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора, одному з них визначено заставу 14,9 млн грн, двом іншим – по 12,6 млн грн. В ОГП нагадують, що троє колишніх правоохоронців, які нині є військовослужбовцями однієї з бригад Сил оборони, підозрюються в незаконному стеженні за екскомбатом 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», проникненні до його автомобіля та підкиданні близько 30 пакетів із канабісом і PVP для створення штучних доказів. Їх затримали та повідомили про підозру. За даними слідства, вони у змові з іншими невстановленими особами організували приховане стеження за ексвійськовим, у ніч з 27 на 28 серпня незаконно проникли до автомобіля екскомбата в Харкові та підкинули близько 30 пакетів із канабісом і PVP, а 28 серпня підозрювані передали патрульним орієнтування про перевезення екскомбатом наркотиків. Автомобіль зупинили і під час огляду виявили підкинуті речовини. Як інформує ОГП, колишній військовослужбовець одразу заявив про фальсифікацію та повідомив про тривале стеження. Читайте також – Поліція встановила, які речовини знайшли в авто Ширшина. Він заявив, що йому «важлива справедливість» 28 серпня екскомандир батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Олександр Ширшин заявив, що йому підкинули наркотики. У коментарі Радіо Свобода екскомандир батальйону «Маґура» розповів, що його 28 серпня в Харкові зупинили працівники поліції, коли він об’їжджав ДТП за участі поліцейського автомобіля. За словами Ширшина, під час розмови працівник поліції повідомив, що «у нього є відомості», що той «щось вживав». За словами військового, він погодився на проходження тесту на драгері й на поїздку у медзаклад для тесту на наркотичне або алкогольне сп’яніння. Згодом того ж дня виконувач обов’язків Національної поліції Максим Цуцкірідзе завявив, що правоохоронці перевіряють оперативні дані щодо наявності наркотичних речовин у затриманого військовослужбовця. У березні цього року Ширшин публічно заявив, що Генеральний штаб Збройних сил України намагався заднім числом звинуватити його в самовільному залишенні частини, коли він перебував на лікуванні. Генштаб публічно не коментував цю заяву. «Загороджувальні загони» у 225-му ОШП? Нові факти та долі інших потерпілих Командир батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Олександр Ширшин повідомив про звільнення з посади в серпні 2025 року. Перед цим, у травні, Ширшин оприлюднив допис у соцмережах, в якому звинуватив командування в постановці безглуздих завдань і невиправданій втраті особового складу через це. Генеральний штаб ЗСУ згодом заявив про створення робочої групи для «всебічного вивчення обставин, викладених у публікації командира підрозділу 47-ї окремої механізованої бригади в соціальних мережах».

Українські правоохоронці почали розслідування за фактом розстрілу російськими загарбниками двох військовополонених поблизу Добропілля, повідомляє Донецька обласна прокуратура. Провадження відкрили за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людей (ч. 2 ст. 438 КК України). 2 вересня двоє військовослужбовців Національної гвардії України перебували на вогневій позиції у лісосмузі поблизу Добропілля. За даними слідства, українських захисників, які виконували бойове завдання, взяли у полон, у подальшому представники ЗС Росії стратили їх, розстрілявши з автоматичної зброї. Читайте також: «Розстріл впритул»: чому окупанти страчують полонених із ЗСУ на полі бою? Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець назвав це черговим воєнним злочином РФ проти України, оскільки страта військовополонених суворо заборонена міжнародним гуманітарним правом. Омбудсмен повідомив, що направив офіційні листи до Міжнародного комітету Червоного Хреста та ООН – ці випадки мають бути відомі та задокументовані. За останніми даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, від початку повномасштабного вторгнення Росії зафіксовано щонайменше 345 випадків страти російськими силами українських військовослужбовців, які здалися в полон. Катування і страти українських військовополонених російськими військовими у своїх звітах неодноразово підтверджувало Управління ООН із прав людини . Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. У жовтні 2024 року американський Інститут вивчення війни ( ISW ) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли . Суд довічно ув’язнив російського військового за страту українських полонених

Німеччина могла б допомогти Україні повертати чоловіків призовного віку, які зараз перебувають на її території, заявив міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль. Але «без примусу», додав він. Наскільки реальною є така пропозиція, чи може Берлін передавати Києву персональні дані українців і чи існують сьогодні механізми примусового повернення чоловіків, які вже мають тимчасовий захист у Німеччині? Про це розповідає проєкт Радіо Свобода « Ти як? » Восьмого вересня міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль в інтерв’ю Bild висловив своє бачення, як Німеччина могла б допомогти з поверненням українських чоловіків призовного віку додому. За його словами, Берлін може допомогти українському уряду їх ідентифікувати. «Ми ж знаємо, хто тут живе. Хто, наприклад, отримує соціальні виплати, хто тут зареєстрований, хто має дозвіл на проживання», – зазначив Вадефуль. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, 5 грудня 2025 року За даними Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF), які наводить видання RND , станом на 30 травня 2026 року в Німеччині перебували 1 мільйон 349 тисяч воєнних мігрантів з України. Із них 365 тисяч – чоловіки віком від 18 до 63 років . Для порівняння: станом на 8 березня 2025-го в ФРН перебували 1 мільйон 254 тисячі українців, серед яких було 298 тисяч чоловіків. Таким чином, із приблизно 95 тисяч воєнних мігрантів з України, які прибули трохи більше ніж за рік, близько 60% становлять чоловіки, зазначає RND. Видання також припускає, що таке зростання може бути частково пов’язане з рішенням української влади, ухваленим у серпні 2025 року, дозволити виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років. На основі цих даних, за словами Вадефуля, Україна могла б надсилати повідомлення безпосередньо до чоловіків із вимогою або закликом бути залученими до військової служби . Однак повернення до України має бути «без примусу», наголосив міністр. «Я вважаю, що це питання можна порушувати і його потрібно порушувати», – зауважив Вадефуль. У День Незалежності України. Берлін, Німеччина, 24 серпня 2026 року Німецькі медіа трактують його слова саме як пропозицію допомогти Україні ідентифікувати чоловіків і встановити з ними контакт, а не як анонс масових депортацій. Повернення українців – поки радше ідея Юристка з міграційного права Юлія Зелвенська розповідає, що наразі не бачить простого механізму, який дозволив би Німеччині реалізувати повернення великої кількості українських чоловіків. Повертати буде дуже проблематично Юлія Зелвенська «Якщо у людини статус біженця або тимчасовий захист, то повертати її буде дуже проблематично. Скоріше – неможливо» , – зазначає вона. Головна причина – статус тимчасового захисту сам по собі передбачає захист від повернення додому, де небезпечно , для людини на території країни, до якої вона прибула, згідно з міжнародним правом. Німеччина не може просто анулювати тимчасовий захист для всієї групи людей на тій підставі, що вони – українські чоловіки певного віку, каже юристка. Прихисток для українських біженців у Ганау, Німеччина, 2 березня 2023 року Європейська директива про тимчасовий захист дозволяє позбавляти захисту людей у конкретних індивідуальних випадках – наприклад, якщо є серйозні підстави вважати, що людина вчинила воєнний злочин, злочин проти людяності чи тяжкий неполітичний злочин, або якщо вона становить загрозу безпеці країни перебування . Нові правила ЄС не передбачають повернення Дискусії про необхідність сприяти поверненню українських чоловіків за останній рік-два піднімали декілька країн. Спочатку Польща , потім Німеччина , яка має більшу політичну вагу у Брюсселі. Але максимум, який спромоглася запропонувати Єврокомісія, і що згодом було затверджено всіма країнами-членами ЄС, це позбавити можливості подавати заяви на тимчасовий захист тим військовозобовʼязаним чоловікам і жінкам, які тільки зараз прибувають в ЄС та будуть на нього подаватися. Тобто, після ретельного вивчення ситуації, юристи Єврокомісії все одно не знайшли способу, наприклад, позбавити захисту чи не продовжувати його тим чоловікам, які вже його отримали. Українсько-польський кордон, 2025 рік Відповідне рішення Рада ЄС ухвалила 30 липня, а діяти воно почало 5 серпня 2026 року. Відтоді тимчасовий захист надається лише тим новим заявникам, які виконали свої військові обов’язки за українським законодавством і, де це необхідно, можуть це підтвердити – показати штамп у паспорті від прикордонної служби України, який свідчить про легальний перетин кордону, або ж дані «Резерв+». Але у рішенні прямо записаний важливий виняток: нова вимога не застосовується до тих, хто вже мав тимчасовий захист у відповідній країні ЄС станом на 4 серпня, чи хоча б почав процедуру подання документів. Єврокомісія у своїх роз’ясненнях також виходить із принципу, що статус не має переглядатися лише тому, що згодом змінилися обставини людини. Наприклад, якщо 22-річний українець законно отримав тимчасовий захист, він не повинен автоматично втратити його після досягнення віку, коли на нього почнуть поширюватися інші військові обов’язки. Тож директиви ЄС наразі не передбачають механізмів, за якими б українські чоловіки під тимчасовим захистом у Німеччині могли бути відправлені додому. Чи може Німеччина надати списки чоловіків? Інша частина пропозиції Вадефуля – стосується передачі Україні персональних даних чоловіків призовного віку. За словами юристки Юлії Зелвенської, з погляду німецького та європейського права – це буде порушенням правил поширення приватної інформації . Для того, щоб такі дані можна було передати третій країні, потрібно мати на це підстави, каже вона. Берлін, Німеччина, 16 вересня 2025 року Україна для законодавства ЄС про захист даних є третьою країною. Загальний регламент про захист даних (GDPR), що діє в Євросоюзі, забороняє передачу персональних даних до третьої країни, якщо буде порушено захист людини. Тому механізм, за якого німецька влада просто сформувала б масив даних українських чоловіків і передала його Києву для мобілізаційних цілей, принаймні вимагав би окремого юридичного обґрунтування. «Є, звісно, випадки в історії, коли інша країна надавала інформацію про людей, які подавали на статус біженця чи були під статусом, – були такі скандали в Бельгії. І це потім, звісно, оскаржувалось у судах, і бельгійські суди визнали, що це було незаконно» , – зазначає Юлія Зелвенська. Буде багато критики, оскільки в Німеччині існує право на відмову від військової служби Дітріх Тренгардт Про те, що це радше окремі заяви, а не послідовна політика, вважає й політолог та соціолог Дітріх Тренгардт . «Ймовірно, ця заява адресована передусім українському уряду, однак її широко обговорюють у Німеччині, – каже він. – Виникнуть питання не лише щодо захисту персональних даних. А також буде багато критики, оскільки в Німеччині існує право на відмову від військової служби». А екстрадиція? Теоретично Україна може звертатися до Німеччини з індивідуальними запитами щодо конкретних людей про екстрадицію, каже юристка. Але це принципово інший механізм. «Це має бути судова справа. Має бути рішення, що ця людина порушила кримінальне законодавство, і запит на екстрадицію через конкретне кримінальне правопорушення», – зауважує Юлія Зелвенська. Бранденбурзькі ворота в Берліні підсвічено кольорами українського прапора, Німеччина, 24 лютого 2025 року Має бути рішення, що ця людина порушила кримінальне законодавство Юлія Зелвенська Навіть у такому випадку екстрадиція не відбувається автоматично. Німецькі суди мають оцінювати конкретну справу, правові підстави запиту та ризики для прав людини. А судові процеси можуть тривати роками. На думку Зелвенської, теоретично можливі окремі «показові» справи щодо конкретних осіб, але перетворити екстрадиційний механізм на інструмент масового повернення сотень тисяч людей практично неможливо . «Ми кажемо про сотні тисяч людей. Це дуже важка і довга процедура. Україна мала б мати на це величезний ресурс» , – зазначає вона. Хто більш вразливий Ситуація може бути іншою для українців, які вже не перебувають під тимчасовим або міжнародним захистом, а мають інший тип дозволу на проживання – наприклад, робочий, розповідає юристка. Практика переходу із тимчасового захисту на робочий у Німеччині доволі поширена, оскільки лише з робочого типу проживання згодом можна податися на довгостроковий дозвіл на проживання або ж на громадянство. Раніше Радіо Свобода розповідало про можливість отримання громадянства в Німеччині українцями, які приїхали туди після повномасштабного вторгнення. «Якщо це посвідка на інших підставах – робота чи щось інше – там ситуація вже інша. Тобто люди, які не мають захисту міжнародного або тимчасового, – для них можуть просто виникнути якісь проблеми» , – каже Юлія Зелвенська Прихисток для українських біженців в Ганау, Німеччина, 2 березня 2023 року За її словами, у таких людей потенційно можуть виникати додаткові питання під час продовження дозволу на проживання, переході на інший статус або поданні документів на громадянство. Але й у цих випадках рішення повинні ухвалюватися індивідуально і можуть бути оскаржені в суді. Угорщина показує межі свободи країн ЄС На цьому тлі показовою є позиція Угорщини, яка вирішила рухатися у протилежному напрямку. Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив , що Будапешт і надалі готовий надавати захист українським чоловікам призовного віку, попри нове рішення ЄС . Йдеться, зокрема, про чоловіків із Закарпаття, яких угорська влада розглядає як людей, що мають тісні зв’язки з Угорщиною. У Єврокомісії на це пояснили, що держави-члени можуть застосовувати сприятливіші правила і надавати захист ширшому колу людей, ніж мінімально передбачено європейським рішенням. І саме тут виникає принципова різниця між Угорщиною і Німеччиною. Угорщина хоче дати більше прав, ніж вимагає спільне правило ЄС . Чи має право відступати від директиви Німеччина і в яких обсягах? У Єврокомісії поки не відповіли на запит Радіо Свобода. Українько-польський кордон, 2025 рік Водночас, якби Німеччина захотіла позбавити вже наданого тимчасового захисту чоловіків, які його законно отримали раніше, фактично це б означало надати менше прав, ніж передбачає чинна європейська система. У праві ЄС така різниця має значення. Директиви та рішення у сфері захисту встановлюють мінімальний рівень гарантій, нижче якого держави-члени зазвичай не можуть опускатися в односторонньому порядку. Саме тому приклад Угорщини не означає, що Німеччина так само вільна зробити протилежне і виключити з-під захисту тих, кого рішення Ради ЄС прямо залишає під ним. Тиск через соціальну політику Водночас значно реальнішим для українських біженців може бути не депортація, а перегляд соціальної підтримки, каже німецький політолог та соціолог Дітріх Тренгардт. Чоловіки частіше працевлаштовані, а це вже інша підстава для легітимації їхнього перебування Дітріх Тренгардт «Дискусії щодо українців і соціальних виплат пов’язані між собою не надто тісно, але це може швидко змінитися, зокрема на тлі успіхів «Альтернативи для Німеччини» (AfD) та її критики виплат іноземцям , – каже він. – Загалом так: жінок і дітей, які потребують захисту, широко сприймають як таких, хто має право на нього, чоловіків – меншою мірою. Водночас чоловіки частіше працевлаштовані, а це вже інша підстава для легітимації їхнього перебування» . 6 вересня відбулися вибори в федеральній землі Саксонія-Ангальт, які виграла ультраправа партія « Альтернатива для Німеччини », набравши майже 44% голосів виборців. Партія виступає за значно жорсткішу міграційну політику, зменшення підтримки України та відновлення відносин із Росією. Прихисток для українських біженців в Ганау, Німеччина, 2 березня 2023 року Однак навіть зміни соціальної політики повинні відповідати німецькому та європейському праву і не можуть автоматично стосуватися виключно українських чоловіків лише через їхню стать або вік. Поки що Вадефуль сам проводить межу між закликом до повернення і примусом. Його слова радше показують, що питання українських чоловіків залишається частиною політичного порядку денного в Берліні, кажуть експерти. Станом на 30 червня 2026 року в Німеччині понад 1,2 мільйона українців мали статус тимчасового захисту, згідно з даними Євростату . Це становить 29,2% від усіх отримувачів такого статусу в ЄС. «Час збиратися». Чому Німеччина закриває «Російський дім» і як працює мережа таких центрів у світі Українці їдуть із Польщі. Як впливають на це антиукраїнські настрої? «Такого ще не було»: як у Бельгії перевіряють «Резерв+» у всіх та відмовляють у тимчасовому захисті

На другому тижні нового навчального року вже 51% школярів повернулися до очного формату, минулого тижня їх було 45%, повідомила пресслужба Київської міської державної адміністрації. За даними КМДА, 11 шкіл, які на початку навчального року працювали винятково дистанційно, наразі таких закладів залишилося 5. «Зміни в системі оповіщення та розподілі рівнів загроз не змінюють алгоритму дій у закладах освіти. У разі дронової атаки, яка позначається жовтим рівнем небезпеки, школярі разом із дорослими переходять в укриття. Дітей, які приходять до школи під час оголошеної повітряної тривоги, зустрічає відповідальний дорослий та організовано проводить до укриття», – розповів заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. За його словами, якщо місткість або особливості укриття не дозволяють повноцінно проводити заняття, діти перебувають там до завершення повітряної тривоги, а після відбою навчання продовжується відповідно до моделі, обраної конкретним закладом – очної або змішаної. Наприкінці серпня Росія посилила свої дронові атаки на Київ та область – частота повітряних тривог зросла. Президент України Володимир Зеленський 30 серпня заявив, що зараз тактика РФ – виснаження українців. На тлі масованих та тривалих атак російських дронів місцева влада вирішила, що у Києві перший навчальний тиждень школярі навчатимуться у змішаному очно-дистанційному форматі. «Київ стає схожим на Харків»: як українські діти почали навчальний рік під обстрілами

Російські війська вдарили по Краматорську, загинули дві людини, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій. За даними ДСНС, унаслідок обстрілу пошкоджені 21 приватний будинок та автомобіль. «Один зі снарядів влучив у житловий будинок і повністю зруйнував його. Під завалами опинився господар оселі – від отриманих травм він загинув на місці», – повідомили рятувальники. «Вхід до парку «Ювілейний» – це вже «кілзона»: що очікує на Краматорськ? Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

Міністр фінансів не виключив скорочення державних видатків і затримок окремих виплат